Навесні цього року Вінниччина першою серед областей України відкрила представництво у Брюсселі. Тож презентує свій потенціал, напрацьовує перспективи інтеграції. Вже чимало її сіл, селищ і міст знайшли побратимів у країнах ЄС, що надає можливість обмінюватися досвідом, розвивати ділову активність. Цьому сприяє й те, що відновив постійні авіаперевезення аеропорт «Вінниця».
Зауважимо, що в потужній аграрній області, одній з найбільшій за територією в країні, лише сільських населених пунктів 1466. Якщо у них ремонтувати або будувати соціальні заклади за сучасними стандартами (щоб людина почувалася комфортно), то це масштабне державне будівництво. Цього року урочистості з нагоди оновлення або відкриття таких об’єктів відбуваються всюди. Обласна влада через створення позитиву в кожному населеному пункті взялася рухати людину і громаду до якісно нових стандартів життя.
Про розв’язання проблемних питань і перспективи краю — в розмові власного кореспондента «Урядового кур’єра» з керівником виконавчої влади області Іваном МОВЧАНОМ.
— У сільській місцевості проблеми накопичувалися роками. Іване Михайловичу, чи вдалося дійти до кожної громади?
— Людина бачить державу через свій населений пункт. І насамперед звертає увагу на якість і доступність соціальних благ, можливостей для самореалізації. Ми поставили завдання: дійти до кожної територіальної громади і створити таку атмосферу, щоб люди мали віру в завтрашній день і розуміли, що влада налаштована послідовно вирішувати питання, які турбують кожного жителя. Пріоритетами визначили охорону здоров’я, освіту, культуру, будівництво житла, створення центрів адміністративних послуг тощо. Проаналізували ситуацію у кожній громаді, консолідували керівників різних рівнів і крок за кроком виконуємо завдання — конкретні й зрозумілі.
За звітний період зробили багато. У цьому може переконатися кожен житель області, бо вся інформація відкрита, а щоквартальні звіти проводимо публічно з ілюстраціями всіх об’єктів. Ми системно працюємо над виконанням соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича.
.jpg)
— Тож першочерговий пріоритет — охорона здоров’я?
— На первинний рівень медицини, який стоїть найближче до людини, спрямовуємо найбільше коштів. З початку цього року відремонтували 164 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 574 ФАПи. Тепер їх не впізнаєте. Лише останнім часом сюди поставили обладнання на суму понад 44 мільйони гривень. Наступного року розпочнемо формувати видатки на медикаментозне забезпечення. Це системна робота, зрозуміла всім громадам.
Усе назване зроблено ресурсом області. Поряд з цим як пілотний регіон велику допомогу отримали від держави. Забезпеченість охорони здоров’я значно зросла, вона стала більш мобільною, покращилася якість і своєчасність надання медичних послуг людям. За програмою місцевих стимулів навчаємо у медичному університеті студентів, які потім працюватимуть у селах.
В області відновлено польоти санітарної авіації. Завдяки цьому вже вдалося врятувати не одне людське життя. Найближчим часом в обласній лікарні введемо в експлуатацію першу чергу нового хірургічного корпусу, який буде обладнано найсучаснішою медичною апаратурою.
— Новинка — впровадження електронної бази реєстрації дітей в дошкільні заклади. Та чи вдалося розв’язати проблему черги в них?
— Протягом кількох років відновили роботу понад сто дитсадків. Не кожна область може це сказати. Торік додали їх 35, на цей рік поставили завдання: 45. І справляємося. Виховувати громадянина своєї держави треба змалечку.
У кількох селах збудували нові дошкільні установи. Решту, які розташовано в окремих приміщеннях, відремонтували. Відкриваємо дитсадки у навчально-виховних комплексах «Загальноосвітня школа — дошкільний заклад», які створюємо.
Зауважимо, що в деяких селах уже були й забули, що таке дитсадок. Діти приходили у перший клас не підготовленими до навчання. Школа ж у селі була, але кількість учнів у ній щороку зменшувалася. Саме життя підказало оптимальний варіант: у вільних приміщеннях організувати роботу дошкільних груп. Так зберігаємо робочі місця для педагогів, ефективно використовуються приміщення та бюджетні кошти. І найголовніше — діти мають можливість здобувати якісну освіту. В області працює понад сто НВК. А загалом у нас майже 900 шкіл.
У всіх освітніх закладах тепло. Створено добрі умови для навчання і харчування, а також сучасні гігієнічні умови. У багатьох замінили вікна і двері, впровадили енергоощадні технології. Загалом на покращення матеріально-технічної бази загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів у цьому році ми використали понад 220 мільйонів гривень.
— Мільйони на медицину, на освіту, на приведення до належного стану сільських будинків культури. Якщо не секрет: звідки гроші?
— Якось зайшов у сільський клуб і бачу, що стеля мокра. Сільський голова виправдовувався, мовляв, немає коштів на ремонт даху. Немає грошей на культуру? Україна і зокрема наше Поділля народну пісню, народні танці експортує. Знайшов він кошти на дах, і загалом на приведення будівлі до належного стану. З початку цього року зробили поточні та капітальні ремонти майже у 600 закладах культури.
