Половину дня кожен працездатний українець перебуває у полі дії законодавства про працю. Мабуть, це більше, ніж батько проводить часу з дітьми. Проте сказати, що кожен, буде неправильно. Наприклад, за даними статистики, у Вінницькій області налічується 720 тисяч працездатних осіб, а офіційно працює лише 320 тисяч.

Де решта? З життя свого краю кожен знає, як є: хтось на заробітках за кордоном, хтось на обліку в центрі зайнятості, хтось живе з особистого селянського господарства, а хтось отримує зарплату в конверті. Тож картина різнобарвна. Напевне, найбільше дошкуляє саме використання робочої сили без належного оформлення, бо з цього податки не сплачують. Тому легалізація трудових відносин у пріоритеті роботи Державної служби праці.

Утім, 14.05.2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва в судовій справі № 826/8917/17 було визнано не чинною постанову Кабінету Міністрів від 26 квітня 2017 року №295, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Так було призупинено проведення інспекційних відвідувань на підприємствах.  «Канікули» для роботодавців завершилися з ухваленням постанови КМУ №823 від 21.08.2019 року «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

Цікаво: а яка потреба в проведенні перевірок?

Одужати допомагають ліки

У березні цього року співробітники управління Держпраці  у Вінницькій області здійснили перевірку щодо легалізації трудових відносин у торговельній мережі прикордонного міста Могилів-Подільський. Заходами контролю охопили один із мікрорайонів міста, а магазини, які були поряд, негайно зачиняли. Результат неймовірний! «За інформацією ДФС, в області вже у квітні протягом тижня на роботу було прийнято 8 тисяч працівників», — зазначив начальник управління Держпраці в області Володимир Марунько.

З його слів, роботодавці різних галузей використовують працю осіб без оформлення трудових відносин. Це поширено в будівництві, торгівлі, сільському господарстві, службах охорони, легкій промисловості, пасажирських перевезеннях.

Так, на швейному підприємстві в райцентрі Чернівці інспектори праці виявили 32 неоформлених працівників, а у швейному цеху міста Тульчин (головне підприємство розташоване в Броварах) з 30  працівниками було укладено цивільно-правові угоди замість трудових договорів, що теж є порушенням.

Загалом цього року до 14 травня управлінням на підприємствах виявлено 105 працівників взагалі без оформлення (зарплата у конвертах) та 42 працівники, де трудові відносини було замінено цивільно-правовими угодами. Управлінням винесено 20 постанов стосовно неоформлених працівників на загальну суму штрафних санкцій 19,4 мільйона гривень.

Відра  зводять дім?

Дивною є поведінка частини роботодавців і «неформалів».

Під час спільного рейду працівники обласного управління Держпраці та Укртрансбезпеки виявили кілька напівлегальних маршруток. Реакція порушників нахабна: один перевізник плюнув інспекторові в обличчя. Якби таке сталося, скажімо в Англії, то де б він був? А в нас чомусь зневажати інспектора можна.

Багато випадків, коли фірми з охорони беруть працівників на роботу без оформлення трудових відносин, а через один-два місяці звільняють, не заплативши за період роботи. Це рабство! А на запит управління Держпраці керівник фірми запевняє: «Я вперше чую про таку людину». Інша річ, якби під час роботи працівник звернувся до управління й інспектор праці використав як доказову базу аудіо-, відеозапис і знімки.

Ще приклад. Коли перевіряльники прийшли на будівництво біля Вінниці, то власник їхні направлення порвав, а на будмайданчик не пустив. Поліція, яку викликали, розвела руками, мовляв, це його територія, а ми приїхали для того, щоб вас охороняти. Інспектори склали два акти про неможливість проведення інспекційного відвідування (по одному на кожну юридичну особу, яка була задіяна в будівельному процесі) на 744 тисячі гривень за недопуск до перевірки щодо неоформлених працівників. Власник підприємства ініціював позови до суду, проте суд першої інстанції підтримав позицію інспекторів.

Часто в разі появи інспекторів робітники хутко зникають з будівельного майданчика. Виходить, що ніби відра, наповнені свіжим цементом, будують дім. А, може, зарплатня в конвертах влаштовує робітників?

