Вступна кампанія-2014 стартувала. Як зазначають у Міносвіти, через воєнні дії на сході та анексію Криму вона буде однією з найскладніших за всі роки незалежності. Про особливості вступної кампанії у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, реформи й перспективи розвитку вишу — наша розмова з його ректором Катериною АМОСОВОЮ.
— Катерино Миколаївно, які особливості цьогорічної вступної кампанії у Національному медуніверситеті?
— Завдяки рішенню Печерського суду №757/23412/13-ц, якого не коментуватиму, виникла ситуація «двох ректорів в одному кріслі». Знову спостерігаємо протестні настрої студентів і викладачів проти повернення на посаду екс-ректора Віталія Москаленка, якому в лютому університетська спільнота вже висловила недовіру під час революції гідності через корупцію та протидію участі у Євромайдані. Зрозуміло, це може викликати стурбованість абітурієнтів та їхніх батьків.
Але хочу їх заспокоїти. Університет разом з Міністерством охорони здоров’я вже подав апеляцію на рішення Печерського суду. Сподіваюся, до 1 вересня, тобто до початку навчального року це питання буде назавжди закрите. Крім того, сподіваємося, що досудове розслідування УБОП Києва у кримінальному провадженні проти екс-ректора щодо завищення вартості ремонтно-будівельних робіт буде доведено до логічного завершення. Адже це тема грошового відшкодування для університету.
Ми вже передали слідчим матеріали перевірки університету МОЗ, де ці факти підтверджуються. Крім того, багато уваги приділяємо боротьбі з корупцією, демократизації університету та студентському самоврядуванню. Згодом, переконана, це стане надбанням нашого вишу.
— Скільки першокурсників плануєте набрати і чи великий конкурс цього року?
— Документи на вступ прийматимемо як у паперовій, так і в електронній формі до 31 липня. Плануємо зарахувати на перший курс 800 бюджетників і приблизно 800 контрактників. Упевнена, що план виконаємо. З набором іноземців буде важче не лише у нас через військові дії на сході. На стоматологічний факультет, як завжди, матимемо дуже великий конкурс.
Недобору контрактників не буде ще на двох медичних факультетах. А ось із набором на медично-профілактичний факультет можуть виникнути проблеми.
— До речі, скільки студентів уже перевелось до вас із кримських вишів? Чи переводяться студенти зі сходу?
— З весни перевелося 89 кримських студентів. Ледь не щодня з цим питанням звертаються студенти Луганського і Донецького медуніверситетів. Та поки що МОЗ не дозволяє брати їх. Думаю, якісь управлінські рішення МОЗ ще ухвалить у цьому напрямі — й тоді масово заберемо студентів з «гарячих точок».
— Як прокоментуєте те, що торік 34 випускники вашого вишу так і не отримали дипломи внаслідок незалежного тестування?
— Не бачу нічого страшного. Більшість із них склали державні іспити, але не пройшли незалежної ліцензованої перевірки знань без списувань і підказок, як це було раніше, тому не отримають дипломів. Нині переживаємо свого роду шокову терапію, що врешті-решт дасть позитивний ефект.
Протягом року вони займатимуться самопідготовкою і надолужать пропущене й або перескладуть іспити, або підуть з фаху. Це краще, ніж випускати фахівців низького рівня.
— Таку шокову терапію проходить лише університет імені О.О. Богомольця?
— Ні, це загальна тенденція. Просто у вишах, які погрузли в корупції, це відчувається гостріше. За торішнім анонімним опитуванням, 54% з опитаних студентів нашого вишу як мінімум раз за час навчання стикалися з вимаганням хабарів під час екзаменів та 34% — під час відпрацювань. Це неприпустимо. Ми продовжуватимемо працювати для подолання цього. Зокрема за грудневою постановою Кабміну, при кожному ВНЗ має бути створено антикорупційний комітет. У нас такий уже діє.
