Генеральний директор
ПАТ «Укргідроенерго»
Ігор СИРОТА
Нині Україна використовує гідроенергетичний потенціал лише на 60%, тоді як США — на 82%, Італія, Франція — на 95—98%. Про доцільність нарощування потужностей гідроенергетики та найближчі плани зі зведення ГЕС і ГАЕС — наша розмова з гендиректором ПАТ «Укргідроенерго» Ігорем СИРОТОЮ.
— Ігоре Григоровичу, розкажіть, будь ласка, про роль і місце гідроенергетики в загальному енергетичному балансі України.
— На сьогодні енергозбереження — один із пріоритетів загальнонаціональної політики України. Зниження залежності національної економіки від зовнішнього енергопостачання та позиціонування нашої держави на міжнародних ринках можливе за наявності власних джерел енергетики. Гідроелектростанції — одне з найефективніших джерел енергії. Адже їхній коефіцієнт корисної дії становить понад 80%. В енергокомплексі України гідроелектростанції посідають третє місце після теплових та атомних. Встановлено, що економічні й технічні можливості використання гідроенергоресурсів дорівнюють приблизно 20 млрд кВт/год. Основний потенціал зосереджено на ГЕС Дніпровського каскаду, до якого входять шість гідроелектростанцій, що забезпечують електрикою цілі регіони. В енергетичному балансі України гідроенергетика займає 7% загального виробництва електроенергії.
У вітчизняній практиці ГЕС використовують як основне джерело покриття пікових навантажень регулятора частоти в об’єднаних енергосистемах України. Нині це 5050 МВт гідроенергетичних потужностей українських об’єднаних енергосистем.
— Чому саме тепер постало питання введення нових потужностей у гідроенергетиці?
— Економічний стан України та недостатнє фінансування вітчизняної гідроенергетики наприкінці минулого століття створили ситуацію, за якої введення нових потужностей на ГЕС у найближчій перспективі не передбачалося. Водночас парк гідроагрегатів на ГЕС значною мірою відпрацював ресурс, що призводило до зниження потужностей і виробництва електроенергії. Відтак, постала проблема відновлення відпрацьованого гідроустаткування, для розв`язання якої був запроваджений Проект реконструкції гідроелектростанцій. Він реалізується у два етапи за рахунок власних і кредитних коштів. Реалізація першого етапу реконструкції ГЕС довела високу економічну ефективність. Збільшення потужностей становило 89,5 МВт.
Проект другої черги реконструкції реалізовується згідно з угодою про позику між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР). Нагадаю, що більшість ГЕС споруджено за радянськими стандартами у 60-х роках минулого століття. Саме тоді було закладено існуючі проектні параметри. Наприклад, гребля має служити 100 років, але це не означає, що бетон після закінчення терміну її експлуатації не придатний для використання. Це мінімальний строк експлуатації, закладений під час будівництва. Тому щоп’ять років ми інструментально обстежуємо гідротехнічні споруди. Крім того, у 2002-му «Укргідроенерго» провело площадне технічне обстеження підводної частини. У цьому році плануємо аналогічне обстеження ГЕС. Важливо й те, що на Київській, Кременчуцькій і Дніпровській ГЕС стоїть автоматизована система контролю, яка постійно відстежує стан гребель і гідротехнічних споруд.
— Чи можете детальніше розповісти про фінансування реконструкції та модернізації вітчизняних ГЕС ПАТ «Укргідроенерго»?
— Щоб повною мірою використати потенціал галузі, Укргідроенерго ще з 1996 року залучає кошти міжнародних фінансових організацій (МФО) для реконструкції гідроелектростанцій. Інвестиційна програма ПАТ «Укргідроенерго» сформована так: власні кошти, комерційний кредит, позики МБРР і Світового банку (СБ), гранти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та кошти держбюджету. Цього року сподіваємося підписати угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
Про що це свідчить? Насамперед про значну довіру до компанії. Адже і СБ, і ЄБРР інвестують лише у стратегічні проекти, де немає ризиків неповернення коштів. Так за рахунок СБ нині успішно реалізовуються проекти реконструкції та модернізації всього обладнання і споруд гідроелектростанцій, підпорядкованих ПАТ «Укргідроенерго». На проект реабілітації ГЕС Світовий банк надав позику 160 млн євро, ЄБРР — 200 млн євро. Завдяки проекту подовжиться термін експлуатації ГЕС на 30—40 років. Збільшиться потужність станцій, зросте ефективність виробітку електроенергії, а також істотно підвищиться безпека експлуатації об’єктів. Завдяки позикам СБ на низькому рівні збережуться витрати на енергоспоживання. Проект реабілітації ГЕС дасть змогу не лише відновити дренажні споруди та водозливи на шести греблях Дніпра та на Дністрі, а й модернізувати обладнання, а також встановити нові системи моніторингу безпеки гідроспоруд.
