Поява в населеному пункті довгоочікуваного нового садочка, приведення до ладу занедбаного стадіону чи парку, освітлення вулиць, ремонт доріг. Перелік таких дуже важливих для нормальної  життєдіяльності громади інфраструктурних об’єктів можна продовжувати. Але потреби завжди потрапляють у залежність від фінансових можливостей. І якщо в місцевий бюджет не закладуть видатки на певні цілі, то й чекати їхньої реалізації марно.

Фасадна прозорість

Саме так і буде, якщо стояти осторонь складання бюджету населеного пункту, віддавши пріоритети на відкуп депутатам. Експерти громадських організацій не втомлюються повторювати, що громадяни можуть брати активну участь у складанні основного фінансового документа міста, села тощо. І останнім часом набуває поширення практика громадських обговорень проектів рішень місцевої влади. Але чи насправді такі заходи забезпечують активним громадянам роль повноправного учасника бюджетного процесу?

Відповідь на запитання, наскільки активно використовують демократичні інструменти впливу на місцеві бюджети, дає перше в Україні комплексне дослідження місцевої соціально-економічної та бюджетної політики, за яким складено рейтинг міст за критеріями індексу прозорості-участі-доброчесності (ПУД). Дослідження тривало в межах партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», яке об’єднує 40 експертів та журналістів із 15 регіонів України. Це перше об’єднання, яке спеціалізується саме на бюджетних питаннях.

Оцінювання здійснювали за 173 критеріями, які взято за 100%. Проект, що його фінансово підтримали Європейський Союз та Посольство Фінляндії в Україні, охопив 17 міст різного значення. Тож ініціатори впевнені, що за дослідженням можна уявити цілісну картину в країні. Та  результати невтішні: лише в трьох із 17 міст (Чернівцях, Вознесенську та Сумах) забезпечують виконання понад 40% критеріїв — це на сьогодні найвищий, але так званий обмежений рівень відповідності вимогам. Одесі, Києву, Черкасам не вистачило кількох балів, щоб потрапити до цієї категорії, вони отримали мінімальний рівень, як і Чернігів, Ковель, Івано-Франківськ, Ізмаїл. Шість міст (Миколаїв, Львів, Чугуїв, Здолбунів, Дніпро, Білозерка) не подолали і 20-відсоткового бар’єра (недостатній рівень).

Автор-розробник методики оцінки бюджетної політики експерт з питань бюджетної та антикорупційної політики фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора констатує, що спостерігаємо переважно «фасадну прозорість» та формальну участь громадян у бюджетному процесі на місцевому рівні,  суспільство залишається недостатньо поінформованим. 

«Громадськість здебільшого долучається до бюджетного процесу не на етапі формування та обговорення, а на етапі прийняття рішення про бюджет (грудень). Нема інформації про те, що лобіювали депутати, адже дані про їхні запити, звернення не доступні на офіційних сайтах або публікуються епізодично. Не відомо, чому одні видатки приймають, а інші зрізають. Не можна об’єктивно оцінити роботу депутата, який вільно інтерпретуватиме результати того, що він робив для задоволення звернень та інтересів виборців. Є й питання з оприлюдненням фінпланів комунальних підприємств, які також переважно не доступні. Лише в Черкасах доступні всі плани таких підприємств, половина — на сайтах Чернівців та Ковеля», — каже Іван Сікора.

Цього року учасники партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» звернулися до голів з відкритими зверненнями, щоб забезпечити адекватне оприлюднення рішення про бюджет та проведення консультацій щодо цього важливого документа, а також програм соціально-економічного розвитку.

Іван Сікора наголошує: «Лише в 7 із 17 міст зафіксували практику консультацій з громадянами щодо рішень. Але якщо проаналізувати форми консультацій, то ми пропонуємо проводити їх не лише в електронній формі та громадських обговорень, а й залучати експертів та зацікавлені сторони, на які впливають ті чи інші програми й рішення. На жаль, таких консультацій ми не побачили. Щодо звітів про консультації, то лише в Сумах та Чернівцях зафіксовано оприлюднення звіту про результати проведення консультацій, але вони неповні. Отже, з одного боку, є можливість участі громадян у формуванні політики через консультації, звернення, а з іншого — вони не можуть відстежити, чому пропозиції враховують або не враховують і що треба зробити, щоб наступного разу домогтися фінансування певних об’єктів. Це підриває довіру до самого процесу консультацій».