— Чи згадувались у соцопитуванні прізвища викладачів і чи плануєте проводити оновлення педагогічних кадрів?
— Згадувались не прізвища — кафедри. Перед початком навчального року хочу запросити завідуючих кафедр, тет-а-тет показати їм результати анонімного опитування і попередити, що тепер моніторинг відбуватиметься не раз на рік, а раз на квартал. І якщо показники щодо корупції на кафедрах не знизяться, результати опитування стануть надбанням громадськості і вченої ради.
Щодо ротації кадрів, то вона вже частково відбулася. На деяких кафедрах рішенням ректорату були змінені в.о. завідуючих — з кандидатів наук і доцентів на професорів. Крім того, за згодою вченої ради декілька кафедр плануємо реорганізувати.
— Чи плануєте на посаді ректора продовжувати викладацьку діяльність?
— Звісно. У травні мені вдалося відчитати англійською всі лекції з кардіології для англійськомовних студентів, а зараз з’явилася змога більше уваги приділяти хворим. Продовжуватиму цю роботу й надалі. А ще за першої ж можливості планую зайнятись інтернет-освітою. Нині ж треба вичистити авгієві стайні.
— Що, крім викорінення корупції, вам хотілося б змінити в університеті? Які ваші перші кроки на посаді ректора?
— Насамперед демократизувати обстановку в університеті та децентралізувати владу. Моя команда виступає за збільшення повноважень деканів, їх сфери відповідальності та компетенції. Декан має бути не просто меседжером від ректора до студентів, а людиною, яка разом з факультетською радою прийматиме серйозні рішення на факультеті. У вересні на засіданні вченої ради запропонуємо деталізовану програму цього.
Адже дотепер в університеті діяла абсолютно тоталітарна модель управління. Щоб потрапити на прийом до екс-ректора для вирішення рутинних питань — взяти на роботу старшого лаборанта або підписати заяву про відпустку за власний рахунок на три дні, мені, завідуючій кафедрою з гучним ім’ям, потрібен був місяць. Деякі завідуючі не могли потрапити до нього по три місяці. Не кажу вже про студентів.
Екс-ректор тримав усіх на короткому повідку. Сам визначав, кому і на скільки продовжувати контракт, тоді як це мав визначати конкурс. Більш того, у контракті прописували цікавий пункт: зобов’язання приносити в університет десятки тисяч гривень на рік грантами або з госпрозрахункових тем. Я змінила формулювання у договорі із «зобов’язуюсь» на «докладу всіх зусиль, щоб знайти ці гроші», інакше виходить, що ти не виконуєш умов. На диво, цю зміну пропустили. Але ж більшість педагогів підписували такі жорсткі вимоги і до революції свідомості не наважувалися відстоювали свої права.
Також важливо, щоб розвивалося студентське самоврядування, була публічність і відкритість. Щоб інформація про вакантні ставки викладачів на кафедрах, бюджет і його витрачання була доступною кожному, хто зайде на сайт ВНЗ.
Крім того, думаємо над стимулюванням викладачів, які, на жаль, отримують невисокі зарплати. Підвищити їх поки що не можемо, а збільшити преміювання — думаю, так. Тим більше, що нині вивільнилися витрати в сумі 0,5% всіх освітянських послуг університету, а це понад 1 мільйон гривень, які раніше за ексклюзивним контрактом МОЗ ішли на зарплату екс-ректорові. Це була пропозиція заступника голови Наглядової ради університету академіка О.О. Кришталя.
— У вас теж ексклюзивний контракт?
— Ні, у мене типовий, укладений на сім років.
— А як щодо міжнародної співпраці та наукового прориву?
— За рейтингом МОЗ за 2013 рік, за науковою та міжнародною співпрацею НМУ посідає перше місце. Це сильна сторона нашого вишу. Ми маємо чимало програм обміну студентами. Зупинятись на досягнутому не збираємося. Тим більше, тепер, коли Україна відома і світова спільнота нас підтримує.
