Ігор ПРАСОЛОВ,
міністр економічного розвитку
і торгівлі України
Минулий рік був досить складним для економіки України. Посилення у другій половині 2012 року негативних процесів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру відобразилося на показниках діяльності майже всіх сфер економіки. Однак нам потрібно навчитися одержувати користь для економіки навіть у кризові періоди. Уряду необхідно вивести економіку із цієї ситуації більш зрілою та сильною. І визначальне для нас значення матиме не цифра зростання, а якість, формування нової ідеології економічних відносин.
Шість пріоритетів
Тому урядом готується Державна програма активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки, яка переакцентує політику модернізації на більш рішучі структурні зрушення. Ця програма — спільна робота уряду, бізнес-кіл та провідних вітчизняних науковців у побудові сильної, прагматичної та відкритої політики, націленої на захист національних інтересів і модернізацію базових галузей національної економіки.
Державною програмою активізації розвитку визначено 6 пріоритетів, комплексна реалізація яких надасть можливість забезпечити оптимістичні очікування економічного зростання.
Пріоритетом номер один стане підвищення конкурентоспроможності економіки як основи для побудови сильної держави.
Уряд повністю усвідомлює, що послідовна й жорстка фінансова політика є необхідною передумовою для макроекономічної стабільності та ефективного надання соціальних послуг. Для забезпечення макроекономічної збалансованості уряд насамперед дотримуватиметься політики збалансованого бюджету за рахунок упорядкування державних витрат.
За цим напрямом мають бути вирішені такі основні завдання:
♦ забезпечення відповідності податкового навантаження на бізнес реальним можливостям економіки;
♦ здешевлення доступу до довгострокових кредитних ресурсів;
♦ зниження адміністративних бар’єрів для розвитку бізнесу;
♦ розвиток малого та середнього бізнесу.
Другий пріоритет — поліпшення інвестиційних умов. Найбільше значення повинні мати системні заходи, пов'язані зі створенням сприятливих умов для бізнесу, — це наш пріоритет у будь-яких умовах, у тому числі і в кризових.
У цьому напрямі акцент зроблено на вдосконаленні бізнес-клімату в державі. Передбачається зменшення втручання контролюючих органів у господарську діяльність шляхом прийняття проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів).
Інший напрямок — зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва. Планується запустити сервіси автоматичного дистанційного обслуговування платників податків і зборів. Крім того, готуються зміни до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо видачі суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру, оформлених центральними органами виконавчої влади.
Наступний крок — це підтримка малого та середнього підприємництва, у тому числі пряма державна фінансова підтримка проектів інвестиційного напряму.
Третій пріоритет роботи уряду — підтримка національного товаровиробника та реалізація політики імпортозаміщення. Конкурентоспроможність країни своєю необхідною складовою мусить мати активну інтеграцію у сучасні світогосподарські зв’язки. Тому уряд впроваджуватиме активну політику підтримки національного товаровиробника на внутрішньому ринку та його захисту на міжнародних ринках від недобросовісної конкуренції.
У цьому році ми пропонуємо застосувати низку механізмів державної підтримки, від запровадження державного страхування ризиків експортерів, підтримки підприємств-виробників на умовах кредитування до надання преференцій при формуванні державного замовлення, а також широке використання дипломатичних можливостей держави для просування продукції національних виробників на зовнішні ринки. Така підтримка в першу чергу буде спрямована на проекти структурної модернізації промисловості.
Наступний пріоритет — розвиток високотехнологічних перспективних секторів. Уряд має намір активізувати інноваційні процеси в економіці. Зазначений напрям включатиме створення державної системи довгострокового кредитування інноваційних проектів через Державний банк розвитку, а реалізації високотехнологічних проектів у реальному секторі економіки сприятиме відновлення режиму інноваційної діяльності технологічних парків. Одночасно будуть вжиті заходи для підвищення ефективності наукової діяльності. Найближчим часом актуальним залишається розвиток тих галузей, які мають потенціал для імпортозаміщення або вироблення продукції з високим ступенем доданої вартості.
Акцент буде зроблено на активізацію наукових та науково-технічних досліджень і розробок, з урахуванням потреб економіки та використанням механізму реалізації виробничих інновацій за державним замовленням. Це традиційні для нас: авіапром, ракето-космічна галузь і машинобудування, а також новітні розробки у виробництві медичного обладнання, фармацевтична галузь і низка інших галузей, яким раніше не приділялося достатньої уваги. Багато підприємств цих секторів потребують серйозної реструктуризації та модернізації виробництв.
