Генеральний
директор
Національного космічного
агентства України
Юрій
АЛЕКСЄЄВ
12 квітня людство відзначає Всесвітній день авіації і космонавтики. Це свято вважаємо національним, адже біля найглибших витоків підкорення космосу та ракетобудування стояли наші співвітчизники. Дорогу до зірок торували народжені та виховані в Україні вчені, конструктори Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов...
Державну політику країни в космічній сфері нині здійснює Національне космічне агентство України, створене 1992 р. Генеральний директор НКАУ Юрій Алексєєв - гість "Урядового кур'єра".
Національне надбання країни
- Юрію Сергійовичу, чи відповідає рівень розвитку космічної галузі держави світовому?
- За оцінками наявного наукового й промислового потенціалу Україна належить до групи технологічно розвинутих країн. На показники технологічного рівня позитивно впливає наявність ракетно-космічної промисловості, продукція якої може успішно конкурувати на світовому космічному ринку товарів і послуг.
Потенціал нашої країни дає змогу залишатись на світовому конкурентному рівні з найважливіших напрямів ракетно-космічної техніки. Цей потенціал - національне надбання.
- Яку позицію займає Україна у міжнародному співробітництві з космічними державами?
- Лідерами в другому півсторіччі космічної ери будуть країни, які зуміють вийти за низькі навколоземні орбіти і спрямують свої погляди до планет Сонячної системи. Ми стаємо свідками масштабного етапу в розвитку світової космонавтики та нового потужного змагання в космосі. Це суперництво, сподіваємося, принципово відрізнятиметься від того, яке спостерігалося в роки "холодної війни" другої половини ХХ ст. Це буде змагання в умовах міжнародного співробітництва, і вже тепер можна прогнозувати результати, які випередять найсміливіші передбачення. Альтернативи такому співробітництву немає, і ми займаємо тут чітку позицію - налагодили тісні контакти з країнами ЄС, із США, Канадою, Бразилією, Казахстаном, Китаєм, Кореєю, Індією... Загалом із 16 державами уклали взаємовигідні контракти.
Надихають справи попередників
Основним партнером, звісно, є Російська Федерація. Космічна діяльність України й Росії має спільні корені, традиції. Наукові, конструкторські, виробничі школи, створені минулого сторіччя визначними творцями ракетно-космічної техніки, тісно переплетені між собою. Скажімо, С. П. Корольов і В. П. Глушко народилися в Україні, але практично вся їхня творча біографія пов'язана з Росією. М. К. Янгель і В. Ф. Уткін народилися в Росії, а видатних успіхів добилися в українських КБ. Та й техніку створювали в кооперації. Сьогодні, на наш погляд, питання полягає в тому, як за складних економічних умов, при постійному зростанні витрат на космічні проекти оптимізувати ці витрати, максимально використовуючи наукові, конструкторські та виробничі сили, як використати конкурентоспроможний інтелектуальний потенціал обох країн. Нас повинні надихати справи великих попередників, пам'ять про видатні спільні звершення.
- Що можна назвати серед головних досягнень НКАУ останнім часом?
- Буквально кілька днів тому, 5 квітня, з космодрому Байконур стартував російський ракетоносій "Союз", який вивів на орбіту новий космічний корабель під назвою "Гагарін". Системи управління ракетоносія виготовлені в нас - на харківському "Комунарі". На підприємстві "Курс" (колишньому київському радіозаводі) створили й систему стикування корабля до Міжнародної космічної станції. Що стосується "Комунара", то нині це об'єднання розробляє систему управління і для ракети "Циклон-4".
- Про цю перспективну ракету та підготовку до її старту з бразильського космодрому Алкантара варто розповісти окремо, й наша газета невдовзі повернеться до теми...
- Зазначу лише, що спільний з бразильцями проект перебуває на завершальному етапі робіт. Серед інших варто відзначити проведення трьох пусків ракети-носія "Дніпро" з виведенням чотирьох космічних апаратів іноземного виробництва. Виготовлено за контрактами з компанією Орбітал Сайенсиз Корпорейшн (США) та доставлено на космодром Уоллопс (штат Вірджинія) виріб основної конструкції першого ступеня ракети-носія "Таурус-2", призначеної для транспортування вантажів на Міжнародну космічну станцію. За програмою "Наземний старт" на Байконурі в січні поточного року успішно здійснено старт ракети-носія "Зеніт-3 SLБФ" з розгінним блоком і космічним метеорологічним космічним апаратом. Завершено процедуру реорганізації міжнародної компанії "Морський старт" - у третьому кварталі 2011 р. буде поновлено запуски супутників з плавучої платформи в Тихому океані. Укладено контракт на створення Національної супутникової системи зв'язку "Либідь"... Це лише деякі з наших проектів. Загалом підприємства галузі торік виробили й реалізували продукції на суму майже 2,2 млрд грн (порівняно з 2009 р. обсяги виробництва зросли на 5%, обсяги реалізації продукції - на 8%).
