Якщо директор під час карантину (на підприємстві простій) не працює, чи має він право підписувати документи від імені товариства? Підприємство повинно виконувати обов’язки? У чому полягає робота директора під час простою підприємства?
А. Міхлевська
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова КМУ) з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
23.04.2020 набрала чинності постанова КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22.04.2020 за №291, якою було внесено зміни до постанови КМУ«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»від 11.03.2020 №211 стосовно продовження терміну встановленого карантину до 11.05.2020.
Постановою КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04.05.2020 за №343, було внесено зміни до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 за №211 та продовжено термін встановленого карантину до 22.05.2020.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-IX та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 №540-IX, було внесено зміни до законодавчих актів України, пов’язаних із встановленням карантину.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-III (із змінами та доповненнями), карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
З огляду на вищезазначену ситуацію з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, роботодавцеві (керівникові підприємства) необхідно було прийняти рішення щодо подальшої роботи (ведення бізнесу) та визначення шляху (умов) спілкування і робочих відносин із працівниками підприємства.
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Зокрема, керівник підприємства відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Отже, керівник підприємства — особа, яка очолює колектив, вирішує питання господарської діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами, і використовує надану йому владу для впливу на поведінку людей, що у ньому працюють.
Керівник, якщо на підприємство не розповсюджується обмеження, встановлені п. 2 та 4 у редакції постанови КМУ від 22.04.2020 №291, може надалі продовжувати роботу в умовах карантину. Зашкодити роботі підприємства в таких умовах можуть тільки обмеження у роботі громадського транспорту, які унеможливлюють своєчасне прибуття на робоче місце працівників.
З огляду на вищевикладене керівник підприємства може прийняти рішення, як підприємство здійснюватиме свою діяльність, а саме: у звичайному режимі, в режимі неповного робочого часу та у форматі дистанційної (перебуваючи дома) роботи чи на підприємстві на певний час (період карантину) буде запроваджено простій зокрема для окремих відділів, підрозділів та працівників; надання неоплачуваних відпусток; надання оплачуваних відпусток.
Під час прийняття рішення про призупинення роботи підприємства керівник запроваджує простій. Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Отже, підприємство не має змоги в повному обсязі здійснювати свою діяльність у період карантину у зв’язку з відсутність організаційних або технічних умов. Керівник підприємства не може через заборону на відповідну діяльність чи обмеження доступу до своєї території та/або приміщення здійснювати виробничий процес.
Таким чином, працівники та керівник підприємства не здійснюють свої функціональні обов’язки відповідно до статуту та посадових інструкцій до припинення простою на підприємстві, у зв’язку з чим не виникає потреби в укладанні та підписуванні відповідних документів, договорів тощо. Підприємство на період карантину опечатано.
У разі простою працівників можуть перевести за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Для працівників підприємства, які не можуть здійснювати свої обов’язки, передбачені трудовим договором, зокрема і дистанційно (перебуваючи дома), визначено порядок оплати часу простою.
Ч. 1 ст. 113 КЗпП встановлено порядок оплати простою. Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Проте простій може бути оголошено не тільки загалом на підприємстві, а тільки для окремих груп працівників, відділів, підрозділів. Якщо простій оголошено на підприємстві, то оголошують його для всіх категорій працівників, окрім тих, які за посадовими обов’язками (робочими інструкціями) мають забезпечувати життєдіяльність підприємства (підтримання у робочому стані комунікацій та мереж), охорону підприємства, нарахування працівникам заробітної плати (і за час відпусток, і за час простою), документально оформляти управлінські рішення щодо кадрових процедур (прийняття, звільнення працівників, надання їм відпусток, переведення/переміщення (у тому числі й на час простою тощо).
До таких працівників, безумовно, слід зарахувати і керівника підприємства.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-IX, передбачено встановити, що на період карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, зокрема державному службовцеві, службовцеві органу місцевого самоврядування виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, удома. У цьому разі необхідно видати наказ про запровадження дистанційної роботи на період карантину для працівників підприємства або окремої категорії працівників, відділів тощо.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 р. №540-IX було внесено норми у КЗпП, що дозволяють: встановлювати для працівників гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП); укладати трудовий договір про дистанційну (надомну) роботу (ст. 24 КЗпП).
З огляду на вищевикладене керівник підприємства має право запровадити дистанційну (надомну) роботу та установлювати гнучкий режим робочого часу для окремої категорії працівників, у зв’язку з чим виникає необхідність в укладанні та підписуванні відповідних документів, договорів тощо. Якщо під час простою для всіх або окремих відділів чи працівників з’явиться робота, простій буде припинено.
Перебуваю у відпустці без збереження заробітної плати на час карантину. Так сталося, що я захворів. Чи буде оплачено мені лікарняний?
К. Махронський, м. Київ
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (із змінами та доповненнями), за сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більш як 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 1 цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (із змінами та доповненнями), підставою для відмови в наданні допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю може бути зокрема перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. Тобто у разі перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину лист непрацездатності даного працівника оплачуватись не буде.
Чи можу продовжити відпустку без збереження заробітної плати через продовження строку карантину? Що для цього потрібно?
Є. Кащенко, м. Львів
Відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22.04.2020 № 291, якою було внесено зміни до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211, продовжено термін встановленого карантину до 11.05.2020 року.
Постановою КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04.05.2020 за №343, було внесено зміни до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 за №211 та продовжено термін встановленого карантину до 22.05.2020.
Якщо працівник має бажання продовжити відпустку без збереження заробітної плати, то він пише заяву із проханням надати відпустку без збереження заробітної плати до нової дати завершення карантину. Керівник підприємства видає відповідний наказ.
З огляду на ситуацію з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, і якщо у працівника немає змоги підписати заяву і наказ особисто на підприємстві, де він здійснює свої функціональні обов’язки, доцільно направити підписану заяву і наказ електронною поштою, тобто дистанційно. Після закінчення карантину і відновлення робочого стану підприємства заява і наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати мають перебувати з відповідними живими підписами цього працівника у керівника та/або відділі кадрів підприємства.
На період карантину в заяві про надання відпустки без збереження заробітної плати та наказі можна одразу зазначити можливість автоматичної пролонгації відпустки у разі відповідної необхідності та ухвалення урядом відповідного рішення щодо продовження карантину.
Мені 63 роки, але до встановлення карантину я працював на підприємстві слюсарем з ремонту автомобілів. Чи є в мене якісь обмеження ходити на роботу?
О. Загорулько, м. Одеса
Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211, особами, які потребують самоізоляції, є особи, які досягли 60-річного віку, крім державних службовців і працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України та депутатів місцевих рад, суддів, військовослужбовців та працівників Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які: провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, оборонній промисловості; надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії й газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я; є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню; внесені до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Отже особи, які досягли 60-річного віку і не працюють на підприємствах критичної інфраструктури, потребують самоізоляції.
Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua