Чернівецький окружний адміністративний суд визнав незаконною ліквідацію обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Садгора» і закликав власника цього комунального медичного закладу — Чернівецьку обласну раду забезпечити його подальшу роботу.

«Сталося неймовірне, є ще в нашій країні справедливі суди!» — написав у соціальних мережах відомий правозахисник, колишній дисидент і політв’язень, лікар-психіатр Семен Глузман.

Проте буковинська влада — представницька і виконавча — рішуче налаштована дитячий санаторій знищити.

Зруйнуємо своє — поїдемо в Одесу?

Друга хвиля медичної реформи змітає дитячі протитуберкульозні санаторії із системи охорони здоров’я. Мовляв, санаторно-курортні заклади не надають медичної допомоги, а їхня діяльність не базується на принципах доказової медицини.

«Тому з 1 квітня 2020 року Національна служба здоров’я України не оплачує санаторні послуги в межах програми медичних гарантій. Власники цих закладів — місцеві ради — мають самі вирішити, що з ними робити: фінансувати самостійно чи перепрофілювати», — пояснювала медичній громадськості Буковини Мар’яна Возниця, керівниця Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ.

Проте протитуберкульозні санаторії — не просто оздоровниці для приємного відпочинку. Це повноцінні лікувальні заклади, де діти отримують кваліфіковану медичну допомогу у боротьбі з небезпечним інфекційним захворюванням і хронічними недугами.

Щороку в чернівецькій «Садгорі», як і в інших аналогічних санаторіях країни, проходили курс лікування, профілактики і медичної реабілітації близько 550 дітей, які мали легеневі захворювання та туберкульоз. Оскільки лікування у таких випадках довготривале, при закладах передбачено школи з учителями і вихователями, які забезпечують дітям навчання і змістовне дозвілля.

У тому й полягає специфіка дитячих протитуберкульозних санаторіїв: вони поєднують медичну, освітню і соціальну складові. Зрозуміло, що й видатки на утримання їхніх пацієнтів більші, ніж в інших лікувальних закладах.

Однак бюджетний кодекс-2020, услід за програмою медичних гарантій, узагалі позбавив ці заклади можливості отримувати бюджетне фінансування. Разом з тим ніхто не забороняв власникам комунальних протитуберкульозних санаторіїв фінансувати їх через регіональні медико-соціальні програми. До того ж держава передбачила на цей рік субвенцію місцевим бюджетам у 1,4 мільярда гривень на підтримку комунальної медицини.

Але депутати Чернівецької обласної ради зважили за краще ліквідувати дитячий санаторій і 4 лютого цього року ухвалили відповідне рішення. І так — у багатьох областях.

«Ліквідація протитуберкульозного санаторію не позначиться негативно на дітях. Ними займуться районні фтизіатри і сімейні лікарі. Додаткові ліжка для стаціонарного лікування вже розгорнуто в протитуберкульозному дорослому диспансері і в обласній дитячій лікарні. А на оздоровлення діти поїдуть в Яремче і Одесу. Нам немає звідки брати щороку 20 мільйонів гривень, щоб утримувати свій санаторій. Це непосильна розкіш», — коментує ситуацію заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак.

«Я плачу за нашими дітьми»

Суща правда: протитуберкульозний санаторій «Садгора» давно потребував кардинальної реорганізації — значного скорочення педагогів, оптимізації використання приміщень, щоб не викидати бюджетні гроші на вітер. Але аж ніяк не знищення.

«Нам навіть не дали можливості зорієнтуватися в черговому етапі реформи, сказали, що нічого вже не допоможе, нас усе одно закриють. У нас справді в області показники захворюваності на туберкульоз одні з найкращих у країні. Але це якраз завдяки ефективній системі профілактики, вчасному виявленню і запобіганню поширення цього небезпечного захворювання. Санаторій відігравав у цій системі провідну роль, її руйнувати неприпустимо. Тим більше переважно йдеться про дітей з інтернатів, соціально неадаптованих сімей, яких стає дедалі більше», — розповідає колишній завідувач фтизіатричного відділення «Садгори» Валерій Гамаль.

На думку спеціалістів з фтизіатрії (не тільки чернівецьких), «первинка» не зможе ефективно протистояти туберкульозу. А паличка Коха не менш страшна за коронавірус.

«Повірте, я плачу за нашими дітьми, згадую їх і плачу. Хтось із них уже переніс туберкульоз, інші на межі хвороби, з ослабленим здоров’ям. До когось батьки взагалі не приходили, а когось відвідували мало не щодня і раділи, що їхня дитина доглянута, вчасно і добре поїла, отримала ліки під контролем лікарів. Соціально незахищені діти хворіють передусім. Ми приносили їм одяг, смаколики. Що з ними тепер буде?» — не приховує емоцій педагог Тетяна Чобан, колишня працівниця санаторію, яка зараз активно виступає за його збереження.

