Чергова одинадцята зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) під назвою «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та захист» стартувала цього року вже у Києві. Такі заходи передовсім вибудовують плацдарм для подальшої розбудови нової України. Якщо у лютому 1945-го у Лівадійському палаці в Ялті лідери США, Великої Британії й СРСР вирішували питання, які стосувалися закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу, то у вересні 2014-го форум зібрав лідерів світута представників найвпливовіших міжнародних організацій устінах культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Головна тема цьогорічного заходу — «Світова економіка та геополітичні ризики. Імпульси з «полігону» Україна». А питання порядку денного: «Війна в Україні: Чи може вона перерости в європейську? Світову? Як її зупинити?», «Як бізнес може сприяти досягненню миру для України?», «Угода про асоціацію з ЄС та конструктивні відносини з Росією. Непросто чи неможливо?», «Друзі, вороги, союзники майбутнього. Хто з ким проти кого?».

Кампанія не стане на заваді об’єднання

Президент Петро Порошенко розпочав виступ із нагальної потреби України інтегруватися у європейські та атлантичні системи безпеки. «Лише тепер ми зрозуміли,наскільки важлива безпека, і я пишаюся тим, що всі наші європейські, атлантичні партнери розуміють, що сьогодні йде боротьба не лише за територіальну цілісність і незалежність України, а і за всесвітню безпеку», — наголосив він.

Рішення ЄС запровадити чергові санкції проти Росії глава держави назвав складним, однак інакшої можливості в організації продемонструвати єдність та солідарність з Україною не було. У цьому розрізі, звісно, йшлося про потреби нашої країни бодай у добре скоординованій та ефективній політиці всіх країн у світі (за приклад наведено результати саміту НАТО у Ньюпорті).

Повертати Крим Петро Порошенко планує не за допомогою війська. Пообіцяв перемогти в економічному й ліберальному змаганні за настрої кримчан ефективними, некорумпованими тадемократичними діями. За подібною моделлю планують ліквідувати й кризу насході України.

Він також сприйняв увагу світових лідерів до України за важливий жест і ознаку солідарності у боротьбі за свободу й демократію. Продовжуючи тему, Президент повідомив про заплановану на 16 вересня одночасну ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Верховній Раді та Європейському парламенті. За швидку реалізацію рішення особливу подяку отримав Президент Європарламенту Мартін Шульц.

Зі свого боку українська сторона в найкоротші терміни ухвалить антикорупційний закон та вже по завершенні парламентських виборів продемонструє значний прогрес у боротьбі з корупцією. До речі, втілити в життя стратегію реформ «Україна2020» планують за 5—6 років. Їхукраїнці проживуть із перспективою членства у Європейському Союзі.

Учасники форуму погодилися, що сьогодні триває боротьба за всесвітню безпеку. Фото УНIAН

Сила бюлетенів для влади

Визначення України якєвропейської держави посилить безпеку Європи, зробить її стабільною, багатою і диверсифікованою в культурній площині. «Наша співпраця з країнами ЄС є взаємовигідною. Заради цього ми зробимо все, що від нас залежить, — наголосив Президент. — Колишня система з двох різних світів зникне після приєднання України до ЄС. Будь-який інший союз на європейських теренах без України просто не міг би існувати, і це чудова нагода для України — допомогти Європі об’єднатися».

Говорив він і про надання особливого статусу для деяких районів Донецької й Луганської областей. А головним чином — про відсутність загроз для суверенітету й територіальної цілісності України. Законотворчі зміни лише нададуть громадам територій повноваження у питаннях, які стосуються безпосередньо життєдіяльності того чи іншого регіону. Зокрема на місцях вирішуватимуть, якою мовою користуватися, які культурні події відзначати, як витрачати гроші з місцевого бюджету. Загальнодержавні питання на кшталт міжнародної політики, безпеки, стратегічних пунктів і напрямків розвитку вирішуватимуть виключно центральні органи влади.

Однак побудова діалогу з місцевими громадами районів Луганської і Донецької областей неможлива без проведення дострокових місцевих виборів. «Маємо розуміти, що військового врегулювання цієї кризи немає. Повинні втримати Україну об’єднаною, а для цього нам потрібно провести децентралізацію», — цитує слова Президентайого прес-служба.

Боротьба заінвесторів

Ще більше переконаний Петро Порошенко в тому, що встановлення миру в Україні сприятиме надходженнюінвестицій. «У нас нова країна після Майдану, після того, як загинула Небесна Сотня, у нас нові люди, але діють старі правила, старий парламент. Саме тому я ухвалив рішення оголосити парламентські вибори», — означив свою позицію глава держави. При цьому нагадав, що воєнні дії за жодних обставин не є виправданням для відсутності реформ.

Наприклад, Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає антикорупційну реформу, створення сприятливого інвестиційного клімату, дерегуляцію, а також реформу судової та правової систем. Хоч у секторі безпеки видозміни потрібні також.

А ось у питанні створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС українська влада шукатиме компроміс, щоб зберегти відносини з Росією. Згадавши про північного сусіда, Президентукотре повторив головні вимоги України як потерпілої від агресивних дій Кремля сторони: виведення російських військ, закриття кордону для проходження військової техніки, військовослужбовців, постачання зброї, звільнення всіх людей, яких незаконно затримали й утримують на території Донецької, Луганської областей і Росії.

Верховенство права

У виступах високопосадовці особливо не переводили думки на дипломатичний тон. Мартін Шульц закликав усі сторони на сході України утримуватися від розпалювання воєнних дій та підбурювальної риторики. Європу ж попросив не стояти осторонь, коли Росія щодо України порушує правила міжнародного співіснування.

Міжнародному співтовариству він порадив будувати діалог із Росією на основі пошуку взаєморозуміння.І якщо ситуація поліпшиться, можливий перегляд раніше запроваджених проти РФ санкцій.

Президент Естонії Тоомас Ільвес вважає, що проведення необхідних реформ в Україні — непросте завдання в умовах продовження воєнних дій на її сході. Процес реформування в умовах війни він назвав Геракловим подвигом Петра Порошенка. Водночас зазначив, що все-таки багато залежить від дій Європи, аби зупинити російську агресію в Україні.