— Чи вигідно нині позичати гроші у міжнародних фінансових організацій?
— У суспільстві і досі існує упереджене ставлення щодо міжнародних позик. Поясню, що нам дає фінансування міжнародних фінустанов. По-перше, це 5—6 років пільг. За цей час маємо практично освоїти кошти МВФ, провести модернізацію, реконструкцію, збільшити потужність наших ГЕС. По-друге, проведемо повну реконструкцію гідроагрегатів. До того ж подовжиться вік гідротехнічних споруд, підніметься стан технічної безпеки експлуатації станцій. По завершенні реконструкції потужність ГЕС збільшиться на 330 МВт. А це означає, що скоротяться антропогенні викиди парникових газів в атмосферу. Ми вже отримали згідно з Кіотським протоколом 24 млн грн.
Аналіз співпраці з МФО щодо використання коштів порівняно з минулими роками свідчить, що на сьогодні динаміка позитивна. А тому СБ, ЄБРР та ЄІБ прийняли рішення про дофінансування своєї частки в реконструкції об’єктів ПАТ «Укргідроенерго». Якби динаміка була негативною, ми б не отримали такої пропозиції. Зі Світовим банком фінансування розподілено за таким принципом: 30% — кошти фінустанови і 70% — власні. Та підписавши додатково дві угоди, виходимо на інший перерозподіл коштів. Так, 80% ресурсів на реконструкцію надаватимуть два євробанки і 20% фінансуватимемо самі. Це означає, по-перше, довготривалі кредити з пільговим поверненням через п’ять років. По-друге — зменшення тиску на тариф на електроенергію.
На сьогодні за рахунок ЄБРР, СБ і власних коштів «Укргідроенерго» провело реконструкцію на 50%. Тобто на 50 гідроагрегатах зі 101, які є на балансі компанії. У липні — серпні цього року розпочнеться фінансування ЄБРР (приблизно 38 млн грн), яке завершиться у 2017-му. Ми вже підготували технічну документацію, виходимо на початок тендерних процедур.
Згідно із затвердженою Кабміном стратегією розвитку гідроенергетики до 2030 року, має завершитися будівництво двох етапів Дністровської ГАЕС і зведення Канівської ГАЕС. Це чотири гідроагрегати по 250 МВт. А також другої черги Каховської ГЕС (Каховська ГЕС-2). Це ще додатково 275-300 МВт. До речі, ми вже мали зустріч із представником ЄБРР. Нині розглядається перший транш на 180 млн євро. Щодо будівництва Канівської ГАЕС, то це перший проект, де виходимо на державно-приватне партнерстсво. Але попереду ще співпраця з українським законодавцем, який має привести у відповідність чинне законодавство.
— Які плани щодо нового будівництва ПАТ «Укргідро?енерго»?
— Щодо будівництва нових гідроелектро- та гідроакумулюючих електростанцій, то передусім ідеться про зведення за власні кошти Дністровської ГАЕС. Вартість проекту — 8,5 млрд грн. Вона будується у дві черги. Перша — це три гідроагрегати, друга — чотири. На будівництво першої черги вже освоєно 3,4 млрд грн. У 2009-му запущено перший гідроагрегат в дослідно-промислову експлуатацію, у 2010-му — в промислову. Другий гідроагрегат планують запустити на кінець 2013 року, третій — у 2014-му. 2012-го плануємо завершити будівництво верхньої водойми на Дністровській станції. Що це нам дає? Більше можливостей для регулятора та додаткового виробництва пікової електроенергії.
