В Україні майже щодня фіксують рекорди виявлення нових випадків інфікування коронавірусом. Тож передбачувано, що початок учорашнього засідання уряду, яке й далі відбувається в онлайн-режимі, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль присвятив рішенням Кабміну, які спрямовано на боротьбу з COVID-19. Він наголосив, що уряд продовжує робити все можливе, аби українська медична система могла надавати допомогу кожному, хто її потребує.

«Для цього збільшується кількість тестувань, ліжок. Активно працюємо, аби підвести до них кисень. Минулого тижня на це додатково спрямовано майже 600 мільйонів гривень. Ще мільярд гривень було надано з Фонду боротьби з коронавірусом на закупівлю двох мільйонів швидких тестів, які дають результат за кілька хвилин. Тобто щотижня ухвалюються рішення для підтримки медичної системи. Боротьба з COVID-19 потребує спільних зусиль. Не лише зусиль лікарів, місцевої влади, уряду чи парламенту.

Кожен з нас може врятувати життя інших своєю відповідальністю, якщо дотримуватиметься обмежувальних заходів та зменшить кількість соціальних контактів», — підкреслив Прем’єр.

Денис Шмигаль зауважив, що дуже багато країн у Європі та світі закриваються на повторний жорсткий локдаун. Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Чехія уже ввели жорсткі обмеження, а це країни з дуже потужними медичними системами та ресурсами. Уряд України зараз не збирається йти цим шляхом та вводити локдаун цілої держави через стрімке поширення коронавірусу, але подальше погіршення ситуації змусить його вдатися до більш жорстких обмежень.

Прем’єр також подякував парламенту за підтримку уряду в боротьбі з коронавірусом. Ідеться про ухвалені на цьому тижні зміни до бюджету, які дають змогу додатково залучити 556 мільйонів гривень на закупівлю лабораторного обладнання, підтримано в першому читанні законопроєкт про збільшення штрафів за неносіння масок.

Бюджет можливостей

Очільник уряду сподівається на таку співпрацю і щодо законопроєкту про державний бюджет на наступний рік. Зокрема, він розраховує, що на цьому тижні документ пройде перше читання, оскільки його підтримав бюджетний комітет.

«Потім усі разом доопрацюємо окремі питання та зауваження, які висловлюють народні депутати. Цього року дійсно маємо бюджет можливостей для розвитку людського капіталу, промисловості, малого та середнього бізнесу. Серед ключових пріоритетів кошторису — медицина та освіта. Рекордне фінансування передбачається: медичної системи — 156 мільярдів гривень (плюс 27,5 мільярда порівняно з цим роком); освіти — 174 мільярди гривень (плюс 34 мільярди); програми «Велике будівництво» — 150 мільярдів (плюс 16%), буде відремонтовано та побудовано рекордні майже сім тисяч кілометрів доріг; соціальних виплат — 324 мільярди; підтримки бізнесу через програми кредитування — 12 мільярдів. Також передбачено поступове зростання мінімальної зарплати до 1 липня 2021 року — до 6,5 тисячі гривень», — уточнив Прем’єр.

І спрогнозував, що наступного року значні державні інвестиції та підтримка бізнесу дадуть змогу економіці швидко відновлюватися. Для цього уряд має стратегію і на цьому тижні планує представити результати економічного аудиту країни, а також економічну візію до 2030 року. «Це те, чого дуже потребує Україна для економічного прориву. У нас амбітна ціль, і є потенціал для її досягнення. Ми його продемонструємо наприкінці тижня», — пообіцяв він.

Підтримка регіонів

Денис Шмигаль вважає цей рік дуже ефективним та вирішальним для завершення основного етапу реформи децентралізації. «Це одна з найбільш успішних реформ. Уже проведено демократичні місцеві вибори, ухвалено значну кількість законодавчих ініціатив, згідно з календарним планом на цей рік, утворено нові райони, закріплено незалежність місцевих бюджетів. І на цьому робота не завершується. Так, уже перше читання пройшов надважливий законопроєкт, який має дати громадам підґрунтя для повноцінної діяльності, результативної для людей. Цей документ врегульовує порядок правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків територіальних громад від органів місцевого самоврядування та районів старого зразка. Новообрана влада повинна мати змогу ефективно працювати. І для цього даємо на місця всі необхідні ресурси», — зазначив він.

Учора уряд також ухвалив рішення на підтримку регіонів. Так, затверджено порядок надання субвенції п’ятьом областям та Києву на деякі соціальні проєкти, акценти зроблено на медицині та освіті. Зокрема, 100 мільйонів гривень підуть бюджету Харківщини на будівництво нового комплексу обласного центру онкології, 300 мільйонів — на новий центр перинатології, акушерства та гінекології в Ужгороді, 4 мільйони — на реконструкцію приміщення для встановлення лінійного прискорювача в Житомирському обласному онкодиспансері. На будівництво дитячих садочків Київщини та Черкащини піде майже 90 мільйонів.

У контексті розвитку регіонів Кабмін порушив тему, яка стосується ефективності роботи очільників ОДА. І погодив проєкти указів Президента про звільнення голів Одеської, Івано-Франківської та Сумської облдержадміністрацій. Коментуючи це рішення, Прем’єр зауважив, що глава держави неодноразово наголошував, що в Україні немає касти недоторканних і, якщо посадовець демонструє неякісну, неефективну роботу, або десь недотягує, будуть кадрові зміни.

Соціальні та екологічні рішення

На засіданні уряд врегулював питання забезпечення протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та спеціальними виробами для занять спортом учасників АТО/ООС, які втратили функціональні можливості кінцівок. Також надано понад 9 мільйонів гривень деяким сім’ям осіб, які загинули в АТО, та особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час АТО.

Майже на 1700 гектарів розширено межі Національного природного парку «Верховинський» в Івано-Франківській області. А природний заповідник «Древлянський», що на Житомирщині, отримає змогу оформити право користування ще на 4200 гектарів земель. Як прокоментував це рішення міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, уряд демонструє послідовну роботу як над розширенням природно-заповідного фонду, так і над забезпеченням ефективного управління природоохоронними територіями.