Про це на засіданні Ради оптового енергоринку нещодавно повідомив заступник директора з розвитку ДП «Енергоринок» Володимир Євдокімов. Причина — «обставини непереборної сили», простіше кажучи, російська окупація.
Загалом на півострові працює 22 генеруючі підприємства, з яких 15 — приватні сонячні електростанції (власник Андрій Клюєв). Крім того, там є вітроелектростанції, зокрема Донузлавська ВЕС, що входить до складу НАЕК «Енергоатом», а також Кримська ТЕЦ та інші.
Ці підприємства, за даними міністра енергетики та вугільної галузі Юрія Продана, лише на 10% забезпечували потреби кримських споживачів, а решту 90% завжди ліквідного товару постачали з материка. Із 1 квітня Крим стовідсотково залежатиме від постачання енергії з України — ці функції поки що здійснюватимуть українські енергопостачальні компанії «ДТЕК Крименерго» та «Севастопольенерго», тобто певний час залишаться чинними раніше підписані з ними договори про закупівлю електроенергії з оптового енергоринку України. До речі, в надзвичайно складних умовах ці компанії все-таки розраховуються за спожиту енергію, але є деякі проблеми із Севастопольенерго. Хоч важко прогнозувати, що так буде й надалі, адже окупанти півострова можуть коли завгодно розпочати націоналізацію цих підприємств.
Цілком логічно постає запитання: чи зможуть вищезгадані виробники, аби задарма не простоювати, прямо укладати договори зі споживачами Криму? «Так, зможуть, адже це дозволено законом про електроенергію», — відповів «УК» Володимир Євдокімов. Але тільки теоретично, адже вартість однієї кіловат-години електроенергії від сонячних електростанцій (СЕС) перевищила 5,6 гривень — це в 20 разів дорожче, ніж продають населенню України. Крім того, у країнах Європейського Союзу «сонячний» тариф удвічі нижчий, ніж в Україні. Причина: корумпованість попередньої влади.
Завдяки надзвичайній корупції режиму Януковича сонячна енергетика в Криму розвивалася значними темпами: на 1 січня 2014 року встановлена потужність цих станцій, що, до речі, працюють за «зеленим» тарифом, зросла до 756,9 МВт. І хоч власник Андрій Клюєв утік, надприбутки продовжували поповнювати його рахунки до 1 квітня 2014 року. А борги за некомпенсовану різницю ляжуть на енергоринок України, де і без того проблем вистачає, адже рівень розрахунків різко скоротився.
Проблеми з енергопостачанням півострова були завжди. Майже 8 років тому, коли ніхто й гадки не мав про окупаційні плани Росії, заступник міністра енергетики Володимир Лучніков, виступаючи на Міжнародному енергетичному форумі, розповідав про стратегію розвитку магістральних електричних мереж України напругою від 220 до 750 кВ. Тоді він констатував, що в об’єднаній енергомережі України є вузькі місця, що ставлять під сумнів надійність енергопостачання цілих регіонів країни. За його словами, рівень надійності енергопостачання споживачів АР Крим від джерел об’єднаної енергосистеми України (ОЕУ) вкрай незадовільний.
Це зумовлено тим, що високовольтна лінія 220—330 кВ, що з’єднує Крим з ОЕУ, завантажена до межі проектних можливостей. Магістраль працює на межі допустимих перетоків потужностей, внаслідок чого виведення в ремонт лінії з України до Криму в осінньо-зимовий період не можливий без запровадження графіка відключень споживачів. Це й сталося в березні — майже три доби Крим відчував великі перебої з постачанням електроенергії з материка: третина території залишалася без світла. Нелегітимний прем’єр Сергій Аксьонов тоді звинуватив українську владу в навмисній диверсії для дестабілізації на півострові. Хоч самому б не завадило знати, що перш ніж проголошувати незалежність Криму, варто вивчити принципи енергопостачання регіону.
За роки, що минули відтоді, мало змінилося в плані розвитку магістральних енергомереж України. Хіба що збудовано додаткові генеруючі потужності сонячних електростанцій.
Самопроголошений перший віце-прем’єр Криму Рустам Темиргалієв заявив, що через місяць півострів забезпечать електроенергією за рахунок встановлення 9 мобільних газотурбінних електростанцій. Але прем’єр Росії Дмитро Медведєв відразу все порахував, й тому остудив гарячі наміри новоспеченого чиновника. Медведєв наголосив, що потрібно домовлятися з Україною, сподіваючись на меншу ціну питання. Цілком очевидно, що електроенергію в Крим й надалі постачатимуть з материка. А ось за якою ціною — це питання часу. Торік потреби Криму становили приблизно 6 мільярдів кіловат-годин, приблизно стільки споживає й Київська область (без Києва).
А щодо власної генерації півострова, то вартість виробленої електроенергії там значно зросте, адже її не дотуватиме енергоринок України. Юрій Продан ще 25 березня повідомляв про плани ДП «Енергоринок» зупинити закупівлю, а отже, і оплату електроенергії, яку виробляють на кримських потужностях.
«Ми зупинимо нарахування генерації у Криму. Чекаємо ухвалення у Верховній Раді закону про окуповані території. Після цього діяльність компаній у Криму регулюватиме Кабінет Міністрів. Звичайно, ціна на електроенергію буде значно вищою», — повідомив Юрій Продан.
Повної ясності з енергопостачанням Криму поки що немає. Та й про яку ясність може йтися, якщо Крим — це територія України, але окупована Росією. Тому й не дивно, що, за словами Юрія Продана, під час телефонної розмови з міністром енергетики Росії Олександром Новаком він відмовився від підписання двостороннього договору з РАО «ЄС Росії» про енергопостачання Криму. Найближчим часом наш уряд ухвалить постанову про особливості продажу енергоносіїв на тимчасово окупованій території. Створена для цього робоча група працює над документом, намагаючись врахувати всі аспекти енергопостачання Криму.
