ПРОГНОЗ
"Урядовий кур'єр" спробував оцінити медальні шанси українських спортсменів на зимових Іграх-2014
Психологічна травма, яку отримали вітчизняні вболівальники під час минулорічної зимової Олімпіади, ще й досі ятрить душу. Вдруге за всю історію участі в Іграх наші спортсмени повернулися з головних змагань чотириріччя з порожніми руками. На що може сподіватися збірна України за три роки у російському Сочі?
Те, що маємо, не цінуємо
За чемпіонатом Європи з фігурного катання, який наприкінці січня проходив у Швейцарії, спостерігати на телеекранах могли лише глядачі каналу Євроспорт. Можливо, це й на краще. Тому що виступ киянки Ірини Мовчан в одиночному катанні без валідолу дивитися було важко. Двадцятирічна фігуристка вкрай невдало виконала коротку програму - зірвала "сальхов", не впоралася з іншими складними стрибками у три оберти. Судді були невблаганні: композицію киянки під музику "Металліки" оцінили в 31,43 бала, що вдвічі менше, ніж у лідера після першого дня змагань Кііри Корпі з Фінляндії. З 28-ми учасниць, які вийшли на лід "Пост Фінанси-арени" у Берні, Мовчан зуміла випередити лише двох. Довільну програму у виконанні підопічної Дмитра Паламарчука глядачі вже не побачили: адже до фіналу вийшли 24 найсильніших. Досвіду виступів на найвищому рівні Ірині не позичати. За її плечима три континентальні першості і чотири чемпіонати світу. Проте на результатах це ніяк не позначається. Занепад жіночого одиночного катання, який відбувається на наших очах, спостерігати особливо гірко. На Іграх-1994 у Ліллехаммері чарівна Оксана Баюл з Дніпропетровська стала першою і поки що єдиною українкою, яка виборола золоту олімпійську медаль на зимових Олімпіадах. Шістнадцять років потому вперше за роки незалежності наша країна взагалі не була представлена у цьому виді програми у Ванкувері.
Ще більш невтішна ситуація у вітчизняному парному катанні. На порозі нинішнього тисячоліття в Україні яскраво спалахнула нова спортивна зірка. Пара Олена Савченко -Станіслав Морозов здобула золоті медалі чемпіонів світу-2000 серед юніорів. На жаль, після невдалого дебюту на Іграх в американському Солт-Лейк-Сіті перспективний дует розпався. А вже за два роки дівчина, яка народилася в Обухові Київської області, разом з новим партнером - Робіном Шолкови стала чемпіонкою Німеччини.
Ось як про ключовий момент своєї спортивної біографії розповідає сама Олена:
- Навіть коли свого часу я стала чемпіонкою світу серед юніорів, співробітники Федерації фігурного катання України не допомогли мені зняти квартиру в Києві. Для моїх батьків це теж виявилося не по кишені. Так я і подорожувала з райцентру до столиці на тренування протягом дев'яти років. Ось чому, коли з'явилася можливість переїхати до Німеччини і займатися у спеціалізованому спортивному центрі, я погодилася.
Результати спільної праці симпатичної блондинки з високим та струнким Робіном Шолкови сьогодні знає кожен прихильник популярного виду спорту. Цей дует - дворазові чемпіони світу, чотириразові чемпіони Європи, бронзові призери зимової Олімпіади-2010.
Найцікавіше інше. Невтішна для вітчизняних зірок тенденція отримала своє продовження вже після провального для України виступу за океаном. Наша єдина олімпійська надія у Ванкувері - Станіслав Морозов і Тетяна Волосожар у змаганнях спортивних пар посіла восьме місце. Потому 31-річний партнер заявив про закінчення спортивної кар'єри.
Невдовзі після цього президент НОК Сергій Бубка, коментуючи виступ наших спортсменів за океаном, повідомив журналістам сумну новину - Волосожар збирається переїхати до Росії. Втримати на батьківщині одну з найперспективніших наших спортсменок так і не вдалося. Наприкінці минулого року Тетяна разом з новим партнером Сергієм Траньковим у Саранську завоювала золоті медалі чемпіонів Росії. На європейській першості в Берні новостворена пара виступати права не мала. Дебют потенційних фаворитів має відбутися на чемпіонаті світу в Токіо наприкінці березня.
Логіку дій керівників російського спорту зрозуміти нескладно. У Ванкувері наші сусіди не здобули жодної медалі у змаганнях спортивних пар вперше за останні 50 років ( "золото" та "срібло" вибороли китайські пари, наша землячка Олена Савченко разом з партнером отримала бронзові нагороди). Чемпіони Росії Юко Кавагуті - Олександр Смирнов фінішували лише четвертими.
