З вікон моєї квартири, що в одній з п’ятиповерхівок, добре проглядається центральна частина Сум. А що вже казати про небесну сферу над обласним центром! Як тільки якесь свято чи подія, не треба поспішати на площу Незалежності, аби подивитися барвистий феєрверк чи салют. Став біля вікна — і милуйся різнокольоровим дивом, яке, щоправда, потроху перестає дивувати: останнім часом подібні автографи дедалі частіше з’являються над слобожанським містом. Ба, дійшло до того, що ледь не кожного вихідного в небеса злітають такі вишукані кольорові заметілі, що куди там тим, які пропонуються на офіційні свята чи Новий рік.
Ось і зовсім недавно близько півночі шугонула справжня канонада: впору було подумати про появу або якогось супербомбардувальника або ж згадати інопланетну тарілку, яка заливає навколишній простір неймовірним світлом. Причому відбувалося це тоді, коли жителі дивилися хай і не третій, однак сон. Календар теж не віщував особливої офіційно-державної радості, аби громада чекала на кульмінацію «свята життя».
Наступного дня з’ясувалося, що один із заможних сумчан таким чином вирішив відзначити свій ювілейний день народження. А щоб про це дізналося якомога більше городян, і пальнув у нічне небо великокаліберними петардами. Мовляв, гуляти — так не тільки з музикою, а й із феєрверком.
Подібні штрихи до родинних, професійних, корпоративних, сімейних та інших свят стали справжньою пошестю. Жителі міста вже перестали цікавитися, з якої саме нагоди та чи та гульня: звикли до чиїхось весіль, ювілеїв, професійних свят, приїздів гостей тощо. А ось не реагувати не можуть. Бо чи зрадієш опівночі гуркоту і свистінню ледь не над головою, тоді як наступного дня треба зранку поспішати на роботу чи комусь узагалі не здоровиться. Та й малеча лякається — це ж скільки треба мамі заспівати колискових, аби заспокоїти дитину і налаштувати її на сон.
Є й інший відтінок у цьому барвистому дійстві. Адже йдеться про петарди — а з ними треба поводитися особливо обережно і професійно. Були випадки, коли самодіяльні «піротехніки» припалювали собі руки, брови і щоки, наражаючи на небезпеку всіх, хто брав участь у таких ритуалах.
Подібні вибрики не проходили повз увагу міської влади, якій нарешті урвався терпець. Нещодавно на черговій сесії депутати затвердили новий, доволі жорсткий порядок «салютизації і феєрверкування», який набрав чинності 1 лютого. Відтепер завчасно необхідно подати заяву, в якій обгрунтувати необхідність різнокольорових залпів, узгодити місце і час дійства, замовити працівників пожежної служби і правоохоронних органів, медиків. Звісно, що ніхто не дозволить розважатися раніше 8-ї і пізніше 22-ї години.
Та чи гарантує нововведення стовідсотковий порядок, безпеку і спокій громадян? Навряд. Як мовиться у приповідці, хитромудро, та невеликим коштом: уже нині видніються істотні «шпарини», якими можуть скористатися любителі і професіонали подібних розваг.
По-перше, феєрверк і салют — не тотожні поняття, відтак мова не про якісь дрібненькі «шиплячки», а петарди калібром понад 30 міліметрів. Тобто після салюту доволі складно схопити за руку організатора, який може стверджувати, що використав такі собі дитячі пристосування.
По-друге, максимальна висота кольорового стовпа не повинна перевищувати 40 метрів. А хто мірятиме, якщо і феєрверк, і салют тривають протягом кількох секунд? Отож стрельнув — і будь спокійний: ще нікому не вдавалося їх відтворити, тим паче заміряти.
Є й інші способи обійти нововведення. Тож знову доведеться покладатися на розважливість і поміркованість самих організаторів святкувань. Так само як і в низці інших доволі проблематичних питань, пов’язаних із загальноміським порядком і культурою поведінки. То що: перекази не давні, та віри їм не ймуть? Поживемо — побачимо. А може, й почуємо.