АКТУАЛЬНО
Для запровадження другого рівня пенсійного забезпечення потрібні зміни у законодавстві
Щороку органи Пенсійного фонду призначають і перераховують пенсії співвітчизникам. У цьому процесі багато питань виникає щодо нерівномірності розмірів пенсії і диспропорції залежно від року виходу на заслужений відпочинок. Нині є кілька напрямів вдосконалення вітчизняної системи пенсійного забезпечення.
Проблемні нелегали
«Запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи може відбутися за умови перегляду деяких нормативно-правових актів», — заявила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час виступу на засіданні «круглого столу» «Вдосконалення системи пенсійного забезпечення. Основні засади».
Експертна група, створена при Міністерстві соціальної політики, пропонує переглянути передумови започаткування сплати внесків до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Зокрема запропоновано знизити віковий ценз застрахованих осіб з 35 до 25 років, тобто йдеться про те, що взяти участь у другому рівні пенсійної системи зможуть особи, не старші 25 років.
Крім того, запропоновано розпочати перерахування внесків з кінця 2014–початку 2015 року. При цьому треба внести зміни до законодавства, щоб упровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування могло відбуватися попри дефіцит бюджету Пенсійного фонду.
«Для запровадження запланованих змін потрібно визначитися з доцільністю створення та функціональністю Накопичувального пенсійного фонду, — впевнена Наталія Королевська, — та відпрацювати державні механізми захисту коштів фонду і гарантій для населення».
Актуальною сьогодні є й проблема легальної зарплати. Адже від виплат «у конвертах» страждають працівники: зокрема, вони втрачають на соціальних виплатах у разі настання страхових випадків та недоотримують пенсії. Середня зарплата за травень в Україні складає 3252 гривні. Проте на думку Наталії Королевської цей показник не об’єктивний. Оскільки мінімальну зарплату отримують майже 15% українців — приблизно 1,8 мільйона. На більшості з них, як ми розуміємо, роботодавці мінімізують податки та соціальні виплати, сплачуючи зарплату «в конвертах».
Стримуючи легальну зарплату, працівники розуміють, що про них дбають. Фото з сайту bigpicture
Осучаснення виплат
Під час «круглого столу» директор департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики Микола Шамбір зауважив:
— Мабуть, одне з найбільш несправедливих питань у пенсійному забезпеченні — нерівномірність розмірів пенсій і диспропорції у їх розмірах залежно від року виходу на заслужений відпочинок. Як відомо, майже всі пенсіонери, яким призначено виплати до 2008 року, отримують пенсії, виходячи із середньої зарплати за 2007 рік. Водночас пенсіонери, які виходять на заслужений відпочинок нині, отримують виплати, які розраховують, виходячи із середньої заробітної плати за три останні роки (2010–2012 рр.). При цьому за однакових показників середньої зарплати та стажу різниця в пенсіях може відрізнятися вдвоє. Безумовно, це питання треба вирішувати. І торік були зроблені певні кроки — відбулося осучаснення пенсії до 2007 року. Нині Міністерство соціальної політики здійснило розрахунки щодо наступного осучаснення пенсії до 2008 року. На місяць, орієнтовно, додаткові видатки складуть 1,6 мільярда. Проте, виходячи з тих показників, які ми маємо з виконання бюджету Пенсійного фонду за перші 6 місяців 2013 року, ми бачимо, що зможемо наприкінці року зробити якийсь один із кроків осучаснення пенсій, — зазначив Микола Шамбір.
Під час «круглого столу» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко докладніше розповіла про новий порядок осучаснення пенсій.
— Новий порядок індексації, що почне працювати вже з наступного року, на мою думку, приховує певні загрози, на які ми можемо наразити пенсійну систему, — застерігає вона. — Адже виходить так, що розв’язуємо одну проблему, а натомість з’являється інша. Як показує досвід 2009 року, можлива така ситуація, коли інфляція висока, реальна зарплата знижується, і тоді, звичайно, потрібно буде проводити індексацію, але коштів, найімовірніше, для цього не буде.
Друга небезпека: при новому порядку індексації неодмінно збільшиться гендерний розрив у розмірах пенсії, який дещо перекриватиметься завдяки прожитковому мінімуму, тобто мінімальному розміру пенсії. Але цей новий порядок індексації значно вигідніший для чоловіків, у яких більший трудовий стаж і вищі коефіцієнти зарплат, а для жінок він абсолютно невигідний. Тобто наслідком може бути збільшення гендерного розриву в розмірах пенсій. Звичайно, важко сказати, як насправді розвиватиметься ситуація, але це також потрібно враховувати.
Щодо справедливості розмірів пенсій — то це відносна категорія.
— З одного боку, справді потрібно враховувати трудовий внесок, але варто сказати, що людина, яка вийшла на пенсію, так чи інакше, потребує підтримки суспільства, — переконує Лідія Ткаченко. — І тут справедливість повинна бути і в тому, щоб продовжувати підвищувати прожитковий мінімум, і в тому, щоб намагатися зробити індексацію та осучаснення пенсій. Ця проблема актуальна не лише для України, а й для багатьох країн світу. Тому, звичайно, потрібно намагатися досягти, з одного боку, вирівнювання пенсій, а з іншого — потрібно зберігати диференціацію завдяки трудовому внеску.