Із доцентом кафедри медико-профілактичних дисциплін Рівненської медичної академії кандидатом медичних наук Анатолієм РЕЗНІКОВИМ  говоримо про нові виклики, які висуває пандемія коронавірусу.

— Анатолію Петровичу, українці традиційно не довіряють чиновникам. Згадаймо міністра охорони здоров’я Степанова, який обіцяв: ось-ось будуть вакцини, а їх усе не було.

— Сумніви цілком природні. Та для того й існує держава, щоб їх аргументовано розвіяти та належно пояснити суть питання. Але це мають робити фахівці, а не політологи чи депутати. У нас часто навпаки. Ось і маємо те що маємо: попри зусилля чиновників, лікарів, голів територіальних громад, повний курс вакцинації пройшло не більш як 20% дорослих. Цифри, як кажуть,  не витримують жодної критики. Дуже непокоять педагоги: аж 1443 педагогічних працівники відсторонено від роботи.

— На Рівненщині й інших областях значна частина людей традиційно не вакцинується. Незалежно від того, чи то профілактика дифтерії, поліомієліту, який нещодавно виявлено під обласним центром, чи коронавірус. Може, варто законодавчо закріпити обов’язкову  вакцинацію?

— Гадаю, варто. І це треба було зробити ще вчора. Якщо, приміром, в Іспанії, Італії чи Франції рівень вакцинації — понад 80%, а суспільство дисципліноване й довіряє владі, це одне. У нас, на жаль, батіг виявляється дієвішим за пиріг. Самі ж бачите, які черги на пунктах вакцинації в пік захворюваності, коли люди бояться втратити роботу. Ось і вся мотивація. Хоч ці черги — абсолютний нонсенс! Їх не має бути ні на щеплення, ні на тестування. Треба чітко продумати логістику, узгодити з пацієнтом час прийому. У нас пандемія, а ми людей докупи збираємо. 

— ВООЗ заявляє, що вже навесні наступного року світ забуде про неї. А Україна? 

— Забути про COVID-19 зможемо тоді, коли абсолютна більшість населення планети вакцинується. І дуже важливо не розтягувати цей процес: щеплення треба робити в один період усім. Натомість розвинені країни щепили своїх громадян, а з бідними діляться, але недостатньо. І гадають, що вже врятовані. Ні! Мутований вірус може повернутися з Африки. 

— Думки фахівців розходяться щодо профілактики перехворілих. Одні вважають, що з високим рівнем антитіл (принаймні до пів року) вакцинуватися не треба. Інші категоричні: треба робити щеплення, щоб виробився так званий комбінований імунітет.

— У кожного перебіг цієї підступної хвороби різний. Якщо легкий — антитіл зазвичай менше, складний — більше. А ще ж багато залежить від супутніх захворювань. Але вакцинуватися треба, не чекаючи пів року. Особливо пенсіонерам, а ця вікова група в Україні найчисленніша. Саме для них держава мала передбачити певні стимули, щоб подякувати людям, які стримують поширення пандемії.   

— Що треба робити владі, медикам, а що нам, пересічним громадянам?

— По-перше, дотримуватися маскового режиму та дистанції всім, незалежно від того, щеплений чи ні. Адже й вакцинований може бути інфікованим, навіть не підозрюючи. А вірус виділяється вже за кілька днів до появи симптомів хвороби. За великим рахунком, ідеться про вакцинацію не лише конкретної людини. І це ключове. До речі, відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних захворювань» (ст. 40), заходи з ліквідації пандемії (обстеження, лікування, забезпечення захисними матеріалами) має взяти на себе держава. 

По-друге, вакцинація. Щеплення захищає від важкого перебігу хвороби та смерті. Так працюють усі вакцини. Але на невелику кількість людей щеплення не діють. Це так звані рефрактерні особи — скажімо, в разі вакцинації проти дифтерії таких 5%. Є люди, які не сприймають інших вакцин. Тому й потрібно 95% щеплень, тоді до рефрактерних хвороба просто не дійде. Хоч для колективного імунітету в разі цієї пандемії потрібно прищепити мінімум 70%. На жаль, і це для України нині фантастичні цифри. Ось чому дедалі частіше хворіють навіть ті, хто пройшов повний курс вакцинації. Та перебіг хвороби в них значно легший: вірус не вражає легенів, а це головне. 