Інший напрям роботи, що ставить перед собою уряд, — це проведення структурних реформ у стратегічних секторах. Ефективне функціонування реального сектору економіки та вирішення питань соціального розвитку не можливе без розв’язання системних проблем, що накопичуються у стратегічно важливих секторах, які впливають на всі складові національної економіки.
Уряд продовжуватиме виконання комплексної програми для розв’язання структурних та функціональних проблем в енергетиці. Головними елементами урядової програми реформування енергетичного сектору є фінансова платоспроможність, поліпшення управління та збільшення прозорості в усіх підсекторах енергетичної галузі, забезпечення енергетичної незалежності держави.
В інфраструктурній галузі буде реалізовано низку проектів, спрямованих на практичне втілення концепції побудови автотранспортних коридорів і повноцінне використання вигідного географічного розташування України.
Виведення житлово-комунального господарства з кризового стану і створення умов для його подальшого розвитку вимагає якнайшвидшого фінансового оздоровлення та підвищення інвестиційної привабливості цієї галузі.
Шостий пріоритет — міжнародна співпраця та розвиток експортного потенціалу.
У зовнішньоекономічній сфері проводитиметься прагматична політика щодо подальшого розвитку торговельно-економічних відносин України з іншими країнами світу, в тому числі з Росією. Очікується підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, укладання та започаткування процесу її ратифікації. Триватимуть процеси гармонізації системи технічного регулювання з вимогами ЄС, відбудеться спрощення митних процедур.
У своїх зверненнях до уряду Президент України неодноразово наголошував на економізації зовнішньої політики, створенні комплексної системи просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки. Для реалізації цього завдання ми плануємо активно залучити торговельно-промислові палати, ділові ради та асоціації, мережі торгових представництв українських підприємств за кордоном.
Отже пріоритети — це акцент на більш рішучі структурні зрушення. Ми маємо за мету запустити нові стимули для внутрішнього реінвестування в галузі з високою часткою доданої вартості; провести масштабну модернізацію та технологічне переозброєння промислових підприємств, а отже, знизити енергоємність виробництва; збільшити частку покриття внутрішнього попиту на промислову продукцію товарами вітчизняного виробництва, зменшити частку сировинної продукції у структурі виробництва та експорту. Водночас Україна має стати більш стійкою до коливань зовнішньої кон’юнктури.
Програма — це не політична декларація, а програмний документ із практичною спрямованістю. На виконання програми уряд підготував докладний план, в якому є чітке і ясне розуміння — хто що робить, в які терміни, хто за що відповідає і які якісні результати отримають економіка та суспільство загалом.
Реалізація визначених Програмою завдань надасть можливість у 2013–2014 роках досягти:
♦ забезпечення підтримки оптимального рівня інфляції у межах 5–6% у 2013 році;
♦ утримання дефіциту держбюджету в 2013 році в межах 3,2% ВВП;
♦ забезпечення граничного обсягу держборгу на рівні 30,6% ВВП у 2013 році;
♦ зменшення кількості документів дозвільного характеру на 87 одиниць протягом року;
♦ зростання обсягів виробництва сталі на 4%, чавуну — на 3,5%, прокату чорних металів — на 2,7% у 2013 році;
♦ зниження споживання енергоресурсів у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів на 3% у 2013 році;
♦ збільшення обсягів добування металевих руд на 1,7% у 2013 році;
♦ зростання індексу машинобудівної продукції на 9% у 2014 році;
♦ збільшення обсягів виробництва вітчизняних легкових автомобілів до 121 тис. шт. у 2014 році;
♦ збільшення обсягів експортованої продукції сільгоспмашинобудування на 20% у 2014 році;
♦ збільшення обсягів реалізації сільгосптоваровиробникам технічних засобів на 30% у 2014 році;
♦ зростання частки вітчизняної фармацевтичної продукції на внутрішньому ринку України у середньостроковій перспективі до 5–10%;
♦ забезпечення надходжень до держбюджету коштів від приватизації у межах 27,9 млрд грн протягом 2013–2014 років;
♦ оновлення рухомого складу залізничного транспорту (придбання 12 800 одиниць вантажних вагонів протягом 2013–2014 років та 500 одиниць пасажирських вагонів у 2014-му);
♦ оновлення рухомого складу пасажирських автобусів (придбання 7000 одиниць автобусів середньої, великої та особливо великої пасажиромісткості протягом 2013–2014 років);
♦ надання держпідтримки для будівництва (придбання) доступного житла у межах 27 696 осіб у 2013 році;
♦ надання близько 2533 кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла у 2013 році;
♦ забезпечення близько 500 молодих сімей та одиноких молодих громадян, які отримали компенсації відсоткових ставок кредитів у 2013 році;
♦ збільшення зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг із країнами СНД на 15% у 2013 році.