Завершення будівництва Канівської ГАЕС передбачено енергетичною стратегією України до 2030-го. Нагальну потребу цього будівництва зумовлював інтенсивний розвиток енергетики у другій половині ХХ ст. в Європейській частині СРСР, що супроводжувався постійним дефіцитом маневрових потужностей. Ситуація ще більше ускладнилася через інтенсивний розвиток атомної енергетики. Попри все, Канівську ГАЕС включили у титульний список найважливіших будівель. Та у 1992 р. запровадили мораторій на будівництво, який тривав аж до 1999-го. Потреба виведення української енергетики із кризового стану створила передумови для поновлення проекту Канівської ГАЕС. Його реалізація забезпечить введення високоманеврових регулюючих потужностей для виробництва пікової електроенергії, регулювання потужності та напруги в енергосистемі, можливість залучення кредитних коштів у будівництво ГАЕС. І, що дуже важливо, створить нові робочі місця та сприятиме розвитку інфраструктури не лише в районі будівництва, а й у Черкаській області загалом. Канівська ГАЕС розташована за 10 км від Канівської ГЕС, яка нині діє. Згідно з проектом, вона складатиметься з чотирьох гідроагрегатів по 250 МВт, тобто загалом потужність ГАЕС становитиме 1000 МВт. Очікувані строки поступового введення в експлуатацію гідроагрегатів Канівської ГАЕС — із 2017 до 2020 р.
Щодо Каховської ГЕС-2, то загальна сума інвестицій для її будівництва очікується на рівні 4,6 млрд грн. Згідно з проектами плану співробітництва з МФО передбачено розробку техніко-економічного об∂рунтування розширення Каховської ГЕС, збільшення потужності на 250 МВт, що підтримує ЄБРР.
ПАТ «Укргідроенерго» активно працює над перспективним розвитком галузі, аби досягти світових норм виробництва гідроенергетики (15% від загального виробництва енергії). Дністровська ГАЕС у підсумку дасть 2222 МВт, Канівська ГАЕС —1000 МВт. Каховська ГЕС-2 дасть додатково 275—300 МВт. Якщо ми кажемо, що 7% — це 5050 мегават, то, коли закінчимо заплановане будівництво та реконструкцію ГЕС і ГАЕС, потужності гідроенергетики зростуть удвічі — до 13—14%.
Підсумовуючи, зазначу, що гідроенергетика як підгалузь енергетики — найважливіше джерело покриття пікових навантажень вітчизняної енергосистеми. Вона сприяє розв’язанню проблем її стійкості. Щороку у світі спалюється 5 млрд тонн вугілля та 3,2 млрд тонн нафти. А тому гідроенергетичні технології мають переваги. Зокрема вони не забруднюють повітря шкідливими викидами, дають змогу встановлювати оптимальний режим теплових електростанцій і заощаджують велику кількість палива. В енергосистемі їх України ефективно використовують для зняття максимальних навантажень, вони роблять енергію дешевою.
Олександр ОХОТА
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ
Ігор СИРОТА. Народився 8 квітня 1959 р. у с. Градівка Львівської області. У 1978 р. закінчив Львівське медучилище, у 1997 р. – Київський національний університет (кваліфікація «Економіст»), у 2001 р. – Львівську комерційну академію («Менеджмент організацій»), у 2003 р. – Львівський регіональний інститут державного управління Української академії держуправління при Президентові України. 1978 – 1995 рр. – працював за спеціальністю, 1997-2005 рр. – гендиректором СП «Русан», ТОВ «Прес-Брук». У 2005-2006 рр. – радник гендиректора, начальник головного управління матеріально-технічних ресурсів та координації закупівель Держадміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця». 2006 — 2007 рр. – заступник голови Держкомматрезерву. 2007 – 2010 рр. – займався власним бізнесом. З 2010-го працює у ВАТ «Укргідроенерго»: спочатку І заступником голови правління, з березня 2011 р. – головою правління. З червня 2011 р. – гендиректор ПАТ «Укргідроенерго».
Основні показники гідроелектростанцій ПАТ «Укргідроенерго», що будуються
Електростанції Проектна встановлена потужність, МВт Кількість і потужність гідроагрегатів шт.хМВт Середньорічне виробництво електроенергії, млн. кВт. год Максимальний напір, м Корисний об’єм водосховища, км3