Про той трагічний період у житті наших співвітчизників дуже влучно і проникливо написав у книжці «Важке повернення до себе» освітянин і краєзнавець з Маріуполя Павло Мазур: «Чорні ворони» підвозили до будинку №80 на проспекті Республіки в Маріуполі нові жертви, серед яких було багато викладачів. І на пів століття народ онімів».

Репресивна машина працювала без упину

«Грецьку операцію» на виконання директиви НКВС №50215 було розпочато 11 грудня 1937 року. Та перший удар на собі греки України відчули раніше: 13 листопада 1937-го Маріупольський міськпартком, розглянувши на засіданні питання «Про стан газети «Колективістис», визнав її роботу, як і діяльність самого видавництва, згубною. Наслідки цього не забарилися: 9 грудня 1937 року партійні органи закрили грецьку газету, а через кілька днів заарештували її співробітників.

Почалися арешти серед адміністрації, акторів, режисерів Маріупольського грецького робітничо-колгоспного театру. 19 грудня у Маріуполі схопили талановитого актора Саву Янгічера, якого звинуватили у «підготовці насильницького відторгнення Приазов’я від Радянського союзу».

У ніч з 23 на 24 грудня 1937 року заарештували навіть основоположника грецької літератури України Георгія Костоправа, а потім його колег Василя Галла, Харалампія Акрітаса, Амфіктіона Димітріу. Ті паростки грецької літератури, що швидко зійшли на українській землі в 1920-х — на початку 1930-х років, так само швидко обірвали і знищили. Почався один із найстрашніших періодів у житті українських греків, який вже кілька десятиліть вслід за англійським істориком Робертом Конквестом науковці називають «великим терором».

Репресивна машина працювала без відпочинку, і наймасовішого удару зазнала система шкільної освіти. Свідок тих подій український педагог і краєзнавець Степан Темір згадував: «Пам’ятаю, як у грудні 1937 року в селі Македонівка ми, студенти педагогічного технікуму, проходили останню практику. Нас там і застав страшний період репресій. Тільки за одну ніч заарештували 15 людей із цього села, серед них і нашого вчителя. Наступного дня нас терміново викликали до Маріуполя. Там нам стало відомо, що репресовано й інших учителів. Під час «Грецької операції НКВС» було розгромлено редакцію газети «Колективістис», грецьку типографію, закрито грецький театр, грецький педтехнікум. У всіх грецьких населених пунктах Приазов’я скасували викладання грецькою мовою і ввели вивчення предметів російською. Це були найгірші роки нашої історії. Адже грекам довелося лише десять років вивчати рідну мову. Тепер ми знаємо, що було потім. Кілька поколінь греків взагалі не знали своєї мови».

Хвиля репресій прокотилася не тільки Донеччиною, а й іншими областями України і всього СРСР. Наприклад, у Харкові заарештували навіть Костянтина Челпана, головного конструктора двигуна танка Т-34, якого зовсім недавно відзначили високою нагородою — орденом Леніна. Під час операції, а вона тривала до осені 1938 року, всього на території СРСР за ґрати потрапили майже 20 тисяч греків, 93% з них було розстріляно.

Особливо жорстокими були дії енкаведистів у Донецькій області. Точну кількість жертв досі не встановлено, оскільки не всі архіви розсекречено, а поки що експерти називають такі числа: 7600—9400 потерпіли, більшість розстріляно.

Дню пам’яті бути!

Ще 2008 року в Маріуполі з нагоди 70-річчя «Грецької операції НКВС» місцеві активісти влаштували пам’ятну фотовиставку, на якій представили знімки з колишніх таборів ГУЛАГу, копії офіційних документів, постанов і розпоряджень. Щорічно у приморському місті біля меморіалу жертвам Голодомору і політичних репресій грецька громада з ініціативи Федерації грецьких товариств України відбуваються мітинги-реквієми за загиблими під час політичних репресій у 1937—1938 роках співвітчизниками.

ФГТУ свого часу вийшла із закономірною пропозицією про встановлення Дня пам’яті жертв «Грецької операції НКВС». Ініціативу підтримала і Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, звернувшись із відповідним проханням до Українського інституту національної пам’яті. І нещодавно зі столиці в регіон, де здавна мешкають греки, надійшла позитивна відповідь.

«З огляду на історичну важливість та соціальну значимість порушеного питання Інститут підтримує позицію Федерації грецьких товариств України щодо необхідності належного вшанування греків — жертв комуністичного режиму і не заперечує щодо встановлення Дня пам’яті жертв «Грецької операції НКВС» щорічно 15 грудня», — йдеться у листі за підписом голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича.

Під час відповідних заходів передбачено встановити меморіальні дошки та пам’ятні знаки, розмістити соціальну рекламу, спрямовану на вшанування потерпілих у 1937—1938 роках, провести у навчальних закладах уроки, виховні години, круглі столи та конференції, приурочені до Дня пам’яті. Є намір ввести теми, що стосуються «Грецької операції НКВС», у перелік тем конкурсів Малої академії наук України, рефератів, курсових і дипломних робіт у вищих навчальних закладах. І це далеко не повний перелік заходів, які організовуватимуть і проводитимуть Федерація грецьких товариств України, органи місцевої влади, громадські організації й активісти.

ПРЯМА МОВА

Олександра ПРОЦЕНКО-ПІЧАДЖІ,
голова Федерації грецьких товариств України:

— Ми виступили з пропозицією про встановлення 15 грудня офіційного Дня пам’яті жертв «Грецької операції НКВС» на території Донецької області, місця компактного проживання греків. Майже у кожній грецькій родині зберігають пам’ять про тих, кого необґрунтовано звинуватили у злочинах, позбавили рідної домівки і вислали на чужину, знищила каральна система. Нашу ініціативу підтримали. Адже нині особливо важливо ще раз згадати про наслідки та історичні уроки цієї трагедії, це має величезне значення і для зміцнення моральних засад суспільства, і для виховання молодого покоління в дусі розуміння цінностей свободи й того, що становить для людства будь-яка тоталітарна система.

Ніхто не заперечуватиме, що тільки спільними зусиллями всіх зацікавлених закладів, керівництва області, наукової спільноти, громадських організацій можна досягти успіху на такій важливій ділянці роботи, поширюючи правду про сталінізм, мільйони співгромадян, які стали жертвами політичних репресій. Давньогрецький драматург Есхіл казав: «Якщо сила з’єднується зі справедливістю, то що може бути сильніше від цього союзу?»

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»,
Вікторія ПОМАЗАН
для «Урядового кур’єра»