Нелегке життя видалося торік в українських бджіл: багато загинуло через безвідповідальні дії деяких аграріїв, що негативно позначилося на авторитеті держави як провідного у світі виробника меду («УК» №115 від 20 червня; №129 від 13 липня 2018 року). Тому питання, як захистити і бджіл, і самих бджолярів було головним під час IX з’їзду Спілки пасічників України.

Закон не лише для людей

Як повідомив на з’їзді президент Спілки пасічників України Володимир Стретович, бджолярі підготували законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за протраву бджіл, використання конфіскатних агрохімікатів, а також за вирубування дерев-медоносів.

«Цього року бджільництво України зазнало великих втрат: за нашими оцінками, загинуло близько 45 тисяч бджолиних сімей. Така атака відбулася у другій половині травня — першій декаді червня внаслідок обробітку сільгосппідприємствами полів сильнодіючими пестицидами, отрутохімікатами, не зареєстрованими в Україні, з порушенням регламентів їхнього застосування», — зазначив Володимир Стретович.

Щоправда, Спілка пасічників України надавала потерпілим необхідну консультаційну і правову допомогу. У співпраці з Мінагропродом, Держпродспоживслужбою бджолярська спільнота оперативно вирішувала питання фіксації фактів отруєння, відбору зразків і проведення експертизи, однак цих зусиль виявилось недостатньо.

Інформація про випадки масової протрави бджіл в Україні, за словами Володимира Стретовича, відображається на зовнішньому ринку. Про це дізнаються в інших країнах, і український мед сприймають як ризиковану продукцію, тож можемо втратити експортний потенціал бджолярської галузі.

Тому бджолярі ухвалили рішення створити у складі спілки власний центр юридичної підтримки. Як пояснив віце-президент Спілки пасічників України, член Спілки пасічників м. Києва Сергій Гриньов, новостворений центр юридичної підтримки опікуватиметься юридичними питаннями пасічників, захистом прав і представленням їхніх інтересів у судах, акумулюватиме пропозиції щодо розв’язання проблем у бджільництві та братиме участь у розробленні законопроектів для галузі. Нова структура функціонуватиме за рахунок внесків членів спілки (за попередніми підрахунками, 300 гривень на рік).

Бджоляр — не юрист

За словами віце-президента Спілки пасічників України, нині в державі лише кілька юристів добре знаються на бджільництві. Їх потрібно навчати, наприклад, як збирати докази отруєння бджіл, адже у грудні 2017 року відбулися певні зміни у процесуальному кодексі: згідно з ними, докази подають тільки разом з позовом і до початку судового розгляду.

А з цим пов’язані чималі проблеми. Сергій Гриньов зауважує: «Пасічник — не юрист, він не може себе захистити. Як показало літо 2018 року, в разі отруєння бджіл він навіть не може самостійно зібрати докази, щоб використовувати їх у суді. Як свідчить практика, в Україні суд тільки в рідкісних ситуаціях задовольняє позовні заяви бджолярів із відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок отруєння бджіл. 2018 року було винесено перше таке рішення — про отруєння бджіл у Вінницькій області, та воно стосувалося випадку, зафіксованого ще 2000-го. Тобто людина 18 років чекала цього рішення». Виходить, якщо так буде й далі, то збитки, завдані торік, пасічникам відшкодують 2036-го? Весела перспектива, мабуть, не всі й доживуть до торжества справедливості…

Та є й позитивна новина: з березня 2019 року бджолярам можна буде укладати договори страхування бджіл. Послуги страхування ризиків надасть СК «Брокбізнес». Про це повідомив віце-президент Спілки пасічників України Денис Солдатов під час IX з’їзду спілки: «Підготовка тривала майже три роки, юристи допрацьовують договір і уточнюють деталі. Пасічник сам зможе призначати страхову виплату: тисячу гривень, дві, три або п’ять — скільки він вважатиме за потрібне. Від цього залежить вартість платежу за бджолосім’ю, але в середньому 6,1—6,2% страхової суми, плюс ще 2% франшизи. При цьому страхова компанія залишає за собою право з того, хто завдав шкоди, стягнути на свою користь збитки від отруєння бджіл. Тобто страховики працюватимуть на боці бджолярів».

Це істотно, адже обманути солідну страхову компанію не так просто, як звичайного сільського бджоляра. Щоправда, пасічники можуть скористатися послугами страхування, а відповідно і виплатами в разі настання страхового випадку, лише за умови офіційної реєстрації пасіки, а також постійної комунікації з місцевими аграріями. 

За приклад Денис Солдатов навів досвід пасічників Харківської області, де вже налагоджено взаємодію з державною адміністрацією, Держпродспоживслужбою, Асоціацією фермерів та приватних землевласників: «Така співпраця вже продемонструвала результати. 2018 року всі отруєння бджіл у регіоні відбулися у бджолярів, які не входять до Спілки пасічників».

Міністерство підтримує пасічників

Гостроту проблеми усвідомлюють і в уряді. Про це переконливо свідчить присутність на з’їзді заступника міністра екології та природних ресурсів Василя Полуйка. У виступі він зазначив: Міністерство екології та природних ресурсів України підтримує законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за протраву бджіл, використання конфіскатних агрохімікатів, а також за вирубування дерев-медоносів. У міністерстві опрацьовують ще деякі пропозиції, наприклад, розміщення пасіки в лісах класифікувати як довготривале тимчасове місце користування, що дасть змогу укладати довготривалі договори оренди.

Також заступник міністра повідомив: Міністерство екології та природних ресурсів доопрацьовує проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів».

За словами Василя Полуйка, у Мінприроди розроблено концепцію відновлення полезахисних смуг, багато з яких було знищено бездумним розорюванням. Ідея полягає в тому, щоб полезахисна смуга, крім захисту поля, виконувала ще й додаткові функції, наприклад була засаджена деревами-медоносами. Заступник міністра навів приклад із Херсонщини: там полезахисна смуга складалася з акації — доброго медоноса, а фермери ще там підсіяли ожину.

Хочеться сподіватися, що всі заплановані заходи дадуть належний ефект і працьовиті комахи матимуть нарешті ефективний захист, а бджолярі — належний дохід від своєї праці.