СПЕЦПЕРЕВІРКА
Запровадження нового антикорупційного законодавства сприятиме підвищенню авторитету держслужби держави, а отже, й України загалом
«Чи давно ви були в кабінеті флюорографії?». Таке запитання чує кожен, хто переступає поріг поліклініки. І нічому тут дивуватися з огляду на важливість чистоти головного дихального органа людини та підступності страшної його хвороби, котра нібито й не болить, та, зрештою, може призвести до непоправного.
Якщо ж ви зібралися працювати в одній з державних установ чи сільській, селищній або міській раді, то віднині вас чекає така обов’язкова процедура, як комплексна спеціальна перевірка на, так би мовити, антикорупційність.
Бо, погодьтеся, йдеться про державні та муніципальні органи, які мусять бути чистими, немов здорові людські легені. А саме корупція, ця сторука гідра, яка проникла в усі закутки суспільного організму, не лише завдає величезної шкоди його реноме, а подібно іржі роз’їдає більшість його сфер, гальмує економічний розвиток, тобто негативно позначається на зростанні добробуту українських громадян.
Принаймні так визначив корупцію глава нашої держави, назвавши її загрозою національній безпеці, а отже, наступальна боротьба з нею є нині одним із стратегічних завдань чинної влади. Нарешті маємо і ефективне законодавство для протистояння та профілактики таким негідним діям: з липня минулого року набули чинності довгоочікувані закони «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».
— Оскільки переважна кількість економічних та соціальних реформ здійснюється силами держслужбовців, — завважує голова Національного агентства з питань державної служби В’ячеслав Толкованов, — запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління загалом. Положенням про наше агентство передбачено, зокрема, здійснення контролю за додержанням у державних органах Закону «Про засади запобігання і протидії корупції», а також проведення превентивних заходів щодо унеможливлення корупційних проявів серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Чи не надійнішим методом такого контролю, чинником якісного відбору кандидатів на публічну службу є передбачена згаданим вище законом комплексна спеціальна перевірка щодо цих кандидатів. Зазначимо, що вибірково вона проводилася і в попередні роки — 2010 та 2011. Тепер, пояснюють у Нацагентстві, спецперевірка проводитиметься щодо всіх осіб, які претендують на посади держслужбовців та посадовців органів місцевого самоврядування.
Перевірці підлягатимуть відомості щодо судимості, в тому числі і за порушення антикорупційного законодавства, громадянства, доходів, наявності корпоративних прав, освіти, стану здоров’я та інших відомостей, вимога подання яких встановлена законом. Отож ідеться про комплексне вивчення інформації про особу, яка йде на службу державі.
До речі, для проведення спеціальної перевірки Нацагентство залучає МВС, Мін’юст, Мінохорони здоров’я, Міносвіти і науки, молоді та спорту, державні Податкову та Міграційну служби — саме це свідчить про системний підхід до проблеми.
Ще один важливий момент — здійснення перевірки можливе лише за наявності письмової згоди кандидата. За відсутності такої згоди спецперевірка не проводиться, та водночас питання про призначення особи на відповідну посаду не розглядається. Законодавець також прямо забороняє призначення на посади осіб, щодо яких виявлено недостовірність поданої інформації. Ці та інші її особливості містить Порядок організації проведення спеціальної перевірки, затверджений 25 січня цього року відповідним указом Президента України.
Отже, вже можна сказати, що комплексна спеціальна перевірка — достатньо ефективний механізм проти корупції, що відкриє державну службу для чесних, професійних та досвідчених працівників. Щодо вибіркового аналізу, зробленого Національним агентством з питань державної служби в 2011 році, то з 316 держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які пройшли спецперевірку торік, 277 осіб, або 91,3 %, надали недостовірну інформацію.
Найбільше порушень стосувалося декларування доходів, та, як пояснили в Нацагентстві, це переважно викликане технічними питаннями, оскільки є відмінності в даних, які подає держслужбовець, та відомостях податкової служби. Щоправда, йдеться про невелику різницю. Проблема зникне із запровадженням єдиного інформаційного простору для державних інституцій, над чим нині працює уряд.
Щодо інших зауваг чинного антикорупційного законодавства, то 106 осіб з перевірених вказали неточні дані з питання перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання, 10 «забули», що притягувалися до кримінальної відповідальності, зокрема саме за корупційні діяння, а двоє не могли точно пригадати, де ж здобували (і чи здобували взагалі ?!) вищу освіту.
Ця інформація дає підстави говорити, що керівники державних установ при доборі кандидатів на керівні посади держслужбовців ще недостатньо ретельно ставляться до всебічного вивчення моральних, ділових та професійних якостей кандидатів, що зумовлює ризик приходу на державну службу осіб, які не додадуть іміджу вітчизняній державній службі.
Вочевидь антикорупційні закони мають бути настільною книгою всіх, хто вже працює на державній чи муніципальній службах або збирається зробити це в майбутньому.