Ризик ручного управління ресурсом

Експерт звертає увагу на те, що вже другий рік поспіль стикаємося з практикою перевиконання прийнятих рішень про бюджет. Це добре чи погано? «Громадяни скажуть добре, бо надходить більше грошей. Але, як показує практика, є значні ризики, пов’язані з можливостями ручного управління бюджетними коштами. Є три квартальні звітності (за 3, 6, 9 місяців), і за результатами перевиконання бюджетів депутати без жодних консультацій із громадськістю вносять зміни в рішення про бюджет і перекидають фінансування на ті чи інші статті, об’єкти в інтересах певних депутатів. Наявність корупційно чутливого інструмента управління бюджетними коштами турбує», — констатує Іван Сікора.

Він переконаний, що на часі зміни до Бюджетного кодексу. «Важливо визначити вичерпний перелік документів соціально-економічної та бюджетної політики, які слід оприлюднювати за 20 робочих днів до моменту ухвалення. Потрібен і перелік документів, щодо яких треба проводити консультації з чітким визначенням їхніх форм та звітами про результат. Не менш важливо забезпечити прозорість щодо депутатських запитів і звернень», — переконаний експерт.

Серед рекомендацій громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» — запровадити відповідальність посадових осіб за порушення порядку оприлюднення документів, що лежать в основі соціально-економічної та бюджетної політики, порядку проведення консультацій та оприлюднення їх результатів, внесення чи відхилення кожної пропозиції із зазначенням причини. Такий підхід має мінімізувати корупційні ризики, зокрема під час визначення видатків на статті та об’єкти, що не відповідають пріоритетам місцевого розвитку.

До речі, наприкінці липня в 14 містах України відбулася вулична акція «Впливай на бюджет свого міста!», яка дала партнерству 300 пропозицій громадян. Вони стосувалися зокрема дитячих та спортивних майданчиків, вуличного освітлення, ліквідації сміттєзвалищ, встановлення урн, баків, лавочок, ремонту будинків і вулиць (там, де потрібно, а не там, де живуть депутати), проблем з безпритульними собаками,  оновлення комунального транспорту і транспортного сполучення. Партнерство передасть ці пропозиції місцевій владі й контролюватиме їхнє виконання, щоб довести людям: треба бути активними у прагненні змінити щось на краще. 

ПРЯМА МОВА

Анатолій БОЙКО, координатор партнерства «За прозорі місцеві бюджети!»:

— У межах бюджетної децентралізації надходження на місцях значно збільшилися, лише в Одесі збільшення у 6 мільярдів гривень. Але якщо рівень ефективності й прозорості використання коштів залишиться на тому самому рівні, ресурси з великою ймовірністю, кажучи інтелігентно, неефективно використають, а, кажучи інакше, просто розкрадуть. І громади жодного зиску від збільшення надходжень не матимуть. Тому треба докладати всіх зусиль, щоб місцеві бюджети справді працювали на громаду, адже це кошти громадян.

Приділяти увагу треба саме місцевим бюджетам, тому що вони, на відміну від державного, не в полі зору міжнародних організацій і багатьох журналістів. І місцеві органи влади займаються тим, на що в них вистачає або не вистачає сумління, фантазії. Треба формувати культуру участі громадян у бюджетному процесі.  

ТИМ ЧАСОМ

Мінфін продовжує консультації з громадськістю щодо формування бюджету економічного зростання на 2017 рік. Днями міністр фінансів Олександр Данилюк та заступник міністра фінансів Євгеній Капінус обговорили з експертами балансування держбюджету на 2017 рік. «У фокусі перш за все дохідна частина. Адже в рамках бюджетної реформи ми змінюємо сам підхід до розробки бюджету. Ми вперше робимо бюджет не від видатків та побажань, а саме від доходів та реальних можливостей. Так ми розрахували прогноз доходів на 2017 рік і зараз активно обговорюємо його з громадським суспільством. Нам важливо, щоб процес був відкритим, важлива думка фахівців. Наша мета — отримати відповідальний бюджет, який забезпечить основу для економічного зростання», — повідомляє прес-служба міністерства.