НА ЗДОБУТТЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ
Ректор Київського національного
університету технологій та дизайну
доктор економічних наук
Іван ГРИЩЕНКО
Серед підприємств легкої промисловості, що не лише вижили, а й розвиваються і конкурують на міжнародному ринку, — столичне публічне АТ «Чинбар». Виробничі успіхи цього підприємства зумовлені тісною співпрацею з науковцями Київського національного університету технологій та дизайну. Водночас знавці вищої школи підкреслюють, що наукові здобутки цього навчального закладу стали можливими завдяки роботі з розв’язання конкретних проблем виробництва. Представники заводу і цього університету, а також Хмельницького національного університету, Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України зробили істотний прорив в екологічно орієнтованих технологіях. Їхню роботу «Інноваційні технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів та виробів» висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Про її особливості і практичне значення, на прохання оглядача «Урядового кур’єра», розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук, професор Іван ГРИЩЕНКО.
В одному з цехів, де впроваджено наукові розробки вчених. Фото Володимира ЗАЇКИ
— Іване Михайловичу, шкури і хутро люди обробляють не одне тисячоліття. Здається, всі можливості процесу доведено до досконалості. Що ж інноваційного пропонують вчені?
— Справді, завдання перед авторським колективом стояло нелегке. Але воно зумовлене, насамперед, виробничою і економічною необхідністю. Чи не найглибше його розумів професор нашого університету, доктор технічних наук Віктор Ліщук, який відповідав не лише за науковий результат, а й виробничо-господарський, оскільки очолює товариство «Чинбар» і щодня має розв’язувати десятки життєвих проблем. Водночас хочу наголосити, що праця, висунута на здобуття Державної премії, актуальна не лише для одного заводу. Вона відкриває нові можливості для галузі в технології, економіці, екології.
— В чому новизна роботи?
— Якщо стисло, то вдалося вперше не лише теоретично обгрунтувати, а й втілити у життя цілу низку новацій. Оскільки у шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промисловості й ця галузь є найважливішою після текстильної, але виробляє лише 8% товарної продукції, то виникає об’єктивна необхідність у розробці та реалізації інноваційних технологій.
Метою роботи є розробка фізико-хімічних основ нових екологічно орієнтованих, ресурсоощадних і маловідходних технологій виготовлення шкіряних та хутрових матеріалів; формування асортименту, проектування конкурентоспроможних виробів зі шкіри та технологій їх виробництва, ефективної переробки вторинних ресурсів шкіряно-хутрової, взуттєвої та шкіряно-галантерейної галузі з урахуванням принципів соціально-етичного маркетингу.
Новизна роботи полягає в тому, що вперше встановлені закономірності фізико-хімічних структурних перетворень натуральної сировини на всіх стадіях виробничого процесу в результаті її взаємодії з технологічно ефективними реагентами.
Щодо взуттєвого виробництва, то автори запропонували принципово нові підходи до проектування і виготовлення моделей виробів масового і спеціального призначення. Перевагами інноваційних технологій є повна утилізація відходів та переробка їх у композиційні матеріали.
Ефективній реалізації розроблених технологій сприяло використання наукових принципів маркетингу сировини, шкіряних і хутрових матеріалів та виробів.
— Завдяки чому вдалося це зробити?
— Запропоновані способи переробки натуральної сировини і виготовлення взуттєвих виробів дали можливість розробити: нові ресурсозбережні, підвищеного рівня безпеки технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів; особлива увага при цьому приділена проблемі маловідхідності технологічних процесів і заміні екологічно шкідливих хімічних матеріалів на матеріали IV групи небезпеки, інтенсифікації шкіряно-взуттєвого виробництва та переробці його вторинних ресурсів; метод автоматизованого проектування внутрішньої форми взуття та розрахунку асортименту в залежності від властивостей матеріалів, встановлених масових антропоморфологічних параметрів стоп різних статево-вікових груп населення, попиту і виду взуття; метод проектування технологічних процесів складання взуття та шкіряно-галантерейних виробів за модульним принципом; нові способи формування деталей та заготовок взуття, що відповідають світовому рівню, а також нові ресурсоощадні технологічні процеси виготовлення взуття нових моделей.
Крім цього, запропоновано аналітичний метод визначення ефективних параметрів переробки відходів натуральної шкіри, розроблено нове технологічне обладнання для розволокнення і переробки відходів шкіряного і взуттєвого виробництва у композиційні матеріали. І ще багато інших новацій.
