Наталія МЕШКОВА,
вчителька Первомайської ЗОШ I—II ст.
Сумської області,
для «Урядового кур’єра»
(фото автора)

Березівська територіальна громада унікальна. Тут кожне  маленьке чи велике село має неповторну історію. Талановиті люди, серед яких митці, політики, науковці, народжені на рідній землі, прославили край на всю Україну, на весь світ. Це брати художник-графік Георгій та поет і видавець Володимир Нарбути, поет і перекладач Василь Туманський, дослідниця фольклору громадська діячка Пелагея Литвинова-Бартош, військовий офіцер Олександр фон-де Бріген. Кожне прізвище — історичний діамант.

З часу створення Березівської громади в її закладах культури і освіти за активної підтримки й допомоги керівництва і насамперед очільниці Надії Артеменко дедалі більше уваги надають відродженню духовної спадщини славетних українців, триває активна робота з увічнення пам’яті несправедливо забутих. Серед них особливе місце посідають митці великої нарбутівської династії. 

Славний дворянський рід

Старовинний дворянський рід Нарбутів литовського походження із Глухівщини в українській історії гідно представляють брати Володимир та Георгій, уродженці села Нарбутівка. Воно донедавна входило до складу Первомайської сільської ради Глухівського району (нині належить до Березівської ТГ). Нарбути дали цій землі своє ім’я, земля обдарувала їх великими талантами. Георгій, Володимир, Данило Нарбути — творчість кожного неможливо уявити без зв’язку з Нарбутівкою, Глухівщиною, Україною. Інтерес до їхньої творчої спадщини зростає і в Україні, й за кордоном дуже активно. 

Більшість населених пунктів північної частини Сумської області зрідка асоціюються в українців з цікавими культурними об’єктами. І це велика прикрість і несправедливість, бо тутешній край напрочуд багатий пам’ятками, видатними постатями. Одне із сіл — Первомайське лежить за 5 км від села Нарбутівка, яке з 1678 року було маєтком родини Нарбутів. 

Саме тут 1886 року народився Георгій Нарбут. Зайве перелічувати всі його набутки, але тривалий час ім’я земляка залишалося в забутті. Нині завдяки відновленню історичної пам’яті та 135-річчю із дня народження його творчій спадщині стали приділяти значно більше уваги.

Прикро, але раніше в Україні не було цікавих сучасних креативних форм або музею чи дослідницького центру, де б вивчали і систематизували архівні документи про мистецьку родину Нарбутів. Ідея створення «Мистецької вітальні родини Нарбутів» з’явилася давно: матеріалів ніби багато, але всі в різних містах і місцях. Тож група ентузіастів-земляків, до яких належить і авторка цих рядків, узялася заповнювати прогалину. Упродовж п’яти років збирали й систематизували матеріали, через групу в соцмережах залучали активістів. І доволі успішно й результативно.

Від задуму до мистецької вітальні

Восени цього року в Первомайському урочисто відкрили музей «Мистецької вітальні родини Нарбутів», де зберігаються матеріали, пов’язані з Георгієм, Володимиром та Данилом Нарбутами та іншими членами родини.

Звісно, на самому ентузіазмі музей відкрити було б важко. Значну допомогу надала голова Березівської ТГ Надія Артеменко: з бюджету громади профінансовано матеріали на ремонт музейної кімнати, обладнання, меблі, літературу. 

Завдяки підтримці директора Первомайського НВК Любові Плахової у школі є окрема кімната, ентузіастам допомагають педколектив, учні та їхні батьки. Вихованці гуртка «Творча майстерня» разом з керівником народною майстринею Тетяною Покотило виготовили макет родового будинку Нарбутів.

Окрасою експозиції стали кілька картин Данила Нарбута,  які митець подарував первомайській школі 1988 року під час приїзду на святкування Дня села. Елемент однієї з картин — козак Мамай став візитівкою Первомайського, його зображено на в’їзному знаку в село.

Тут зберігаються раритетні речі: 100-гривневі купюри та марки УНР 1918 року авторства Г. Нарбута, одержані з Польщі; унікальний експонат — родинний нарбутівський самовар — подарунок колишніх жителів села Нарбутівка, родичі яких працювали в садибі Нарбутів; старовинні книги кінця ХІХ — початку ХХ століття від історика-краєзнавця  Віктора Заїки.