Щодо серйозного наукового прориву, то він неможливий без високотехнологічного обладнання, а заробленого вистачає лише на оплату комунальних послуг, книжки та найнеобхідніше. Але це жодним чином не заважає нам поліпшити позицію вишу за індексом Гірша (цитованість публікацій. — Авт.) шляхом укладення нових міжнародних угод і вливання наших співробітників у великі міжнародні колективи.
— Чимало вишів стикаються із проблемою забезпечення студентів місцем у гуртожитках.
— Наш університет — не виняток. Місць катастрофічно і давно не вистачає. Усе через збільшення за останні п’ять років кількості студентів. Цього року нам вдалося зробити поточні ремонти в трьох гуртожитках і ще один на 500 місць, на вулиці Шутова, поставити на піврічний капремонт. На все це піде рекордних 8 мільйонів гривень. Тож місцем у гуртожитку з вартістю проживання 290 гривень зможемо забезпечити лише соціально захищених першокурсників. Іншим доведеться селитись у гуртожитках інших ВНЗ за понад 500 гривень, але зі значно кращими умовами, ніж в НМУ. Сподіваюся, студенти та їхні батьки з розумінням ставитимуться до цього. Наші діти мають жити у достойних побутових умовах.
— Які батькові принципи несете життям і намагаєтесь прищепити студентам?
— Лише з лютого у мене з’явилось бажання говорити зі студентами про цінності, важливі для мене. Правду кажучи, раніше я їх недооцінювала і рідко говорила з ними про щось духовне.
Це не будуть батькові слова, але це його світовідчуття. Насамперед треба поважати себе. Бо себе не обдуриш. Перед кимось можна злукавити, перед собою — ні. Людина, яка себе поважає, не чинить аморально. Вона не плазує перед владою, не підлещується і не славословить. А також не принижує людей, нижчих за статусом.
Батько свого часу казав, що нічого кращого, ніж Нагірна проповідь і 10 Заповідей Божих, людина не придумала. Батько не вірив у Бога, хоч наприкінці життя йому хотілося повірити. Бо коли старий залишаєшся наодинці з хворобами, все розумієш і відчуваєш, ця віра дає сили пережити цей період. Він не зміг. Та заповіді — не вкради, не вбий тощо — вважав найважливішими для людства.
Це теж його слова: щастя — це мінімізація нещасть. Приміром, поки здоровий, не радієш цьому, а щойно починаєш хворіти, починаєш цінувати здоров’я. Саме тому розумна людина цілеспрямовано працює, щоб запобігти нещастю, і на цьому грунтується профілактика.
І ще одне: найбільше щастя дають не гроші чи матеріальні
цінності, особливо коли вже є відповідний рівень достатку, бо до цього звикаєш
і адаптуєшся, а коли знаєш, що зробив щось важливе і корисне для іншої людини
чи людей. Особливо це стосується професії медика: встановив діагноз, вилікував
чи ліквідував ускладнення. Не важливо, скажуть тобі спасибі чи ні. Важливо, що
знаєш, що ти це зробив. Моральні вчинки завжди мають стільки зворотних зв’язків
і позитиву, що це дає набагато більше щастя, ніж самозбагачення на
різноманітних схемах, відкатах і хабарах. Це класна думка, над якою міркую
останні роки.
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Катерина АМОСОВА. Народилася 1956 р. в Києві у родині медиків (академіка НАН і АМН України Миколи Амосова та хірурга і фізіотерапевта Лідії Денисенко). 1978-го закінчила Київський медичний інститут, а 1988-го захистила докторську на тему «Дилатаційна кардіоміопатія». З 1990 року — професор, завкафедри госпітальної терапії №1 Національного медуніверситету імені О.О. Богомольця. З 2000 р. — член-кореспондент НАМН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, 2002 р. — заслужений діяч науки і техніки України. З 16 червня 2014 р. — ректор НМУ імені О.О. Богомольця.