АКТУАЛЬНО
На Чернігівщині переглядають шляхи зменшення собівартості тваринницької продукції здешевленням кормовиробництва
Курс області на розвиток тваринництва поставив чернігівських аграріїв перед потребою приділити більшу увагу кормозаготівлям. Адже вони займають у структурі собівартості м'ясної та молочної продукції 62,8 і 43,7% затрат відповідно. Про це розповів заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Микола Колесников.
Заготівля кормів у розпалі. Фото з сайту adm-gavrilovposad.ru
Перекрити затрати
— За планом соціально-економічного розвитку області за рік на умовну голову передбачається використати 60 центнерів кормових одиниць, —розповідає М. Колесников. — Налаштовуємо фахівців на їх збільшення на 18%, що дасть змогу наростити продуктивність худоби на 36%. Економіка тут проста: одна кормова одиниця в середньому коштує 1 грн. Тобто 900 грн додали до того, що є, — отримали значний плюс у надоях молока і перекрили затрати, — пояснює фахівець.
На Чернігівщині було багато господарств, де отримували 2,5—3 тис. літрів молока від корови. Але за рік-два надої там зросли за тих самих, здавалось би, умов, але за інших керівників — до 4 тис. л, а потім і до 5 тис. Що за цей час сталось? Там просто нагодували худобу. Змінити за цей час стадо за рахунок власного відтворення неможливо, наголошує М. Колесников, уточнюючи, що кількість кормових одиниць залежить насамперед від якості корму. Це зоотехнічна азбука. У некласному сіні, приміром, їх 60%, в силосі — 50%, у сінажі — 63%. Порахуймо: при заготівлі 1 тис. тонн некласного сінажу майже третина (370 тонн) — це даремні витрати (вартість насіння, обробки поля, внесення міндобрив, скошування зеленої маси, перевезення, трамбування, зарплата працівникам тощо). Якщо собівартість тонни сінажу становить 168,5 грн, то — даремно витрачені кошти. Це один бік медалі, інший — ці 370 тонн не дадуть віддачі продукцією. І загалом сума втрат на 1 тис. тонн некласного сінажу становитиме 317,8 тис. грн, сіна — 511 тис. грн, силосу — понад 270 тис. грн. В області такі втрати можуть сягнути 100 млн грн.
Секрет здешевлення раціону
Для нарощування продуктивності у тваринництві в області почали переглядати палітру кормових культур, повідомив заступник головного аграрія Чернігівщини. Тут у пригоді стала «королева кормових трав» — люцерна. За вмістом протеїну вона переважає не лише злакові, а й такі бобові, як конюшина та еспарцет. З 1 га посівів люцерни можна отримати принаймні 1600 кг білка (для порівняння: сої — 540 кг, кукурудзи — 600 кг). Вартість 1 кг білка люцернового сінажу — 2,09 грн. Тоді як нині для компенсації білка в раціон годівлі тварин введені у кілька разів дорожчі концкорми з вмістом фуражного зерна пшениці, кукурудзи, сої. До речі, у Німеччині й Австрії без їх використання отримують до 5 тонн молока на корову. Ми ж у структурі кормів використовуємо у середньому близько 23% концкормів і маємо 3,8 т. Тобто нас виручить лише заготівля якісних і дешевих кормів.
Сприятимуть цьому, зокрема, й найбільші у своїй аграрній історії посіви кукурудзи на зерно – 323,2 тис. га. Вони дадуть змогу на повну завантажити 25 одиниць обладнання для консервування у плівкові рукави вологого фуражного зерна, наявні в області. Вони — швидка альтернатива високовартісним сучасним сушаркам. А ще сприяють зменшенню собівартості збереження, яке обходиться удвічі дешевше, ніж висушене до 14% вологості зерно, розповідає М.Колесников. Цю технологію застосовуємо вже 4 роки. Вона втричі дешевша, ніж консервація вологого зерна (30% і більше) у силосні траншеї.
Торік так зберігалося майже 40 тис. тонн зерна кукурудзи. При цьому зекономлено приблизно 1,2 тис. тонн нафтопродуктів або 1,5 млн куб. м природного газу, уточнює він. Цього року передбачається придбати ще 8—10 комплектів такого обладнання і законсервувати до 180 тис. тонн вологого зерна.
Втрати коштів від однієї тисячі тонн неякісного корму, тис. грн.
Некласний III клас IIклас
Сіно 511 296 134
Сінаж 318 188 81
Силос 278 154 62