ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ
Луганчанин Олександр Пахалюк врятував пасажирів затонулого судна
Другим днем народження зобов’язана сім’я Барашкіних з російського міста Пензи українцеві Олександру Пахалюку. Втім, не тільки вони. Житель шахтарського селища Софіївка, що під Красним Лучем на Луганщині, під час аварії катера під Феодосією врятував шестеро людей. Серед врятованих були і його дружина та дочка.
Щасливий матрац
10 серпня в управління МНС м. Феодосії за телефоном «101» надійшло повідомлення про те, що в Чорному морі на відстані майже 750 метрів від берегової лінії в районі мису Іллі затонув прогулянковий човен, на борту якого перебували 31 пасажир та 3 члени екіпажу. Серед пасажирів було 15 громадян Росії, 6 туристів з Республіки Білорусь та десятеро українців. Серед них двоє 13-річних підлітків. Люди хотіли розважитися дайвінгом в акваторії бухти Двуякорна.
Як повідомили в прес-службі МНС Криму, цей човен, який має вміщати 12 пасажирів, вийшов у море перевантаженим майже втричі. Пізніше міліція з’ясує, що капітан човна не мав дозволу на перевезення пасажирів і ліцензії для заняття дайвінгом, більш того, той, хто керував катером, був п’яний. Але все-таки цей катер не став «кримською «Булгарією». І саме тому, що люди прийшли одне одному на допомогу.
—Вже поверталися додому. Раптом катер почало гойдати з боку на бік, — згадує Олександр Пахалюк. — Здійнялася паніка. Я намагався людей заспокоїти. Але накат хвилі був сильний, разів зо два хитнуло з боку на бік і судно почало черпати воду. А потім протягом буквально двох хвилин катер перекинувся на лівий бік і почав тонути. Всі, хто вмів плавати, попрямували до берега, а до нього — з кілометр. Жилетів не було. Взагалі не було ніяких рятувальних пристосувань. Мені пливти не можна було — мої дівчата ледь тримаються на воді — і донька, і дружина. Зловив пластмасове відро, яке пропливало повз. Перевернув його, підняв, набрав повітря і зробив ніби буй. Доньку Оленку посадив собі на плечі. Дружина Оксана виринула з-під човна — її спочатку катером накрило. В руках пакет — я не випустив з рук, коли стрибали. У пакеті дитячий надувний круг, надувний матрац і насос. Оленці дав круг, вона його надула. Попросив, аби шию мені не тиснула — взялася за круг. Дружині віддав відро, вона за його допомогою змогла утримуватися на плаву. А я дістав матрац, насос і почав накачувати просто у воді. Качав, звичайно, швидко. А люди вже кричали «Допоможіть!» Там була сім’я з Пензи — жінка зовсім плавати не вміла, хіба що «по-собачому». Коли стрибали з катера, їй кинули порожню пластикову пляшку з-під води і черевик від водолазного костюма. Ось і всі рятувальні пристрої. Паніка. Дочка тієї жінки років шістнадцяти плаче — за маму страшно, і за себе, і за хлопця. Я їм крикнув: «Тихо. Не витрачайте сили, не намагайтеся плисти до берега, почекайте, зараз я накачаю матрац, підпливемо, заберемо вас». І вони сяк-так на дощечці трималися на плаву, поки я качав. Потім ми всі взялися за краї матраца і почали штовхати його до берега. Через півгодини, коли нам залишалося метрів триста до берега, нас підібрали з катера. А матрац я так і не зміг витягнути на катер, тому що він був наполовину з водою. Та й я майже без сил.
Сім'я Олександра Пахалюка гордиться чоловіком і татом —героєм. Фото автора
— Ви бачили, що катер перевантажений, коли сідали в нього? — запитую в Олександра Пахалюка.
—Так. Жінки навіть запитували, а чи не забагато пасажирів для катера. Але капітан відповідав, все буде нормально, це ще й мало людей, можна набирати більше.
А Оленка додає:
— Саме сім’я Барашкіних весь час запитувала: чи не забагато народу, чи не буде такого, як на Волзі, з пароплавом «Булгарія»? Побоювалися. Особливо їхня мама, адже вона не вміє плавати.
— Як вам вдалося не розгубитися в такій екстремальній ситуації?
— Там ніколи боятися, — відповідає Олександр Пахалюк. — І люди роблять те, що треба.
Відзнака МНС
Щойно сім’я Пахалюків повернулася до рідної Софіївки, Олександрові зателефонував голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк. Він подякував краснолучанину за мужні дії з порятунку пасажирів затонулого катера.
— Ви сьогодні герой Луганщини. Пишаюся, що на нашій землі є такі люди, які в екстремальній ситуації з по-справжньому чоловічою витримкою і самовладанням приймають рішення і завдяки цьому рятують не тільки свою сім’ю, а й інших, — сказав у телефонній розмові Володимир Пристюк.
Керівник області поцікавився родом занять Олександра і запропонував йому свою допомогу в розв’язанні можливих проблем. Краснолучанин розповів, що він приватний підприємець і займається вантажоперевезеннями. Він подякував за увагу до його долі і пообіцяв звернутися по допомогу в разі потреби.
— Те, що справжнім героєм виявився в цій ситуації саме наш земляк, — не випадково. Це в луганському характері: рішучість, мужність, зібраність у важку хвилину, готовність прийти на допомогу іншим, прийняти в критичний момент єдино правильне рішення, — потім розповів Володимир Пристюк.
А за день до 33-річчя Олександра Пахалюка із сім’єю запросили до Луганська для вручення почесного знака МНС «За заслуги» II ступеня. До того ж начальник Головного управління МНС Луганської області Ігор Гундар запропонував йому роботу в цій системі.
— Нам потрібні такі герої, як ви, — по-військовому коротко пояснив свою пропозицію головний рятувальник області. Але сам Олександр Пахалюк каже: «Я не думаю, що заслужив нагороду. Це був мій обов’язок».
Звичайно, сім’ї Пахалюків шкода потонулих у Чорному морі мобільних телефонів та фотоапарата. Особливо Оленці — їй смартфон подарували на 13-річчя, лише кілька місяців тому. Загалом майна тисяч на п’ять, якщо не більше. Добре б, аби після розгляду в суді кримінальної справи, порушеної Феодосійським міськвідділом МВС щодо капітана злощасного судна, краснолучанам компенсували цей матеріальний збиток. Але...
«Головне, що живі залишилися. Гроші — це наживне», — каже Олександр Пахалюк. А його «дівчата» — дружина Оксана і дочка Оленка впевнені: «Тато завжди захистить. Тато все зможе».