Міністр економічного розвитку і торгівлі України
ІГОР ПРАСОЛОВ

Ігор Прасолов був не так давно назначений на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі. А нова людина на такому важливому місці завжди має свої свіжі погляди та переконання. Кореспондент «УК» хотів дізнатися про ставлення Міністра до найважливіших економічних  подій та очікувань 2013 року. І розмова виявилася доволі цікавою.

—  Шановний Ігоре Миколайовичу, які завдання стоять, принаймні, на цей рік перед міністерством?

— Головна задача на цей рік — це наповнення практичним змістом основного завдання нашого міністерства, відображеного в його назві — Міністерство ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ. Воно повинно стати тим органом, який здійснить конкретні дії і активізує механізми для розвитку економіки.

Перш за все, це Національний план, який затвердив Президент і виконання якого ми, безумовно, забезпечимо.

Основні напрямки — спрощення умов ведення бізнесу, поліпшення інвестклімату, захист прав інвесторів, спрощення доступу до адміністративних послуг.

Крім того, одне з головних завдань міністерства — організація роботи всіх органів влади для координації дій щодо активізації української економіки.

Рейтинг Дуінг-бізнес — своєрідний індикатор, що говорить про інвестиційний клімат в країні, він є сигналом для інвестора — чи варто вкладати в країну гроші. Президентом України перед нами поставлено завдання поліпшити радикально позиції в рейтингу і ця задача повинна бути виконана. Для цього ми вже створили спеціальну робочу групу в рамках роботи Нацплана саме за рейтингом Дуінг-бізнес.

—  За рахунок чого ви збираєтеся забезпечити зростання ВВП на рівні 3%-3.5%, адже саме стільки закладено в бюджеті 2013 року?

— Сценарій розвитку країни, який використовувався при розрахунках Державного бюджету України на 2013 рік (зростання ВВП на рівні 3,4%), було відпрацьовано з експертами Міжнародного валютного фонду (МВФ). Ми, безумовно, брали до уваги і прогнозні розрахунки зростання світової економіки і розвиток нашої.

Перерахуємо фактори (вони цілком реальні), при яких можливе досягнення зростання ВВП на рівні 3,4%. Як ми очікуємо, економіка України отримає позитивний імпульс від зовнішніх ринків, укладатимуться угоди про вільну торгівлю з перспективними торговельними партнерами нашої країни, розширяться можливості доступу вітчизняних товарів на світові ринки. Буде збережено стабільність цінову та валютного курсу. Уряд продовжуватиме політику підвищення ефективності агропромислового комплексу, що дозволить наростити обсяги виробництва та забезпечити утримання низької цінової динаміки на продовольчі товари.

—  Нещодавно було заявлено, що на реалізацію Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 — 2014 роки потрібно 382 мільярди гривень, з них — 173 мільярди гривень — мають скласти кошти інвесторів. Також на реалізацію цієї програми цьогоріч з держбюджету було виділено 23,9 мільярда гривень. На що підуть ці гроші і які інвестори братимуть у цій програмі участь?

— Програму активізації економічного розвитку на 2013-2014 роки розроблено на доручення Президента України. Ця Програма —  спільна робота Уряду, бізнес-кіл та провідних вітчизняних науковців у побудові сильної, прагматичної та відкритої політики, націленої на захист національних інтересів та модернізацію базових галузей національної економіки. Ключовий принцип, закладений у Програму, полягає у максимально ефективному управлінні фінансовими ресурсами і повній прозорості прийняття управлінських рішень. Нагадаю, документ було схвалено на розширеному засіданні Кабінету Міністрів 27 лютого.

У відповідності до цієї програми передбачається, що з держбюджету буде виділено 23,9 мільярда гривень. Ще близько 50 мільярдів — кредитування за допомогою державних гарантій, десь близько 6,7 мільярда — кредити міжнародних фінансових організацій, насамперед ЄБРР, Міжнародної фінансової корпорації. Всі інші кошти передбачається залучити за рахунок приватних інвесторів. Я хочу зазначити, що проекти будуть проінвестовані державою лише тоді, коли приватний інвестор теж прийде і буде інвестувати.

Два роки, які відведено на реалізацію цієї програми не можуть здійснити кардинальну революцію, але можуть суттєво поліпшити ситуацію.

Перш за все ми дбаємо про ті галузі, які «підтягнуть» за собою решту. Металургія та хімічна промисловість займають близько 30-35% ВВП, це дуже важливі галузі для нашої економіки. Але вони потребують суттєвої модернізації.

З другого боку, є галузі, які можуть досить швидко наростити обсяги і задовольнити попит, наприклад, АПК. До того ж, сільське господарство за собою тягне машинобудування. Ми розуміємо, що сільське господарство — одна з найважливіших галузей нашої економіки, яка дає великі валютні надходження.

А ще є авіабудування, це високотехнологічна галузь. Також є ракетно-космічна галузь, яка теж дає високу додану вартість. І їм у програмі приділяється досить велике значення.

—  Що вам як міністру економрозвитку і торгівлі ближче: Митний союз чи Європейський і чому? Які пріоритети України на зовнішніх торговельних ринках?

— Мені близькі обидва ці інтеграційні об’єднання. І кожне має свої незаперечні плюси, які ведуть до зростання економіки і, відповідно, добробуту нашого народу. Адже саме це є пріоритетом номер один для уряду.

Створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом стане потужним інструментом для перетворень усередині країни, насамперед в економіці, це прискорить реалізацію внутрішніх реформ, спрямованих на досягнення норм та стандартів ЄС у різних сферах.

