Цьогорічний опалювальний період буде особливим — «під акомпанемент» потреби економити природний газ. Енергоносії ж у структурі тарифів на житлово-комунальні послуги становлять до 70—75%. Нині Україна серед європейських країн — лідер нераціонального використання енергоресурсів. Отже, необхідно змінити ситуацію, до того ж не на шкоду комунальному комфорту. Тим більше, що в Україні є і проекти, і напрацювання. Що потрібно зробити? «Урядовий кур’єр» присвятив цій темі спеціальний додаток «Теплий дім».
І заощадимо, і не змерзнемо
ВАЖЛИВО
Нинішня ситуація пришвидшила шлях України до енергонезалежності
Для того щоб пройти осінньо-зимовий сезон, Україні потрібно близько 28 мільярдів кубометрів газу. З урахуванням його обсягів у газосховищах та обсягів реверсного газу, Україна має дефіцит 5 мільярдів кубометрів.
Вихід є!
Можливо, нині ситуація з енергоносіями й не була б такою гострою, якби Російська Федерація не припинила постачати газ українським споживачам і не перевела цей процес у режим передоплати. Вочевидь, сподіваючись на те, що Україна з огляду на свою залежність від російського газу закричить «пробі!» і слухняно виконуватиме забаганки східного сусіда. Бо не матиме іншого виходу.
Але вихід знайшовся. Нині уряд поставив перед усіма нами серйозне завдання: уже протягом цього опалювального сезону на 30% скоротити обсяги споживання газу. А протягом п’яти найближчих років планують скоротити споживання блакитного палива на 50%. Цього можна досягти кількома шляхами, серед яких постаратися обійтися «домашніми» енергоресурсами, максимально зосередитися на заходах з енергозбереження тощо.
Ситуація, що склалася, тільки пришвидшила ті процеси, які в Україні мали відбутися вже давно. Адже про необхідність енергозбереження говоримо вже довго, і, здається, лише тепер і держава, й кожен з нас відчули, наскільки значущі енергоефективність та енергозбереження в питанні національної безпеки, а отже, і її незалежності насамперед від імпортованих ресурсів. Тим більше, що Україна, як зауважують фахівці, — одна із країн з низькою забезпеченістю енергоресурсами. Їх економія дасть подвійний ефект: з одного боку, загальнодержавний, а з іншого — приватний, тобто для власного гаманця споживача. І що відповідальніше всі ми підійдемо до цієї справи, то кращий економічний ефект отримаємо. І тоді говоритимемо не стільки про дороговизну газу чи високі тарифи, стільки про те, що нам тепло, затишно і… недорого.
Розроблено плани заходів
Нині в уряді працює антикризовий енергетичний штаб, перед яким поставлено завдання забезпечити баланс енергетичних ресурсів, баланс споживання, баланс витрат та енергоефективність. Очільник штабу — віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман — доручив відповідним міністерствам і відомствам розробити план дій щодо забезпечення стабільного проходження Україною опалювального сезону без російського газу. Йдеться про комплекс заходів зокрема з енергозбереження, заміщення природного газу, його альтернативного постачання тощо, і в результаті — зменшення споживання природного газу підприємствами ТКЕ на 30%.
Цей процес уже почався й успішно триває. У серпні вдалося заощадити навіть більше, ніж 30%. За словами заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Андрія Білоусова, у серпні за лімітів споживання газу для теплопостачальних підприємств обсягом 85,6 мільйона кубометрів фактичне споживання блакитного палива становило 56,2 мільйона кубометрів. Це на 34% менше від затверджених показників.
За інформацією Мінрегіону, нині найвищі показники виконання технічних заходів, спрямованих на скорочення споживання природного газу (модернізація котелень та систем теплопостачання), у Кіровоградській — 97%, Житомирській та Хмельницькій областях — 88%; Черкаській — 85%; Дніпропетровській — 83%; Він?ницькій — 82%; Миколаївській — 81%.
Найвищі показники виконання запланованих заходів із переведення на альтернативні види палива у Тернопільській та Львівській областях — 100%; Дніпропетровській — 92%; Черкаській — 88%; Житомирській — 85%.
Загалом, як зауважив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук, за три роки Україна повністю позбудеться залежності від російського газу за умови постачання газу населенню, підприємствам комунальної теплоенергетики та бюджетній сфері.
В умовах обмеженого фінансування
Уряд ухвалив постанови, спрямовані на залучення коштів інвесторів на реалізацію заходів щодо заміщення споживання природного газу. Так, 1 жовтня набрала чинності постанова «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання» (від 09. 08. 2014 р. №293), що передбачає компенсацію різниці між вартістю теплової енергії, виробленої з природного газу, і виробленої з альтернативних джерел палива підприємствам, які інвестуватимуть кошти в будівництво котелень на альтернативних видах палива для постачання теплової енергії населенню.
