Гран-прі за найкращу повнометражну картину отримав фільм режисера Антоніо Лукіча «Мої думки тихі». Він удостоївся й призу за найкращу режисерську роботу, а актрису Ірму Вітовську, виконавицю ролі головної героїні стрічки, нагороджено призом за найкращу жіночу роль.
Кінофестиваль відбувся за підтримки програми уряду і Міністерства культури України «Малі міста — великі враження», Державного агентства України з питань кіно, департаменту культури Львівської обласної державної адміністрації та Трускавецької міської ради.
Цими днями (7—10 листопада) Трускавець став центром культурного життя України і нагадував Канни чи Карлові Вари, відомі кінофестивалями. Тисячі глядачів приїхали, щоб зустрітися з улюбленими режисерами, акторами, серед яких актриса Ірма Вітовська, актриса і голова журі фестивалю Римма Зюбіна, народний артист України Богдан Бенюк і найсильніша людина світу Василь Вірастюк, який презентував стрічку «Пригоди святого Миколая».
Організатори фестивалю вдруге за історію його проведення дали зелене світло лише українським стрічкам. І це виправдано, оскільки спостерігаємо бум українського кіно. Фільмів знімають дедалі більше, інтерес глядача до них зростає, повертається традиція відвідувати кінотеатри. Під час демонстрації фільмів у кінотеатрі був аншлаг, а іноді навіть бракувало місць.
.jpg)
— Величезне задоволення отримую, бачачи, що глядачів у залі більше, ніж місць, — сказав генеральний директор кінофестивалю Олег Карпин. — Це свідчить про те, що українське кіно конкурує із закордонним.
Багато документальних і художніх фільмів було присвячено війні й тому, як вона впливає на долі людей («Східняк», режисер Андрій Іванюк, «Позивний Бандерас», режисер Заза Буадзе, «Останні сусіди», «Перехрестя війни», режисер Євгенія Мельник, «Повернення», режисер Варвара Філіпчук та інші). Наскільки важлива для людей ця тема, свідчить такий випадок: через технічні проблеми показ фільму «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас» затримали на дві години, і ніхто не покинув залу кінотеатру «Злата». А після перегляду картини, хоч була вже пізня година, люди ще довго спілкувалися з творчою групою стрічки.
Кореспондентка «УК» за лаштунками фестивалю зустрілася з Ірмою Вітовською і поставила їй кілька запитань.
— Ірмо, цей рік для вас особливий: ви отримали премію на Одеському кінофестивалі, національну премію «Кіноколо», вас визнали найкращою актрисою на фестивалі «Корона Карпат». Які відчуття після всього цього?
— Звичайно, це не може не радувати. Розглядаю ці перемоги як джек-пот. Адже життя актора таке, що завтра всього цього може і не бути. Але завдяки перемогам доводжу, що можу реалізовувати себе як актриса в абсолютно різних образах. Нині мало знімаюся, бо мені не цікаво робити те, що вже було, — хочу експериментувати.
— Рік у рік знімають дедалі більше українських фільмів. Як вважаєте, це поверне глядачів у кінотеатри?
— Ми потрапили у вирву, коли кінотеатри переживали стагнацію, а тепер настає час, що наш глядач повертається до традиції відвідувати кінотеатри. І це безмежно тішить. Те, яким наше суспільство буде завтра, залежить від рівня культури, смаку, нашої самоповаги, самоідентичності як нації сьогодні. Адже кіно — один з елементів, які нас збагачують. І я хочу, щоб глядачі не тільки розважалися, а й розвивалися.
Віддаю перевагу кіно, де висока планка, яка щось змінює в нас. Дуже рада, що у моєму житті є фільми «Брама» і «Мої думки тихі».
— Які у вас враження від трускавецького фестивалю «Корона Карпат»?
— Я вперше у Трускавці й вражена ним. Важливо, що в місті роблять ставку на культурний контент. Це не тільки популяризація українського кіно, а й висококласний культурний туризм. Хочу подякувати організаторам і волонтерам за їхню роботу. А для людей це добра нагода потрапити сюди саме під час фестивалю, коли не тільки п’єш воду, а й можеш подивитися кіно. До того ж, тут смачно, дуже щедро і надзвичайно тепло.
Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»
ПЕРЕМОЖЦІ ФЕСТИВАЛЮ
В основній конкурсній програмі кінофестивалю було представлено багато українських фільмів, серед яких журі обрало 11 найкращих, що боролися за приз «Золота корона».
ГРАН-ПРІ
Фільм «Мої думки тихі»
Режисер Антоніо Лукіч
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩУ КІНОРЕЖИСУРУ
Режисер Антоніо Лукіч
Фільм «Мої думки тихі»
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩИЙ СЦЕНАРІЙ
Валерія Вінс
Фільм «Тринадцятий автобус»
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩУ ЧОЛОВІЧУ РОЛЬ
Олег Шульга
Фільм «Позивний Бандерас»
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩУ ЖІНОЧУ РОЛЬ
Ірма Вітовська
Фільм «Мої думки тихі»
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩИЙ КОРОТКОМЕТРАЖНИЙ ФІЛЬМ
«Анна»
Режисер Олесь Санін
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ФІЛЬМ
«Нетерпимість»
Режисер Володимир Бакум
ПРИЗ ЗА НАЙКРАЩУ РЕЖИСУРУ
Фільм «Пляшка»
Режисер Єгор Бондаренко