Винесені в заголовок слова віднедавна стали усталеним виразом чогось настільки зрозумілого й очевидного, що не потребує зайвих пояснень.
Та з'ява посиленої уваги вітчизняних законодавців до діяльності громадян, котрі беруться за такі специфічні і делікатні справи як знахарство, ворожіння, хіромантія чи хірологія, певною мірою не вкладається в прокрустове ложе згаданої вище аргументації. Щось за цим таки криється і вперто заважає прийняти на віру щирість таких дій.
Бо, як на мене, дилема не в тому, заборонити чи дозволити цю діяльність. А саме такий підтекст має законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів, та послуг з передрікання майбутнього (долі)", котрий нещодавно обговорювався в сесійному залі Верховної Ради. Запитання криється в іншому: з якою метою або навіщо це робити?
Автори згаданого проекту в пояснювальній записці спершу окреслюють мету його необхідності небезпекою для психічного здоров'я, а також духовності та моральності суспільства, передусім молодого покоління, називаючи діяльність екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів "неконтрольованою та нерегульованою ніякими правилами". Експерти ж Головного парламентського науково-експертного управління небезпідставно стверджують, що окремі положення цього законопроекту не повною мірою узгоджуються з Конституцією та чинними законами. Адже відповідно до європейської практики (а наша країна ще 2000 року ратифікувала Ніццьку угоду про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків), діяльність нині знову підданих анафемі астрологів, ворожок і хіромантів тощо є однією з форм реалізації права особи на працю та зайнятість населення.
Справді, спробі лікування екстрасенсом через вплив на свідомість людини, якщо вона робиться всупереч установленому державою порядку, потрібно покласти край (що, до речі, вже передбачено ст.46-2 КУпАП). Та вимагати адміністративної відповідальності, приміром, за вміщений у ЗМІ астрологічний прогноз на підставі його "суспільної небезпеки" - не що інше, як нісенітниця.
Експерти вказали авторам законопроекту на численні істотні прогалини в знанні чинного законодавства. Зокрема, вони "не добачили" в ньому норми про адміністративну відповідальність за ворожіння в громадських місцях. Як і те, що Кримінальний кодекс дає підстави порушити справу за заняття незаконною лікувальною діяльністю та шахрайство.
А якщо діяльність екстрасенсів, ворожок, хіромантів тощо пов'язана з наданням послуг і отриманням коштів, то це вже не що інше, як підприємницька діяльність, котра вимагає належного оформлення і реєстрації.
А перевірити, так це чи не так, дуже легко, задзвонивши за будь-яким номером телефону, які без упину повторюють учасники знахарських телешоу, і перше, що вам назвуть, буде "кругленька" такса за передрікання долі або зцілення.
Гадаю, кожен, хто хоча б побіжно ознайомився із згаданим вище законопроектом, так і не зможе знайти відповідь на запитання: "Яку ж мету мали його автори?", вдавшись до збанкрутілого більшовицького правила - краще заборонити, аніж належним чином унормувати ту чи ту справу. Хіба що замислиться над їхнім професійним рівнем...
Своїми сумнівами поділилася з адвокатом однієї з київських адвокатських фірм Володимиром Гальченком. За його словами, справді діяльність, яку можна кваліфікувати як підприємницьку, повинна бути належним чином оформлена. А загалом забороняти діяльність людини, яка може допомогти іншим, - справа невдячна і безприбуткова.
Вочевидь, щоб зрозуміти це, мабуть, і до ворожки не треба ходити...