РИНОК КАПІТАЛУ
Чи дадуть змогу інструменти фондового ринку страховим компаніям отримувати більш високий дохід?
Згідно зі статистикою Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), активи страхових компаній (СК) в управлінні компаній з управління активами (КУА) збільшилися торік порівняно з 2009 роком у понад 20 разів — до 61 мільйона гривень. Багатократне їхнє зростання за три роки пояснюється дуже низькою базою порівняння, адже у 2009 році тільки одна компанія управляла такими активами, обсяг яких був дуже малим. Станом на кінець минулого року п’ять КУА управляли активами шести страховиків. Тогорічний показник активів страховиків у їхньому управлінні — всього 0,04% від усіх активів. Цей вид послуг не дуже затребуваний через поточний стан фондового ринку. Скептики зауважують, що несолідно говорити про інвестування 61 мільйона гривень через компанії з управління активами (0,6% грошей на вітчизняному страховому ринку і трохи більше 0,1% від активів).
У страховиків з 52 мільярдів гривень активів 45 мільярдів перебуває у встановлених законом рамках для покриття резервів, в т.ч. 10 мільярдів на рахунках і 8,6 млрд на депозитах у банках. У той же час фондовики вбачають у новому виді послуг перспективу. Наскільки їх очікування збігаються із оцінками представників страхового ринку?
Більшість експертів позитивно оцінюють новий напрямок співпраці фондовиків та страховиків. Фото з сайту sensical.com
Кесарю кесареве
У процесі співпраці страховиків і представників ринку цінних паперів виникали не зовсім обгрунтовані заперечення від податківців, які не бачили можливості без прямої норми в законі про страхування передавати в управління КУА активи страховиків. Тому в новій редакції Закону України «Про страхування» їх побажання врахували. Крім того, у ході доробки законопроекту «Про страхування» Нацкомфінпослуг запропонувала допустити компанії з управління активами до розміщення коштів резервів страхових компаній.
Коли кошти страхових резервів розміщуються не тільки на банківських депозитах, а ще й інвестуються у цінні папери, це вимагає спеціальних професійних навичок у працівників, які відповідають за цей напрямок роботи. «Створювати в СК окремий підрозділ для управління такими інвестиціями, проведення аналітичних досліджень тощо — досить дороге задоволення. Тому залучення компаній з управління активами, для яких ця діяльність є профільною, для управління їхнім інвестиційним портфелем є логічним та взаємовигідним», — пояснює перший заступник генерального директора УАІБ Ольга Трипольська.
На її думку, перспектива цього напрямку діяльності КУА тісно пов’язана з розвитком компаній, які займаються страхуванням життя, адже саме вони залучають кошти клієнтів на довгостроковий період і зацікавлені у їх ефективному інвестуванні. Для клієнтів страховиків збереження та примноження їх коштів є основною мотивацією для укладання договору страхування життя. Тому інформація про те, що цими активами управляє професійна компанія, може бути для середньостатичного українця додатковим аргументом при виборі страховика.
«Страхові компанії як інституційні інвестори мають право за законодавством передавати свої активи в управління компаніям з управління активами. Переваги такого підходу в тому, що для інвестування в ті чи інші цінні папери потрібно аналізувати ринок (і не тільки український), економіку, банки та стан підприємств. Треба слідкувати за ризиками та тримати команду спеціалістів, які будуть виконувати всю цю роботу. Передаючи свої активи в управління, страхова компанія може сконцентруватися саме на страхуванні», — зазначає директор КУА-АПФ «Тройка Діалог Україна» Олександр Панченко.
За і проти співпраці
Більшість опитаних «УК» експертів позитивно оцінюють новий напрямок співпраці фондовиків та страховиків.
«На відміну від традиційних банківських депозитів, при роботі з інструментами фондового ринку прибутковість на вкладений капітал не обмежена певною ставкою, що відкриває можливість одержання більш високого доходу», — каже директор департаменту інвестицій однієї зі страхових компаній Гжєгож Вінкель.