З великою вдячністю приймали і приймають у дарунок усе, що допомагає відтворити дух нарбутівської епохи. Налагодили і підтримують контакти з нащадками і друзями та дослідниками творчості митців. Спілкувалися з правнучкою Георгія Нарбута Лесею, яка мешкає разом з донькою в Іспанії, в Барселоні. Спів-працюють з  фахівцями музеїв, науковими бібліотеками, де зберігаються картини та книжки. 

Наприкінці минулого року створили загальнодоступну групу у фейсбуці «Мистецька вітальня родини Нарбутів», до якої активно долучаються учасники не тільки з України, а й з Польщі, Німеччини, Іспанії, Ізраїлю, Росії, США та інших. Дописувачі допомагають у пошуках матеріалів, експонатів, поширенні інформації.

Упродовж 2021 року в київському видавництві «Родовід» вийшло два  фундаментальних видання — унікальна арткнига «Нарбут. Студії. Спогади. Листи» (відтворення «Нарбутівського збірника», який знищили 1933-го), а також праця Мирослави Мудрак «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду». Видавництво подарувало примірники музею.

«Мистецька вітальня родини Нарбутів» поступово привертає увагу до своєї діяльності. Тут робили сюжет журналісти телеканалу «Суспільне-Суми», а спільно з журналом «Антиквар» матеріали для фільму, присвяченого 135-річчю із дня народження Георгія Нарбута, знімав Дмитро Растворцев — український шрифтовий дизайнер, лауреат міжнародних конкурсів шрифтів «ТайпАртpos;05» (2005), «Современная кириллица» (2009),  Morisawa Type Design Competition у Японії (2019) тощо. 

Тісно співпрацюють з викладачем історії мистецтв, членом Національної  спілки художників України, модератором групи «Мережа артлокацій» Костянтином Аленінським. Ось так гуртом і популяризують творчість земляків.

Щоб запрацював туристський магніт

Відкриття музею — лише один зі штрихів виконаної роботи. Головну вулицю села названо ім’ям братів Нарбутів, в центрі височіє вказівник, на якому інформація про відстань до Нарбутівки й музею, а на місці розташування родинної садиби встановлено пам’ятний знак.

Тобто вже можна підбивати певні підсумки і розпочинати новий етап роботи.  Створення родинного музею Нарбутів та його промоція популяризує культурну спадщину Березівської ТГ, сприяє розвитку туризму на її території, стимулюватиме до ефективного використання туристичного потенціалу краю. Це пріоритетні напрями програми «Культура. Туризм. Регіони».

У найближчих планах — розроблення туристського маршруту, основною локацією якого стане музей і село Нарбутівка, яке так любив Георгій Нарбут і відтворював у багатьох роботах. Тут можна прогулятися  старовинною кленовою алеєю, де часто бували Нарбути, відвідати Покровську церкву в селі Первомайське, побудовану в 1803—1812 роках у стилі класицизму, яка діє нині. Свого часу її часто відвідували представники мистецької сім’ї.

У творчому активі є ще імена видатних земляків. Поза сумнівом, із часом творча спадщина Василя Туманського, Пелагеї Литвинової-Бартош стане доступною не тільки для краян, а й для численних туристів, які неодмінно приїжджатимуть на Глухівщину і насамперед у Березівську громаду. Тож Березівський магніт неодмінно запрацює.

ДОВІДКА «УК»

Георгій НАРБУТ (1886—1920). Український художник-графік, один із засновників і ректор Української академії мистецтв, автор українських грошей, марок, проєкту герба України, творець українського стилю у графічному мистецтві.

Володимир НАРБУТ (1888—1938). Поет-акмеїст і літературний діяч, видавець, перший директор Радіотелеграфного агентства України (РАТАУ).  

Талант батька Георгія Нарбута успадкував син Данило НАРБУТ (1916—1998) — самобутній український художник театру та живописець, народний художник України (1994), лауреат Шевченківської премії (1996), почесний громадянин Черкас.

Дочка Георгія  Нарбута Марина БЕРЕЗОВСЬКА (1914—2011) — артистка балету, хореограф, педагог. Під час Другої світової війни її примусово вивезли в Німеччину, потім вона емігрувала в Австралію. Її нагороджено австралійським орденом за діяльність у галузі культури.