У радянський період об’єкти соцкультпобуту, як правило, перебували на балансі господарств і підприємств. А ще раніше — чимало лікарень, шкіл, училищ тощо утримували благодійним коштом. Толока в питаннях, які стосуються розвитку, — у крові нашого народу. Нині в області використовуємо дієвий інструмент — державно-приватне партнерство. Кошти бюджетів різних рівнів акумулюємо із благодійною допомогою і так розв’язуємо проблеми. Люди, які працюють у бізнесі й використовують місцеві ресурси, розуміють, що питання охорони здоров’я, освіти, культури — фундаментальні в житті громади і держави. Тому свідомо з патріотичних міркувань вони допомагають своєму населеному пункту.
— Говорячи про школи, ви згадали про енергозбереження. За рейтингом Ukrainian Energy Index область визнано лідером серед регіонів країни в енергоефективності сектору ЖКГ.
— До рейтингів ставлюся виважено. Ми прийняли обласну програму з енергозбереження та запровадження альтернативних видів палива і послідовно працюємо над її виконанням. Закладаємо на це кошти в обласному бюджеті. Цього року лише у понад 200 школах замінили вікна на енергоощадні, а також перевели на альтернативні види палива 32 котельні.
Енергозбереження — це питання національної безпеки держави. Є зацікавленість та відповідальність і в тому, що зекономлені кошти можемо спрямовувати на інші видатки. В області на альтернативні види палива перевели 153 опалювальні системи бюджетних закладів, зокрема 94 — на біомасу. Завдяки цьому економія газу становить майже 2,1 мільйона кубічних метрів за рік.
— Як у регіоні виконується державна програма «Доступне житло»?
— В області реалізується кілька житлових державних програм. У рамках названої нещодавно у селах Станіславчик Жмеринського району та Бохоники Вінницького вручено свідоцтва на право власності новоселам. З початку дії програми «Доступне житло» заявки на участь у ній подали 232 сім’ї в нашій області. 152 з них — цього року. За кількістю угод, які уклали люди на участь у цій програмі, наш регіон займає третю сходинку в державі.
Цього року ми започаткували практику будівництва (протягом року) 8-квартирного будинку в кожному районі. Наше завдання — з допомогою програми «Доступне житло», яка нині на особливому контролі у Президента України, та з допомогою обласного Фонду сприяння інвестиціям у стислі строки завершити будівництво і дати людям інструмент здешевлення житла. Найближчим часом буде введено в експлуатацію ще десять таких будинків.
— Досвід роботи вінницьких центрів надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» Міністерство соціальної політики взялося розповсюдити по всій країні.
— У «прозорих офісах» нашого обласного центру вперше в державі почали надавати не лише адміністративні, а й соціальні послуги. Звернувшись у «єдине вікно», людина отримує всю необхідну їй інформацію, прозору систему нарахувань. Це оперативність та якість надання послуг, практичне розв’язання тієї чи іншої проблеми, яка турбує людей. Крім того, унеможливлюються будь-які корупційні дії посадових осіб.
Напрацювання обласного центру поширюємо на райони. Провели навчання людей, підготували приміщення. У деяких селищних і сільських радах уже працюють філії таких офісів. На їхньому прикладі бачимо, що і в сільській місцевості можливо, щоб людина, звернувшись по певну послугу, отримувала її протягом 15—20 хвилин. Невдовзі «прозорі офіси» запрацюють в усіх наших районах.
— Вінниччина відома своїм потужним агропромисловим комплексом та є базовою в державі з низки галузей. Які тут результати?
— Якщо у 2000—2007 роках область у середньому за рік виробляла два мільйони тонн зерна, то цього року вже маємо понад 4,7 мільйона тонн. Це найкращий показник у державі. Зауважу, що збирати кукурудзу ще не завершили, й є вагомі підстави стверджувати, що вперше область матиме п’ять мільйонів тонн зерна. Це результат послідовної й системної роботи. Зокрема, сформовано оптимальну структуру посівних площ. Вирощене зберігаємо у сучасних елеваторах. Зауважу, що господарства у повному обсязі розраховуються з людьми за оренду паїв.
Область — серед лідерів з виробництва молока. Нарощуємо поголів’я тварин. З початку року реконструювали майже 40 тваринницьких ферм. Цю роботу продовжуємо. Вирішили питання, яке не було врегульоване роками. Так, нині між населенням, яке виробляє молоко, і молокозаводами впровадили договірні відносини.
Розвиваємо птахівничу галузь. Цього року в Тростянецькому районі введено в експлуатацію першу чергу з виробництва 100 тонн м’яса бройлерів на рік. У Могилів-Подільському районі запрацювало потужне підприємство з виробництва м’яса індиків.
Кілька нових виробництв цього року додалося в харчовій і переробній галузях, які становлять основу економіки регіону.
— Кажуть, що все танцює від економіки, у свою чергу, її рухає ефективний результат. Іване Михайловичу, чи є потреба у нових ринках збуту продукції?
— Насамперед маємо продавати не сировину, а продукт переробки, і додану вартість залишати на своїй території. Нині область торгує з багатьма країнами. Для нас важливі як ці ринки, так і кожний новий.
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Іван МОВЧАН. Народився 1964 року в селі Крикливець Крижопільського району на Вінниччині. У 1990 році закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «вчений агроном».
Трудову діяльність розпочав у 1981 році теслярем на Вінницькому хімзаводі. Працював директором приватного підприємства, першим заступником голови Вінницької облдержадміністрації. Депутат Вінницької обласної ради трьох скликань. З грудня 2012-го — голова Вінницької облдержадміністрації.
Заслужений працівник сільського господарства. Нагороджений орденом «За заслуги» третього та другого ступенів. Одружений. Має доньку та сина.