— У чому полягає практичне значення проведеної роботи?
— Нові технології мають підвищений рівень екологічної безпеки. При цьому одна із розроблених технологій повністю запобігає утворенню вапняних відкладень в каналізаційних стоках і очисних спорудах. Знижено витрати води, хлориду натрію і хромового дубителя, скорочено тривалість технологічного процесу та збільшено вихід площі напівфабрикату до 4,7%. Технології впроваджені у промислове виробництво.
Впровадження нових технологій забезпечило випуск 5,29 млрд кв. дм шкір різного асортименту, 116,7 млн кв. дм хутрових шкур, дало змогу інтенсифікувати технологію виробництва шкіри та хутра у 1,5-1,6 раза, значно знизити його ресурсоємність та екологічне навантаження на довкілля. Дослідження проводили згідно з планами НДР задіяних організацій. За кошти держбюджетного фінансування виконано роботи на 21 тему, а госпдоговірного – 34 теми. Загальний фактичний економічний ефект від впровадження роботи становить 193,0 млн грн, відвернений екологічний збиток тільки по трьох підприємствах за період 2000-2011 рр. становить 161,0 млн грн.
За результатами виконаного циклу робіт авторський колектив одержав 105 патентів і авторських свідоцтв на винаходи, що видані в Росії, Японії, Англії, Чехії, з яких 34 впроваджені у промислове виробництво, опубліковано 561 наукову працю, зокрема англійською мовою надруковано 45 статей, з яких 17 у міжнародних журналах, розміщених в базі даних SCOPUS; 7 монографій, 5 підручників, 21 навчальний посібник. Захищено 8 і підготовлено до захисту 4 докторські і 51 кандидатську дисертацію.
Наведені у роботі результати досліджень є основою для функціонування чотирьох наукових шкіл. Впроваджені у виробництво інноваційні технології сприяють економічному та соціальному прогресу в Україні.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Післямова. Думаю, у роботі науковців важливо відзначити ще одну особливість: патріотизм її авторів. Погодьтеся, в умовах, коли держава фактично махнула рукою на легку промисловість, змирилася з її знищенням, вкрай складно відстоювати інтереси галузі. Здатні на це — віддані своїй справі люди, які усвідомлюють значимість легкої промисловості в розвитку держави і вірять, що, зрештою, здоровий глузд візьме гору. Для цього, звичайно, треба не просто зберегти фундамент, а підготувати базу прориву на вищий рівень господарювання. Основа основ цього — кадри.
Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД) не перепрофілювався, а протягом багатьох років тісно співпрацює з багатьма підприємствами.
Він займає провідні позиції в наукових дослідженнях, пов’язаних з розвитком легкої промисловості. У КНУТД прийнята та реалізується концептуальна програма «Перетворення університету в сучасний європейський заклад. Інтеграція науки і освіти». Фактично йдеться про застосування у процесі навчання концепції технологічного й економічного передбачення, в якій наукова складова — на провідному місці. Університет не лише готує молодих спеціалістів, а фактично став науково-дослідною базою галузі, яка надає науково-технічні послуги роботодавцям. Звідси й актуальність наукових робіт, що виконуються на кафедрах, до них активно залучаються і студенти. Там вони визначають свої інтереси, виявляють здібності. Найталановитіші з них своє життя поєднують з виробничою і науковою діяльністю. Завдяки цьому не переривається, а розвивається наукова школа університету — колегами ветеранів стають вчорашні студенти. Такий шлях пройшов випускник, а нині професор університету і генеральний директор підприємства, один із співавторів роботи, що висунута на здобуття Державної премії, Віктор Ліщук. Тож дослідження це має не лише наукове, господарське й економічне значення, а й виховне та мобілізуюче. І хоча галузь втратила 650 тис. робочих місць, у державі є люди, які закладають базу для її відродження.
ДОСЬЄ «УК»
Іван ГРИЩЕНКО. Народився в с. Камінь Кролевецького району Сумської області в селянській родині. Закінчив Українську сільськогосподарську академію. Інженер-механік, економіст-організатор. З 2003 р. – проректор з економічних питань та перспективного розвитку Київського національного університету технологій та дизайну. В листопаді 2010 р. обраний ректором Київського національного університету технологій та дизайну.
Народний депутат України першого скликання (1990-1994 рр.), професор, доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений працівник освіти України, державний службовець 1 рангу.