Пили собі дід та баба. І син Іван-Випиван від них не відставав. А куди подінешся? Бо тільки за поріг ступиш, Зелений Змій уже тут як тут - на білбордах та рекламних вивісках.

- Ну що, - лукаво підморгує, - битися, Йване, будемо чи миритися?

- Та де там уже битися, - крекче бідолаха і за голову тримається. - Звісно, миритися...

І тільки наймолодший з родини - Івасик не вживав спиртного ні краплі. Хоча у спадок від татуся отримав прізвисько Випивасик.

Ходить хлопець собі в школу, на рекламну алкогольно-тютюнову агітацію не зважає і горя не знає. Та Зелений Змій ніяк не вгомониться. Витягне довгу шию з-за прилавка магазину, що поруч біля школи, і нумо спокушати:

- Івасику-Випивасику, іди до мене. Дам тобі випити й закурити і твої проблеми в бублик скрутити.

Та Івасик не піддається і навіть в магазин цей, де його ровесники "затарюються", перестав ходити. Бачить Змій таке діло і кличе тоді на поміч Івасикового приятеля Котибочку. А той відразу починає агітувати:

- Доки ти будеш воду варити? Ну, я хотів сказати, доки тільки воду чи сік питимеш... З тебе вже он навіть першокласники сміються!

Коротше, переконав клятий. Випили вони після уроків по пляшці пива. Потім ще. Диви - аж спекотно зробилося. А потім різко похолодало, і зуб на зуб не потрапляє. І здоровило в синій уніформі в бік штовхає:

- Що, дюдя? Ану вставай! Молоко ще на губах не обсохло, щоб на лавочках ночувати...

Глипнув неборака: що за напасть? Розлігся він чогось і справді на лавочці. А поряд Котибочка в бублик скрутився.

Власне, отут і цій казочці для дорослих кінець, а хто побачив у ній схожість із дійсністю - молодець. Адже на тлі суворої реальності, коли ударними темпами спивається підростаюче покоління, все інше здається казкою. А що ж ми ще хотіли? На всіх перехрестях стовбичать рундуки з різнокаліберними пляшками, а на телеекрані ніяк не пощезнуть суб'єкти із зовнішністю закінчених дебілів, які прицмокують і солодкими голосами розхвалюють ту чи іншу торгову марку горілки чи пива. Як показує досвід, найвразливіша перед такою "спиртпідготовкою" молодь: ноги ведуть до прилавків із пляшками навіть без чобіт-скороходів. І єдине, чого поки що не допетрали торгівці й рекламувальники, - продавати спиртне неповнолітнім з добрячими знижками. А дошкільнятам і учням початкових класів - узагалі безкоштовно.

І ще про дійсність. Прокуратура Донеччини зафіксувала проблемну тенденцію: з року в рік більшає правопорушень, скоєних неповнолітніми в нетверезому стані. Правоохоронці не сидять склавши руки, проте переконані: боротися з цими напастями потрібно спільними зусиллями. Тим більш, що, виявляється, за довгі роки на державному рівні не було прийнято жодних серйозних законодавчих заходів для посилення боротьби з "зеленим змієм" чи профілактичної роботи. Тому спиртне можна безперешкодно придбати в будь-яку годину доби, в будь-якому стані, і, на жаль, нерідко в будь-якому віці.

Лише минулого року податківці Донецької області відібрали 15 ліцензій, які дають право продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у власників торговельних точок, де продавали цей товар неповнолітнім. А депутати міськради Донецька проголосували за те, щоб магазини з пляшками та цигарками були розташовані не ближче за 100 м до тутешніх шкіл. Та ці намагання, немов крапля в морі спиртного, яке виходить з берегів. А тому є всі підстави зробити наступний прогноз: у недалекому майбутньому у "Вечірній казці" Іван-дурник саме так непривабливо зватиметься тільки тому, що... непитущий. А казковий цар Ох з'являтиметься вранці після вчорашнього чаркування.