Мінрегіон розробив проект постанови Кабінету Міністрів «Про стимулювання заміщення природного газу при виробництві теплової енергії для бюджетних установ та організацій», яку було схвалено на засіданні уряду 10 вересня. Вона передбачає спрощення механізмів тарифоутворення при виробництві теплової енергії з інших видів палива, що постачається в бюджетну сферу.
«Суть полягає у прирівнянні тарифу на виробництво теплової енергії, що виробляється з імпортованого природного газу, до тарифу на виробництво теплоенергії, яку виробляють суб’єкти господарювання з використанням інших видів палива та енергії. Крім того, гарантують повернення інвестицій приватному інвесторові через перегляд тарифів на виробництво теплової енергії, яку виробляють з інших видів палива, із зміною ціни імпортованого природного газу», — прокоментував Андрій Білоусов.
Загалом, як підрахували в Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження, з липня уряд розробив майже 15 рішень, які прямо або опосередковано стимулюють відмову від використання імпортованого газу. Зокрема схвалено зміни до Державної програми енергоефективності й розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
«Завдяки прийнятим урядом рішенням теплогенеруючим підприємствам, що не використовують газу, буде надано компенсацію між фактичною собівартістю тепла і тарифом на постачання тепла населенню. Тобто такі підприємства вперше почнуть працювати не на збиток. Це потужний сигнал для майбутніх інвестицій у сферу альтернативного теплопостачання», — зазначив Сергій Савчук. Ключова ідея цих змін — запустити два фінансових механізми стимулювання: для заміни газових котлів населенням (виділено 50 мільйонів гривень на компенсацію тіла кредиту) та заохочення бізнесу до капіталовкладень у заміщення газу для комунальної й бюджетної сфер (виділено 443 мільйони гривень).
За його словами, попередні схеми державної підтримки суб’єктів господарювання були нежиттєздатні та неефективні з двох причин: «Перша — це зарегульована процедура, сприятлива для корупційних зловживань, друга — брак ефекту мультиплікатора. Запропонована нами схема фактично містить три кроки: перший — подання проекту на реєстрацію в агентство, другий — будівництво котельні на альтернативному паливі, третій — отримання премії за результатами заміщення використання газу в опалювальний сезон».
Успішне впровадження цих заходів, як зауважують в управлінні популяризації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності, дасть змогу забезпечувати газом власного видобутку підприємства комунальної теплоенергетики, бюджетну сферу та населення вже у 2018 році.
ЗА РАХУНОК ЧОГО ЗЕКОНОМИМО?
Узагальнений Мінрегіоном План на сьогодні передбачає скорочення споживання природного газу у порівнянні з серпнем 2013 — березнем 2014 років на 29,6%, або 2 471,1 млн м3 (при запланованій потребі скорочення — 2 508,5 млн м3), в тому числі за рахунок:
♦ організаційних заходів (оптимізація споживання тепла в багатоквартирних будинках, відключення окремих приміщень та будівель) — 7,1%, або 590,41 млн м3;
♦ технічних заходів (модернізація котелень та систем теплопостачання — це зниження споживання природного газу) — 4,6%, або 388,22 млн м3;
♦ переведення на альтернативні види палива (до початку опалювального сезону планується переведення на використання альтернативних видів палива 500 котелень всіх форм власності) — 4,1%, або 342,79 млн м3;
♦ кризових заходів (скорочення термінів опалювального сезону, обмеження гарячого водопостачання) — 13,8%, або 1 149,73 млн м3.
ПРЯМА МОВА
Арсеній ЯЦЕНЮК,
Прем’єр-міністр України:
— Україна підписала контракт із норвезькою компанією Statoil. Із 6-ї години ранку 1 жовтня розпочалося постачання природного газу за контрактом між НАК «Нафтогаз України» та одним з найбільших постачальників газу і нафти у світі.
На даний момент в українських газових сховищах є 16,7 мільярда кубічних метрів газу. Для того щоб пройти зиму, Україні додатково необхідно придбати близько 5 мільярдів кубометрів. Ситуація складна, але ми її контролюємо.
Володимир ГРОЙСМАН,
віце-прем’єр-міністр України:
— Маємо донести до кожного українця ідею, що кожен зекономлений кубометр газу та невикористаний літр гарячої води — крок до енергетичної незалежності України. Не існує чарівної палички, за помахом якої ми б замінили всі наші застарілі газові котли на сучасні економні, які замість газу використовують солому, щепу або торф. Не існує чарівної палички, щоб за місяць зробити якісну теплоізоляцію всіх вікон і фасадів будинків в Україні. Неможливо миттєво замінити всі погано ізольовані теплотраси.