Півтора року тому ця структура передала невелику частину свого інвестиційного портфеля в управління однієї компанії з управління активів. Як наслідок, чиста річна прибутковість коштів, переданих в управління минулого року, становила понад 23%. Ще одна компанія з управління капіталами протягом того року при співпраці із страховими компаніями показала середню дохідність з активів СК, що перебували в неї під управлінням протягом 2012 року, на рівні 30% річних.
«Ринок досить новий, тому страховики поки що обережні стосовно обсягів. Однак у нас уже є досвід дворазового збільшення обсягу активів під управлінням за результатами пілотного періоду і очікування, що суми будуть збільшуватися і далі, але в першу чергу це залежатиме від того, наскільки ми будемо ефективними. Ми не уповноважені озвучувати цифри, але наш результат перевищив власні результати страхових компаній та істотно обігнав ті прибутковості, які можна було отримати в банках», — сказав «УК» директор з розвитку однієї з інвестиційних компаній Дмитро Зозуля.
На думку президента Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Наталі Гудими, практика залучення КУА збільшуватиметься, адже страховики отримують прибуток не завдяки збільшенню вартості страхування, а шляхом вдалого розміщення коштів і отримання інвестиційного доходу.
З іншого боку розглядає цю проблему голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський. Він вважає, що страховим компаніям сьогодні немає потреби віддавати «тимчасові надлишки» на інвестування на фондовий ринок з двох основних причин. По-перше, цьому не сприятиме існуючий механізм оподаткування інвестдоходу (за загальною ставкою податку на прибуток у 19%, у той час як страхові платежі обкладаються під 3%). Саме тому вигідніше використовувати фінансові схеми з банком, коли основна частина процентного доходу оформляється як страховий платіж банку за нібито «страхування» якихось його кредитних ризиків. Компанії з управління активами це зробити не зможуть.
По-друге, страховику вигідніше збільшувати суми депозитів у банку, тому що в останнього з ним є домовленості про розмір та співвідношення страхових платежів, що спрямовуються від позичальників та інших банківських клієнтів в конкретну страхову компанію. Розмір цих страхових платежів «прив’язаний» до розміру депозитів, розміщених цією компанією. Таким чином, страховик отримує і відсоток на тимчасово вільні кошти, і — що для нього незрівнянно важливіше — новий бізнес (нових клієнтів і додаткові страхові премії). Різниця в прибутковості компанії з управління активами та банку сповна перекривається більшою прибутковістю основного страхового бізнесу. Додатковий плюс у такому випадку ще буде в тому, що показники СК у всяких «рейтингах» зростуть, а мотивація і бонуси співробітників та керівництва зазвичай набагато більше залежать від розміру зборів премій, ніж від інвестдоходу.
«КУА останні 5—6 років намагаються активно пропонувати страховикам свої послуги, але у них майже нічого не виходить. І поки шансів небагато через брак економічних і бізнес-інте ресів, гарантії необезцінювання вкладень тощо», — констатує В. Черняховський.
Що ж, поживемо — побачимо.
ПРЯМА МОВА
Григорій ОВЧАРЕНКО,
гендиректор КУА «ОТП Капітал»:
— Однією з новацій законопроекту «Про страхування» є введення нового класу страхування, а саме інвестиційного страхування життя. Воно передбачає обов’язок страхової компанії здійснити страхову виплату не фіксованої суми, а суми, розмір якої залежить від розміру активу, обраного застрахованою особою. Таким чином страхувальник має можливість обрати той актив або стратегію, яка дає змогу збільшити обсяг його виплат та більш відповідає його очікуванням. Світовий досвід передбачає досить ефективну співпрацю страхових компаній та компаній з управління активами у розвитку цього класу страхування, відомого як «unit-linked». У більшості випадків для управляння активами, залученими від клієнтів у такі продукти, страховики співпрацюють з КУА, які відповідають за розробку відповідних стратегій інвестування, здійснення процесу інвестування та дотримання регулятивних вимог. Упровадження механізму цієї співпраці в законопроекті є необхідною умовою розвитку такого класу страхування в Україні.