Що, кажете, робити владі? Маємо, вочевидь, бактеріологічну війну: в Україні щодня помирає рекордна кількість людей — чиїхось матерів, батьків, дочок та синів. Більше, ніж на російсько-українській війні! Тому й ситуацію треба розглядати принаймні як надзвичайну, що можна впровадити рішенням РНБО. І запровадити відповідні заходи — патрулі чи комендантську годину, як це вже зробили в Румунії, де рівень вакцинації теж невисокий. У Франції без зеленого сертифіката нікуди не зайдеш. Австрія, де вже щеплено 65% дорослих, незабаром стане першою країною Європи, де запровадять обов’язкову вакцинацію. Нині там 20-денний локдаун. Навіть наші Моршин та Стрий демонструють, що масова вакцинація — ключ від COVID-19. 

Уже не кажу про відродження повноцінної санітарно-епідеміологічної служби на місцях. Її свого часу знищили під корінь. Тепер нікому навіть відстежити ланцюг спілкування хворих, так званих контактних осіб. А це вкрай потрібно, щоб розірвати його вчасно. І, звісно, скасувати всі масові заходи. Які можуть бути весілля на сто людей? Особлива увага — транспортним перевезенням, бо ситуація тут просто жахлива.  

І ще. Не треба шкодувати тестів і безплатно обстежувати навіть людей із підозрою на гострі респіраторні захворювання. Більше тестів — більше виявлень хвороби.

— До речі, які з них найбільш інформативні? На антиген? На антитіла? Чи ПЛР?

— Тести — звісно, не стовідсоткова гарантія виявлення вірусу. Але найдостовірнішим залишається ПЛР-тест, який визначає РНК вірусу.  Можна обстежитися на антиген, це буде швидше. 

— Ще раз акцентуймо, чим небезпечний модифікований вірус «Дельта», що нині переважає.

— По-перше, він розвивається дуже швидко — за 2—3 дні вкладає людей на лікарняне ліжко. По-друге, його клінічна картина складна й почасти непрогнозована, людині в реанімації треба в рази більше кисню, ніж за попереднього штаму. По-третє, він має підвищену властивість поширення, інфікований може одразу заразити сотні людей. 

— Розкажіть, як у затяжному карантині живете ви? Якою вакциною зробили щеплення і чи обминув вас вірус?

— Поки що я не хворів, хоч належу до найбільш вразливої вікової групи 60 плюс.  Вакцинувався китайським коронаваком, щойно він з’явився в Україні, — у квітні — травні. Та оскільки вірус дуже мутує, й мені, й тим, хто вакцинувався першими, вже ось-ось буде потрібна  ревакцинація. Боятися її нічого, адже з часом імунітет до хвороби, який формує вакцина, слабшає, і є потреба його підсилити. Приміром, від дифтерії рекомендують щеплюватися щодесять років, а проти грипу — щорічно.  

— А ревакцинуватися треба тією самою вакциною, що і вперше, чи це не має значення?

— Можна іншою, адже принцип дії вакцин, які нам пропонують, різний. Але кожна з них напевне підсилить імунітет.

— Яка роль харчування та способу життя у протидії вірусу?

— Для повноцінного імунного захисту роль збалансованого харчування переоцінити складно. Кожному з нас насамперед потрібен білок, а це м’ясо, молочні продукти, яйця, риба. Потрібні жири та вуглеводи, вітаміни й мікроелементи, тому важливе споживання сиру, овочів, фруктів. І звісно, помірні фізичні навантаження бажано на свіжому повітрі. Дуже важливо не переохолоджуватися. Пам’ятаймо, що це різко знижує імунітет. А його рівень, до речі, прямо залежить іще й від того, як людина налаштована. Позитив, гарний настрій, усмішка — гарантія високого імунітету. Берімо їх у союзники, особливо в листопаді — грудні, коли мало сонця та тепла. 

ДОСЬЄ «УК»

Анатолій РЕЗНІКОВ. Народився на Харківщині. Закінчив Харківський медичний інститут, аспірантуру Львівського медінституту, кандидат медичних наук. Трудовий шлях пов’язаний із Рівненщиною: працював лікарем-епідеміологом, потім 30 років поспіль — завідувачем епідеміологічного відділу обласної санепідемстанції. Нині доцент кафедри медико-профілактичних дисциплін Рівненської медичної академії. Має професійні відзнаки та нагороди.