Через певні обставини між нашою сусідкою, жителькою села М. Гриник, яка отримала державний акт на землю (на нашу думку, з порушенням), і нами виникла суперечка щодо меж ділянки. Тепер у нас зникла можливість доступу до сараю. Як таке може бути?
Ярослава ІВАНЕЦЬ, село Орелець, Снятинський район Івано-Франківської області
Євген БЕРДНІКОВ,
заступник голови Державного агентства земельних ресурсів:
— Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності — непорушне.
Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішують суди, органи місцевого самоврядування та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
Виключно у суді вирішують земельні спори щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори стосовно розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Додатково зазначимо, що згідно зі статтею 6 Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізація права на землю належать до повноважень Державної інспекції сільського господарства України.