Якось у громадському транспорті співрозмовник розповів, що прийшов він до керівника місцевого господарства з проханням дати роботу. Той поставив умову — три тисячі в місяць без оформлення. Це менше мінімалки, але він погодився, бо іншої можливості працевлаштуватися в селі не було.

Штрафи не лякають

За кожного неоформленого працівника статтею 265 КЗпП України передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, встановлених законом на момент виявлення порушення (нині — це 125 тисяч 190 гривень). За останніх півтора року лише один суб’єкт господарської діяльності добровільно сплатив штраф, а решта судяться. Якщо сума штрафу значна, чому роботодавці ризикують?

Коли працівник не оформлений, то ніяких податків та соціального захисту. А ось цивільно-правова угода ніби зовсім інше. Насправді, це яблука з одного дерева: просто одне  викотилося з тіні. Зі слів, Володимира Марунька, за «цивілки» підприємство сплачує єдиний соціальний внесок із суми виплаченої винагороди без будь-якої прив’язки до розміру мінімальної заробітної плати (але в більшості випадків сплата ЄСВ за договорами ЦПХ не здійснюється). Крім того, за такої угоди є виконавець і замовник, а працівника немає. Замовник не несе відповідальність за безпеку виконавця. Останній сам забезпечує себе індивідуальними засобами захисту, робочим одягом тощо. Також нема соціального пакета (відпустки, лікарняного, профспілкових заохочень, не нараховується пенсійний стаж тощо). Якщо стався нещасний випадок і людина втратила працездатність, хто їй має відшкодувати? Та ніхто! А в разі трудового договору вона мала б пільги, передбачені законодавством.

Виходить, що неоформлені працівники (зокрема на будівництві) тікають від соціального захисту. До того ж Володимир Васильович запевнив, що роботодавцям вигідніше належно оформити працівників на роботу, ніж платити штраф. Зокрема постановою КМУ  № 295 було передбачено, що підприємство може запросити до себе інспектора праці для здійснення аналізу стану додержання законодавства про працю: при цьому штрафні санкції не застосовуються. Але можливістю такого аудиту торік в області скористалися лише два підприємства, а цього року жодного.

Іноді можна почути, що можновладці-бізнесмени теж мінімізують податки. Хто знає, чи телефонне право досі живе (чи донедавна жило), але протягом багатьох років  найбільшими корупціонерами були сільські голови. А хто вище, хоча гучних справ було немало, безкарні. А відомо, що підпанки рівняються на панів. Доки бодай одна соціальна група буде безкарною, доти і буде іржа.

Звернень не поменшало

Факт того, що суд  визнав не чинною постанову Кабінету Міністрів, підтверджує незворотність демократичних процесів у країні. Як мені пояснили, деякі положення Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю мали розбіжності із законом про основні засади здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності. Якщо так: то яку оцінку поставили робітники тим чиновникам, котрі безпосередньо готували Порядок?  Зрештою, річ не в тім, чи має держава  право на помилку у базових питаннях, а в тім, що на її виправлення знадобилося кілька місяців.

У цей період інспекційні відвідування фактично було призупинено. Підрозділи Держпраці відновили проведення планових заходів на підприємствах. План складають на рік і повідомляють бізнесменам ще на його початку. Та навіть за таких умов вони прагнуть ухилитися: повідомляють, що підприємство наразі не працює або всі працівники перебувають у відпустці. Або, коли план складено, перереєстровують підприємство: за таких обставин рік не мають  права перевіряти. Про такі хитрощі держава знає…

Легалізація трудових відносин — один із напрямів здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Торік до управління Держпраці в області надійшло 792 звернення від працівників (щодо невиплати зарплати,  звільнення з роботи, нарахування за вислугу років, відпустки тощо), а станом на перше вересня цього року — 388. «Майже за половиною звернень питання треба з’ясовувати безпосередньо на підприємстві. Але у зв’язку з постановою суду ми не могли здійснювати інспекційні відвідування. Тому надсилали запит на підприємство з проханням надати копії документів. Багато не реагували. У такому разі давали людині відписку, мовляв, маєте право звернутися до суду. Але тепер ситуація інша. Постановою КМУ № 823 від 21.08.2019 року «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.  Тож роботу активізували», — зазначив начальник управління Держпраці в області Володимир Марунько.