За останні два місяці Закарпаття змінилося до невпізнанності. Історичні центри в містах, зазвичай заповнені туристами з рюкзаками і фотоапаратами, обезлюдніли, а всі оздоровниці й мотелі спорожніли. Як виживає туристично-рекреаційна галузь краю і що її очікує в недалекому майбутньому, думки й оцінки збирав ваш кореспондент.
Недосяжні сакури
Нині не працює жоден із закладів, які так приваблювали відвідувачів: замки і музеї, термальні басейни й гірськолижні траси в сезон. Незвична тиша панує в рекреаційних закладах.
На припинення роботи всієї туристичної індустрії можна дивитися по-різному. З одного боку, люди втратили змогу пізнавати Закарпаття, а з іншого — власники закладів замість прибутків підраховують збитки. Останні копійки, залишившись без роботи, рахує обслуговуючий персонал. Безробіття переживають і гіди. А ще в такому стані опинилися й численні представництва тих турфірм, чиї головні офіси розташовані за межами регіону: вони перейшли на дистанційне управління.
Обласний центр Закарпаття, який саме на початку травня ставав центром любителів помилуватися цвітом сакур і магнолій, дивує безлюддям вулиць, скверів і площ. Уперше за всі роки не відкрилася Долина нарцисів, що входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Через карантин цього року побачити ці квіти у період масового їх цвітіння стало неможливим.
Оцінюючи ситуацію, президент Закарпатської туристичної організації Федір Шандор сумно пожартував: Ужгород й інші туристські локації Закарпаття цими днями зрівнялися з Парижем і Венецією. Ішлося про те, що і в них, і в області за Карпатами їхня кількість дорівнює нулю. Коли закінчаться вимушені простої всієї туристичної та рекреаційної інфраструктури, достеменно не знає ніхто. Зате майже всі роблять для себе висновок, що і літній туристичний сезон буде або зірвано, або зменшено до мінімуму.
Власникам закладів, турорганізаторам у цих умовах не лише треба запасатися терпінням, а й вдаватися до нетрадиційних кроків, як у таких обставинах уціліти.
Коли кордони на замку
А як переживають складні часи турфірми, які зазвичай роблять ставку на іноземний туризм? У них проблеми через закриття кордонів з Євросоюзом, скасуванням авіасполучення і зокрема рейсів до найпопулярніших курортів Туреччини, Греції, Хорватії, Єгипту, Ізраїлю. Тут усе залежить виключно від внутрішніх порядків цих країн, які поки що відмовляються приймати іноземних туристів.
Десятки маршрутів, запланованих на цей рік, все ще залишаються на сайтах. Однак їх продажу, принаймні на першу половину літа, не здійснюють.
За словами менеджера турагентства «Бусоль Вояж», з яким довелося поспілкуватися, всі очікують відкриття кордонів. Деякі країни, як-от Греція й Туреччина, вже із червня обіцяють відкрити для іноземного туризму. А чи відкриє Україна власні кордони для виїзду громадян? На це питання, як і десятки інших, немає відповіді не лише в турфірмах регіону. Усе залежатиме від темпів поширення чи спаду коронавірусного захворювання.
— Навіть без відновлення авіасполучення, яке нині завмерло, є змога відправляти туристів бусами місткістю до восьми осіб, але впевненості немає. Ми всі сподіваємося на краще, але того, як буде, ніхто достеменно вам не скаже, — зауважила менеджер.
Без ярмарку й фестивалів
Надзвичайно складну ситуацію в туризмі авторові прокоментувала начальник управління туризму та курортів департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської облдержадміністрації Любов Когуч. Вона серед іншого стосується фінансового забезпечення заходів, запланованих на цей рік.
— Програмою розвитку туризму та курортів, чинною по 2020 рік, було передбачено майже 2,6 мільйона гривень. Однак усі кошти з неї, які фінансував обласний бюджет, депутати анулювали. На початку року з цієї суми вдалося використати близько 100 тисяч, решта стали недоступними. Отже, не буде проведено більшості заходів туристичного спрямування, які планували на 2020-й, зокрема й щорічної виставки-ярмарку «Тур’євроцентр-Закарпаття».
Без цього всеукраїнського ярмарку і численних фестивалів, серед яких такі відомі й за межами країни, як «Проводи тваринників на полонину», «Срібний Татош», «Угочанська лоза» або «Гуцульська бринза», важко уявити собі туристське Закарпаття. Але доводиться…
Як у цих обставинах підприємствам, а також окремим підприємцям вижити чи не впасти так глибоко, аби згодом піднятися? Тим, хто не збирається складати рук, приходять на допомогу онлайн-платформи. Федір Шандор наголошує: використовуючи переваги інтернету, можна вистояти під час карантину.
Немає лихого, щоб на добре не вийшло
Експерти вбачають позитив і в тому, що відбувається. «Нинішній рік дасть змогу туризмові очиститися від тих, хто бачив у ньому лише можливість вкладання коштів і не забезпечував належної якості послуг. У цій галузі зрештою залишаться ті, хто пропонує якісні послуги, має бажання працювати на совість», — вважає Федір Шандор.
Прикладів цього достатньо. Наприклад, організатори туризму пропонують здійснювати самостійні поїздки цікавими місцями на автомобілі. Закарпатська туристична організація розробила і оприлюднила на сайті перелік місць, які варто відвідати в кожному з районів Закарпаття. Ці місця часто маловідомі, зате відкривають чудові можливості втекти від карантину, цікаво провести час і з користю для здоров’я відпочити на природі. У тому, що це відбувається на самоті, поганого нічого немає. Принаймні, допитливі люди такі можливості оцінюють позитивно.
Великим потенціалом локального туризму наділені ліси Закарпаття. У них лісівники облаштували понад 100 будиночків для відпочинку і майже 250 пунктів туризму й рекреації. Тож на території державних лісових господарств є нині добра альтернатива багатолюдним морським курортам Європи. Усамітнитися на тиждень-другий на лісовій галявині з добрими умовами для відпочинку — це мати гарантію того, що збережеш здоров’я і відпочинеш.
Прогулянки онлайн-маршрутами
Близько 600 глядачів прогулялися весняним Ужгородом, спостерігаючи за цвітінням сакур через комп’ютер. Величезний інтерес викликав інтернет-проєкт «Мініскульптурки наживо». Онлайн-екскурсії одразу з шістьох населених пунктів України та Угорщини провели закарпатські туризмознавці. Одночасно зі столицею Угорщини Будапештом прогулянку здійснювали з українських Ужгорода, Мукачева, Одеси, Чернівців і закарпатського курорту Воєводино.
А голова Спілки виноробів Закарпаття Олександр Ковач разом з гідом Максимом Адаменком презентував днями власний проєкт. Онлайн розповідають про десятку найкращих приватних виноробів Закарпаття. Щодня із 27 квітня відбуваються трансляції про одного з них. За найцікавіше запитання глядачеві в подарунок — пляшка найкращого вина.
Нинішній час, попри всі негативні чинники і непереборні обставини, збагачує закарпатський туризм новими можливостями. І хто використовує їх, шукаючи спільників і об’єднуючи з ними зусилля, відкриває й нові перспективи.