Питання болюче. Сьогодні діти з групи ризику опиняються без належної допомоги у скрутну хвилину свого життя. В Чернівецькій області не створено жодної патронатної сім’ї (і не буде у найближчій перспективі), яка могла б узяти на певний час турботу про таких дітей після перебування в стаціонарах чи під час тимчасового вилучення їх із родини, де є хворі на туберкульоз.

Не створено в області, до речі, і регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру, який у межах другого етапу медичної реформи мав запрацювати на базі всіх протитуберкульозних закладів краю з фінансуванням від НСЗУ.

«Я категорично проти ліквідації спеціалізованого дитячого санаторію «Садгора», який надавав цілодобову спеціалізовану протитуберкульозну допомогу дітям та підліткам з активною формою туберкульозу та з груп ризику. Батьки постійно нарікають на недостатню кількість путівок у цей санаторій. Ми зробимо все можливе, щоб його зберегти», — ще не так давно захищав оздоровчий заклад депутат Чернівецької облради, керівник постійної комісії з питань охорони здоров’я, праці, соціального захисту населення та підтримки учасників АТО Ігор Малишевський.

Не зберегли.

Суд перебив земельну аферу?

Судовий позов до відповідача — Чернівецької обласної ради з вимогою скасувати рішення про ліквідацію дитячого протитуберкульозного санаторію подала буковинка Галина Астахова в інтересах своєї доньки, яка за станом здоров’я мусила проходити в «Садгорі» часте і довготривале лікування.

«Реалізація права на життя неможлива без реалізації права на здоров’я. А право на здоров’я передбачає медико-соціальну допомогу. Держава загалом повинна дотримуватись узятих на себе зобов’язань. Рішенням про ліквідацію санаторію Чернівецька обласна рада фактично ставить під загрозу життя і здоров’я дітей, хворих на туберкульоз. Окрім того, до законів України не внесено жодних змін, які б надавали можливість органу місцевого самоврядування уникнути обов’язку забезпечити належну роботу дитячих протитуберкульозних закладів, зокрема санаторного типу», — йдеться у судовому рішенні.

Отже, спираючись на норми міжнародного права, Конвенцію про захист прав людини, статті 3, 49 Конституції України і ще низку законодавчих актів нашої держави, Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді І.В. Маренича позов задовольнив.

«Ми подали апеляцію, нам потрібен центр реабілітації дітей, а не протитуберкульозний санаторій», — повідомила перша заступниця голови Чернівецької облради Інга Маковецька.

«На місці санаторію плануємо побудувати сучасний міжрегіональний медико-соціальний реабілітаційний комплекс «Особлива дитина». Шукаємо кошти», — каже заступниця голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак.

Але чиновниці, схоже, прекрасно знають, що тим-таки лютневим рішенням депутати обласної ради вже віддали майно і 9,6 гектара землі ліквідованого ними санаторію обласній психіатричній лікарні.

«Так, ми поступово переводитимемо наші відділення в Садгору, на околицю Чернівців», — підтвердив неоголошені плани облради в.о. головного лікаря психлікарні Андрій Піц.

У результаті цієї оборудки майже в центрі Чернівців звільниться 10 гектарів паркової зони, яку зараз займає психлікарня і на яку давно поклали око місцеві бізнесмени.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, схоже, зруйнувало плани обласної влади з нецільового використання міської комунальної землі.

Загалом усі протитуберкульозні санаторії вітчизняної системи охорони здоров’я розташовані в райських куточках, переважно у старовинних маєтках, за ними в користування закріплено земельні ділянки у десятки гектарів. Ласий шматок, як не крути…

Світлана ІСАЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

До речі.  На початку цього року в Україні було 54 протитуберкульозних санаторії, з них 35 дитячих на 6083 ліжка. Торік отримали послуги із санаторно-курортного лікування проти палички Коха 15 567 дітей. На сьогодні майже всі ці медичні заклади перебувають у стадії ліквідації за рішеннями обласних рад.

ПРЯМА МОВА

Міністр охорони здоров’я
         Максим СТЕПАНОВ:

«Дитячі протитуберкульозні санаторії нам потрібні. Їхнє збереження — це турбота про пацієнта, турбота про дітей, надання їм життєво необхідних лікувально-профілактичних і реабілітаційних послуг. Хтось у країні вирішив їх ліквідувати. Це відбувається в багатьох областях. Розбиратимемося щодо кожного окремого випадку. А також збираємося переосмислити медичну реформу, щоб не допустити закриття медичних закладів, тим більше дитячих».