СНД є найважливішим напрямком торговельно-економічного співробітництва. Головне, що у країни СНД поставляється українська продукція з великою доданою вартістю. Це наші традиційні ринки і наше завдання поглиблювати і розширювати їх. Нагадаю, що Україна фактично виступила ініціатором створення нової зони вільної торгівлі серед країн-членів СНД. Ми цей етап пройшли, зараз відбувається його розвиток.

Ну і щоб закрити тему, достатньо порівняти зовнішньоторговельний оборот України. З країнами Митного союзу в 2012 році він досяг 63,1 мільярда доларів США, а з країнами ЄС — 51 мільярда доларів США.

Отже робіть самі висновок, який з цих союзів ближче до України.

—  Сьогодні ні для кого не секрет, що вже багато місяців поспіль в Україні спостерігається від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу не лише з країнами ЄС, а й з державами СНД. Що робить Міністерство для поліпшення цієї ситуації?

— Від’ємне сальдо утворилось у зовнішньоторговельному обігу України з державами — членами СНД перш за все через імпорт з цих країн, а саме Російської Федерації — енергоносіїв, в основному нафти і продуктів її переробки та природного газу.

У той же час варто зазначити, що минулоріч намітилась тенденція до скорочення негативного сальдо. Порівняйте: у 2012 році від’ємне сальдо становило 4381,2 мільйона доларів США, тоді як у 2011 році — 5965,7 мільйона доларів. І все тому, що зменшився імпорт енергоносіїв з Російської Федерації, і, хочу звернути увагу, це при тому, що вартість енергоносіїв збільшується.

Розвиток торговельно-економічних відносин України з країнами СНД — один з пріоритетів зовнішньоекономічної політики. Цьому є декілька передумов. По-перше, величезний споживчий ринок СНД. Він становить близько 282 мільйонів чоловік. По-друге, саме у країни СНД головним чином експортується українська продукція з високим ступенем переробки — продукція машинобудування, металургійної та хімічної промисловості.

Хочу також нагадати, що частка країн СНД у зовнішньоторговельному обороті України стабільно висока і становить 42%. Велике значення для подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва України з країнами СНД має Договір про зону вільної торгівлі держав-учасниць СНД, який було підписано 18 листопада 2011 року.

У цілому по національній економіці після набрання чинності Договором про зону вільної торгівлі з СНД очікується позитивний вплив на рівні 4,07 % обсягу випуску в цілому, ВВП — на рівні 2,5 %.

—  Зараз в Україні активно обговорюють запровадження спецмита на нові імпортні автомобілі, чи доцільною є ця міра і чому?

— Рішення про введення спецмита (строком на три роки) було прийняте ще 28 квітня 2012 року на засіданні міжвідомчої комісії з торгівлі. Воно було ухвалено на основі ретельних розрахунків, певних погоджувальних процесів з Міжнародною організацією торгівлі. У підсумку міжвідомча комісія (у яку, між іншим, входять представники різних міністерств) проголосувала за введення цього мита.

Хочу зазначити: якби комісія вирішувала б це питання сьогодні, то існує ще більша вірогідність прийняття такого ж рішення, бо ситуація лише ще більше погіршилась. Наведу такі факти: у 2008 році наш автопром виробляв 401 тисячу автомобілів, тоді як зараз 69,6 тисячі — падіння на 79%. Такого падіння виробництва автомобільної галузі немає у жодній країні. Зараз вітчизняні підприємства автопрому завантажені лише на 20%. У 2008 році у галузі працювало 49 тисяч осіб, зараз — 20 тисяч.

Зараз готується рішення, яке буде прийняте на засіданні уряду про те, що при виконанні держзамовлення («швидкі», службові чи відомчі автомобілі) пріоритет буде надаватися автомобілям, що вироблені в Україні.

—  Ігоре Миколайовичу, чи будете підбивати підсумки власних 100 днів роботи і на які результати сподіваєтеся?

— Я вважаю, що аналіз роботи, без сумніву, корисний, оскільки ця своєрідна ревізія зробленого, дозволяє рухатися далі, причому, робити це максимально ефективно.

Я, перш за все, хочу змінити підходи в роботі та відповідно організаційну структуру міністерства. Воно, в першу чергу, створене для формування та реалізації державної політики. Саме на цьому зроблено головний акцент у нашій роботі.

Другий акцент — це розширення торгівлі як усередині держави, так і з точки зору експорту. Ми ведемо відбір декількох консалтингових компаній, які мають досвід у реформуванні державного управління, щоб реалізувати таку свою амбітну мету: стати одним з найкращих і сучасних міністерств економічного розвитку і торгівлі в світі.      

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Ігор ПРАСОЛОВ. Народився 1962 року у місті Пісчаний, Мурманська обл. У 1987 році закінчив Ростовський держуніверситет за спеціальністю «політекономія». У 1987-92 рр. — викладав у Донецькому держуніверситеті. В 1993-2000 рр. — гендиректор інвесткомпанії «Керамет Інвест», у 2000-2005 рр. — гендиректор ЗАТ «Систем Капітал Менеджмент» (СКМ). Також з 2002 року був головою спостережної ради «Азовсталі», а з 2005 року — головою спостережної ради ВАТ «Харцизський трубний завод». У 2006-2007 рр. — народний депутат України 5 скликання, у 2007 р. — заступник голови ради Нацбанку. В 2007-2012 рр. — народний депутат 6 скликання.

26 квітня 2012 р. обрано головою ради Нацбанку. 12 грудня 2012 набув повноваження народного депутата 7 скликання.

24 грудня 2012 р. Указом Президента України призначений на посаду міністра економічного розвитку і торгівлі.