Навряд чи варто сумніватися, що за три роки в Сочі господарі Олімпіади мріють повернути втрачені позиції. Щодо нашої української команди, то її перспективи виглядають невтішно: навіть на європейській першості у цьому виді програми наша країна не була представлена взагалі. Схоже, повторення останнього успіху наших фігуристів - Олени Грушиної та Руслана Гончарова у Турині-2006 уболівальникам доведеться чекати довго.
Швидко бігти і влучно стріляти
Програма останніх зимових Ігор налічувала змагання з 15-ти видів спорту. Пріоритетними для українців традиційно лишаються біатлон і фристайл, лижі, санний спорт і фігурне катання. Приміром, регулярно піднімалися на подіум етапів Кубка світу нинішньої зими наші фристайлісти - закарпатець Станіслав Кравчук та Ольга Волкова з Миколаєва. На початку лютого з-за океану надійшла ще одна приємна звістка: 24-річна Волкова вперше серед українських спортсменів стала володарем бронзової медалі у змаганнях з лижної акробатики на світовій першості в США.
Однак і на початку нового олімпійського циклу безумовні лідери національної збірної - біатлоністи. Приміром, серед десяти найкращих результатів нашої збірної на Іграх-2010 сім належать представникам цього виду спорту. Така сама картина спостерігається і цьогоріч.
На одному з етапів Кубка світу відзначилася жіноча естафетна команда. Наш квартет у складі Оксани Хвостенко, Олени Підгрушної, Віти та Валі Семеренко посів друге місце, пропустивши вперед лише титуловану збірну Німеччини. В австрійському Хохфільцені вперше в кар'єрі срібну медаль у спринтерській гонці виборов лідер чоловічої збірної Сергій Седнєв. 27-річний вихованець сумської школи біатлону поступився лише лідеру загального заліку Кубка світу Тар'є Бо з Норвегії.
Найважливіший іспит чекає наших спортсменів на початку березня. Саме тоді в російському Ханти-Мансійську розпочнеться чемпіонат світу, результати якого дадуть змогу спеціалістам і вболівальникам оцінити наші олімпійські перспективи з огляду на Сочі-2014.
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ПЛАТОНОВ,
Ректор Київського
національного університету фізичного
виховання та спорту, член НОК
України:
- Сьогодні наші найкращі біатлоністи, фігуристи, майстри лижних перегонів тренуються за кордоном. За таких умов сподіватися на стабільні успіхи українців на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх важко. Щоб конкурувати на рівних із законодавцями моди у зимових видах спорту, нам потрібна новітня система підготовки юних талантів, а також сучасна навчально-тренувальна база. У Білорусі, наприклад, зробили ставку на розвиток власної школи. Завдяки бюджетним коштам збудували сучасні катки, модернізували тренувальні бази. І результат не забарився: у скарбниці наших сусідів на Іграх у Ванкувері з'явилися три медалі і почесне 17-те місце в неофіційному командному заліку.
ПРЯМА МОВА
Василь КАРЛЕНКО,
головний тренер збірної
України з біатлону:
- Зараз у національної команди є всі передумови для серйозних успіхів. Раніше нерідко траплялося, що наші лідери, маючи на меті показати найвищий результат, "перегорали". А психологічний чинник надзвичайно важливий у змаганнях стріляючих лижників, де на Олімпіаді може перемогти ледь не кожен представник чільної тридцятки світового рейтингу.
Після двох останніх етапів Кубка світу в Америці ми намагалися щонайкраще підготуватися до світової першості. Якщо психологічна впевненість і оптимальні фізичні кондиції лідерів жіночої та чоловічої збірних - Валі Семеренко, Сергія Седнєва та їхніх товаришів по команді щасливим чином співпадуть, ми матимемо всі шанси успішно виступити на російських трасах.
Юлія ФОМІНИХ,
головний тренер збірної України з
фристайлу:
- Фристайл - видовищний і напрочуд непередбачуваний вид спорту, в якому багато що залежить від стабільного і чистого виконання складних стрибків. Сьогодні за рівнем технічної підготовки наші провідні атлети не поступаються світовим лідерам. Підтвердження цього - останні успіхи Станіслава Кравчука та Ольги Волкової. Найголовніше, на мій погляд, те, що члени збірної здатні прогресувати. Варто нагадати, як поступово наближалася до визнаних фаворитів лідер жіночої команди. Раніше Волкова вже перемагала на етапах Кубка Європи. А нещодавно вихованка тренера Юрія Кобельника вперше виборола бронзову медаль світової першості.