Якби фінанси не співали романсів...
- Дедалі успішніша космічна діяльність та активніша участь у найважливіших міжнародних проектах свідчать про те, що Україна може представляти себе як держава, здатна створювати техніку світового рівня. А що заважає поступу вперед?
- Участь у міжнародному співробітництві та збереження науково-технічного, виробничого потенціалу можна вважати головним здобутком галузі за роки незалежності. Але на сьогоднішній день склалася парадоксальна ситуація: з одного боку, ми говоримо про успіхи в космічній діяльності, і це визнають керівництво країни та провідні космічні держави світу, а з іншого - стоїмо перед фактом украй недостатнього фінансування в одній із пріоритетних галузей, якою пишається будь-яка держава. Особисто я розцінюю такий стан як критичний. Ми постійно стикаємося з браком коштів -порівняно з 2008 р. фінансування національної космічної програми зменшилося вп'ятеро. Нас підтримують ще міжнародні проекти та іноземні контракти - понад 50% виробленої продукції йде на експорт. Ми поступово рухалися до широкої співпраці з іншими країнами - завдяки далекоглядній політиці керівництва НКАУ замість оборонних замовлень Україна вийшла на міжнародний рівень і почала працювати над цивільними комерційними проектами. Але цього замало, це - не розвиток. Найболючіше, що втратили виробничі потужності "Південмашу": тепер у нього в замовленні щонайбільше 6-10 ракет на рік і 1 космічний апарат на 5 років. Відповідно ми втратили і людей, і технологічні процеси.
Не всі розуміють, що в цю галузь треба спочатку вкласти, аби потім отримати прибуток. Як свідчить аналіз повідомлень світових космічних агентств, економічна криза ніде не спричинила скорочення фінансування космічних програм. Отже, підтверджено тезу: "хто сильний у космосі, той сильний і на Землі". На жаль, Закон України "Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки" в частині фінансування не виконується, що й істотно заважає працювати та розвиватися. Тому щиро сподіваємося: позитивна оцінка діяльності космічної галузі, нещодавно висловлена вищим керівництвом держави, буде підкріплена відповідними преференціями важливих проектів.
- У якому стані, Юрію Сергійовичу, підготовка до реформування галузі?
- За нових економічних умов вирішення питання кардинального реформування підприємств і загальної системи управління аерокосмічною галуззю набуває невідкладного значення. Першочергове завдання - вивести з критичного фінансово-економічного стану ДП "ВО ПМЗ імені О. М. Макарова". З цією метою у І півріччі поточного року слід розробити й затвердити в уряді проект реконструкції заводу. Нині в НКАУ відпрацьовуємо проект концепції реформування, спрямований на збереження та розвиток науково-технічного і науково-технологічного потенціалу, адаптацію до нових умов господарювання, остаточний перехід на інвестиційно-інноваційний шлях подальшого розвитку. Враховуючи досвід провідних космічних держав, і передусім Росії, стратегічним напрямком реформування вбачаємо оптимізацію та максимальну концентрацію потужностей, призначених для створення та виробництва ракетно-технічної техніки. Насамперед маємо провести кардинальну зміну форми власності, перетворивши низку державних підприємств на акціонерні товариства шляхом корпоратизації. Сто відсотків акцій буде залишено в державній власності під управлінням НКАУ. Це, сподіваємось, створить умови для подальшого входження до різних національних і міждержавних науково-промислових структур, а також широкого залучення недержавних інвестиційних ресурсів.
ДОСЬЄ "УК"
Юрій АЛЕКСЄЄВ. Народився 6 грудня 1948 р. у Дніпропетровську. Після закінчення Дніпропетровського держуніверситету з 1972р. до 2005 р. працював у ВО "Південний машинобудівний завод", у тому числі на посаді генерального директора. У 2005 - 2009 рр. очолював НКАУ, керував підготовкою та виконанням Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 рр. З березня 2010 р. - знову на посаді генерального директора НКАУ.
Герой України. Лауреат Державної премії України. Академік Міжнародної академії астронавтики.