БЕЗГОСПНІ
Вже десять років 20 сімей колишнього робітничого гуртожитку в Києві відчувають себе потрібними лише… рейдерам
На виставці малюнків «Мій дім» у гуртожитку, який раніше належав київському державному підприємству «Ізумруд», омріяний будинок дітей не схожий на той, де вони живуть нині. Дітлахи у своїх фантазіях бачать його світлим, теплим, кольоровим. П’ятиповерхова цегляна будівля, яку в народі прозвали «ізумрудною», попри красиву назву, має занедбаний вигляд. Сірі обшарпані стіни, на верхніх поверхах розбите скло у вікнах та забиті двері. З 50-ти жителів будинку, що на бульварі Кольцова, 24-А, двадцятеро — діти. Найменшому з них, Сашкові, чотири роки. Це на рік менше, ніж мешканці живуть в аварійно небезпечному будинку в жахливих умовах. Інститут проблем технічної надійності конструкцій визнав його не придатним для проживання ще в 2007 р. після обстеження його технічного стану.
Будинок з нещасливим номером?
Про нещасливу долю колишнього гуртожитку редакція дізналася з листа від його мешканців, які просили допомоги. У 2002 р. «ізумрудний» гуртожиток переданий до територіальної громади Києва і закріплений за комунальним підприємством (КП) «Спецжитлофонд» для подальшої його реконструкції з переобладнанням під житловий будинок із поквартирним заселенням (розпорядження КМДА від 12 березня 2002 р. № 472).
Тоді 20 сімей, які й нині проживають у гуртожитку, звернулися до КП «Спецжитлофонд» із заявою, в якій просили дозволити взяти участь в інвестуванні реконструкції. Їм повідомили, що заява внесена до реєстру, але договір інвестування з ними не можна укласти через брак проектно-кошторисної документації. Коли ця документація була готова, чиновники послалися на те, що тепер договір можна укласти лише… після початку реконструкції та відселення мешканців на тимчасове проживання (це було в 2005 р. )…
— Ми таким обіцянкам не вірили. Самі розумієте: хто ти в нашій країні без документів? Знаємо безліч історій про безхатченків і не хочемо потрапити в їхні ряди. Тому на таку пропозицію не погодилися, — констатує представник ініціативної групи будинку на бульварі Кольцова, 24-А Галина Мирончук.
Відтоді змінювалися номери розпоряджень Київської міськдержадміністрації, чиновники в установах, кольори партійної приналежності можновладців, але стійко зберігалися імітація діяльності та непривабливі умови життя для мешканців цього будинку.
«Житимете у своїх кімнатках, а не ізольованих квартирах», — зневажливо відмахнувся вчергове від настирливих прохачів один із чиновників. Очевидно, йому не знайома ситуація, коли щодня доводиться носити кухонний інвентар до гуртожиткової кухні. Не грюкають двері, коли він відпочиває у своїй зручній квартирі. І, певна річ, чиновник не стоїть у черзі до душу та туалету у своїй славній ізольованій квартирі.
«За цей час ми витримали три рейдерські атаки, але не здалися. Нам ламали водопровідну трубу, яку ми приварювали власними силами. Три опалювальні сезони за головування в Києві Леоніда Черновецького жили без тепла, користуючись електрообігрівачами у кімнатах», — розповідає Г. Мирончук.
Нинішнього мера — Олександра Попова — «ізумрудівці» поважають за те, що з його приходом у Київську міську державну адміністрацію в будинку 24-А з’явилося тепло. Його підключили до опалення без всяких звернень і заяв до влади, хоча раніше мешканців запевняли, що це «технічно неможливо».
З підпорядкуванням гуртожитку КП «Спецжитлофонд» у ньому скасували ставки прибиральниць і вахтерів. Тоді мешканці встановили чергування в будинку, щоб у порожні кімнати не заселялися бомжі і не було самозахоплень житлових приміщень. Раз на 18 днів кожна сім’я чергує: вахта триває добу — з 21.00 до 21.00 другого дня. Всією «гуртожитковою» громадою наймають прибиральницю. У кухні прибирають по черзі.
Мешканці гуртожитку своїх вороженьків знають, а от коли запанують у своєму помешканні, невідомо.
Фото Володимира ЗАЇКИ
Черговий осінній марафон
За інформацією, наданою головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, на час прийняття зазначеного гуртожитку 1 квітня 2002 року на утримання КП «Спецжитлофонд» у ньому проживало 117 родин, з яких 85 були відселені.
«Насправді фактично проживали, були зареєстровані та перебували на квартирному обліку 56 сімей робітників «Ізумруду», а цифра 117 з’явилася за рахунок орендарів, які винаймали житло в гуртожитку», — уточнює Г. Мирончук.
За інформацією КМДА, нині в гуртожитку 20 зареєстрованих родин, три — очікують відселення в будинок на вул. Новоукраїнській, 1/3-А. Зі 142 житлових кімнат 115 у гуртожитку вільні.
Судячи з відповіді Київської міськдержадміністрації, 2005-го КП «Спецжитлофонд» на виконання розпорядження від 7 листопада 2005 р. № 1860 уклав договір з підрядною організацією на проведення поточного ремонту, але провести його підрядна організація не мала можливості, «оскільки мешканці заблокували доступ у будинок (на вхідних дверях та сходовій клітці були встановлені грати)». Тож у цьому гуртожитку живуть бунтівники?
— Мені завжди закидають це звинувачення про грати. Оскільки на першому поверсі гуртожитку містилася дискотека, мешканці будинку дистанціювалися від неї за допомогою грат. Їх ми потім зняли, що зафіксовано на відео. А конфлікт виник через металеві двері на сходовій площадці, але в судовому рішенні не йшлося про те, що ми маємо демонтувати ще й двері, тому ми обурювалися. Про те, що я «перешкоджала», дізналася, коли із зарплати вирахували 170 грн штрафу. Прикро було, що оскаржити це обвинувачення не встигла і гроші мені так і не повернули, оскільки минув 10-денний термін подання оскарження. Судіть самі: постанова державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва та акт про перешкоджання були видані 26 квітня 2006 р. Тобто я «перешкоджала», коли перебувала на лікуванні в стаціонарі через остеохондроз. Про це я й написала у зверненні до прокуратури.
Коли у грудні 2007-го «ізумрудівці» написали заяви до КП «Спецжитлофонд» та головного управління житлового забезпечення КМДА на отримання ордерів на житлові приміщення, як це було передбачено розпорядженням КМДА №1860, то у відповідь отримали… судові позови на примусове виселення на вул. Салютну.
У КМДА також нагадують, що пропонували мешканцям гуртожитку переселення у відремонтовані житлові приміщення будинку з комунальними квартирами на вул. Салютній, 14/51 з видачею ордерів, подальшою реєстрацією, збереженням черги квартирного обліку та можливістю подальшої приватизації житла. «Але пропозицію мешканці гуртожитку проігнорували, вимагаючи надання безкоштовно ізольованих квартир», — зазначають у столичній держадміністрації.
Справи про примусове виселення на вул. Салютну закрили з набранням чинності розпорядження КМДА від 8 квітня 2010 р. № 223 «Про проведення ремонту з переплануванням квартир будинку № 24-А на бульварі Кольцова у Святошинському районі». Зокрема документ передбачав проведення ремонтних робіт на даху, заміну інженерних мереж тощо. Підрядна організація «Будсервіс-2» була готова виконати ці роботи. Всім мешканцям будинку надані пропозиції тимчасово переселитися на час ремонту в кімнатах, де вони проживають, і передбачалося надати ордери на займані приміщення з подальшою приватизацією. «Мешканці гуртожитку вчергове не допустили будівельників до виконання ремонтних робіт і почали вимагати внесення змін до розпорядження № 223, пояснюючи це своїм бажанням взяти участь у реконструкції гуртожитку для придбання ізольованих квартир», — повідомляють у КМДА.
— На початку цього року справді приходили будівельники. Але коли ми ознайомилися з робочим проектом цього ремонту, виявилося, що гуртожиток так і залишиться гуртожитком, не перетвориться в результаті ремонту в будинок з ізольованими квартирами. Навіть прокуратура визнала, що розпорядження КМДА №223 порушує наші права: в ньому не було… людей, тобто ігнорували інтереси мешканців будинку. Ми за ремонт, тому що будинок справді в аварійному стані, але наполягаємо на переплануванні гуртожитку в окремі квартири», — обурюється мешканка будинку Наталя Мацюк.
Нове розпорядження КМДА № 1540 щодо долі «ізумрудного» гуртожитку видане 4 вересня цього року. Його шостим пунктом розпорядження № 223 визнано таким, «що втратило чинність». КП «Спецжитлофонд» надав пропозиції щодо включення зазначеного об’єкта до проекту Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2013—2015 рр. Договори з мешканцями підписуватимуть після розробки проектно-кошторисної документації та відселення мешканців на тимчасове проживання на час реконструкції будинку. Як уточнили «УК» в КП «Спецжитлофонд», визначена проектна організація, яка виконуватиме розробку проектно-кошторисної документації. До кінця вересня КП укладе угоду з орендним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» на виконання проектних робіт згідно з чинним законодавством. Для мешканців колишнього гуртожитку це означає одне: обіцяна реконструкція, що мала розпочатися восени, знову затягується.
«У нашому п’ятиповерховому будинку заселена лише третя частина площі. Якщо переобладнати гуртожиток під ізольовані кімнати, то не лише покращиться життя наше та наших дітей, а й місто зможе надати тут квартири педагогам і медикам, які потребують поліпшення житлових умов», — написали мешканці будинку на бульварі Кольцова, 24-А в листі до редакції.
Мабуть, місту все-таки пора піти назустріч багатостраждальним «ізумрудівцям», щоб хоч їхні діти усвідомили, що влада в столиці здатна не лише видавати розпорядження, а й опікуватися долею конкретних людей.
КОМПЕТЕНТНО
Світлана ШАПІРО,
адвокат:
— Уже чотири роки я захищаю права мешканців цього будинку. Тільки завдяки цьому їх досі не виселили. Не вдалося виселити і в інший гуртожиток у судовому порядку. Внаслідок нашої боротьби в суді були скасовані накази головного управління житлового забезпечення КМДА.
Стосовно будинку неодноразово приймали різного роду рішення. Змінювався і його правовий статус. Житлові права мешканців порушували. Нікого не турбує доля людей, які понад 20 років перебувають на квартирному обліку, проживають в аварійно небезпечній будівлі і потребують поліпшення житлових умов. Потрібне житло, яке місто цим громадянам не готове нині надати. Тільки-но мешканці будинку звертаються до суду з позовом про визнання протиправним чергового розпорядження КМДА щодо будинку, влада міста ухвалює нове розпорядження, яким… відміняє попереднє і тим самим ліквідує сам предмет спору. Треба прийняти рішення щодо подальшого використання будівлі, визнаної непридатною для проживання, але при цьому повинні бути враховані всі житлові та майнові права мешканців будинку.