У 2017 році за рахунок коштів державної субвенції за співфінансування з Новоайдарського районного бюджету було проведено капітальний ремонт Співаківського фельдшерського пункту на суму 828,5 тисячі гривень. Цей медичний заклад у прифронтовому районі можуть перепрофілювати, а посаду фельдшера, якого на селі з любов’ю називають «наш лікар», просто скоротити.

Лікуватися, як у телевізорі

Нині фельдшерський пункт у селі Співаківка на Новоайдарщині — яскрава будівля у новій молочно-білого кольору шубі утеплення (заради енергозбереження) під ребристим коричневим козирком даху із сучасних матеріалів. Євровікна усміхаються, граючи сонячними променями. Така краса, що й люди, які поспішають сюди по допомогу, теж мимоволі усміхаються.

«Подивіться, як у нас тепер гарно! — хвалиться жителька Співаківки Катерина Лазарєва. — Кілька років ця будівля стояла облупленою, все в ній було майже непридатним. А торік наш фельдшерський пункт нарешті відремонтували. І ми вже почали радіти, що й у нас усе буде, як у телевізорі, коли йдеться про медичну реформу. Подруги мої сюди спочатку наче на екскурсію ходили — так відтепер у фельдшерському пункті світло та ошатно. Шпалери нові, гарні. У кімнаті денного стаціонару ліжка м’які. Під крапельницею лежиш на такому ліжку, як пані. І навіть туалет як у місті — теплий. Вода у крані холодна і гаряча. Зручно! Ми про таке і не мріяли. Цивілізація, одне слово!»

Катерина Федорівна розповідає, що навіть посадили рідкісні рослини — туї. І зізнається: «Я тут частий гість. Напевно, частіше за мене сюди ніхто не звертається. Тож фельдшер наш, Влад, у мене наче особистий лікар. Він нікому зі співаківців ніколи не відмовляє в допомозі, не каже, мовляв, робочий день уже закінчився. Будь-коли готовий полегшити наші страждання!»

Літня жителька Співаківки розповідає, що якось онукові стало зле. «То ми до кого по допомогу побігли серед ночі? До Влада. Він одразу швидку викликав. Доки бригада приїхала, він і першу допомогу надав. А вже потім моєму синові лікарі казали, що у дитини був шок, і якби допомога запізнилася, то вже і втратили б малого».

Та Катерина Лазарєва не на жарт схвильована долею фельдшера.

Допоможіть зберегти нашого фельдшера!

«Ми почули, що нашого фельдшера перевели на 0,75 ставки, і тепер за нього турбуємося. А з початку літа його посаду скорочувати хочуть, — гарячкує пані поважного віку. — То що ми без нього робитимемо? Він улітку на велосипеді, взимку пішки, а до кожного з нас, пацієнтів, додому приходить. Що ж ми, пенсіонери, робитимемо, якщо його скоротять? Допоможіть нам зберегти його посаду!»

За словами пенсіонерки, до районної лікарні в Новоайдарі ще якось можна доїхати маршруткою. Коштуватиме це гривень 20 в один бік. Щоправда, якщо врахувати, що у Катерини Федорівни пенсія 1800 гривень, то теж не наїздишся.

«У Новоайдарі від маршрутки до лікарні ще дістатися треба — там далеченько. Така, як я, й не доплентається пішки, сил не вистачить, — розмірковує Катерина Федорівна. — А якщо у Штормове їхати, до амбулаторії сімейного лікаря, так туди важко добратися — навіть маршрутка не ходить».

Співаківка старішає на очах: з майже п’яти сотень тих, хто тут постійно живе, дві третини — пенсіонери. На запитання, хто має платити зарплату лікареві, пенсіонерка спершу зволікає з відповіддю. А потім каже: «Та хіба у нас немає держави?»

Мільйон гривень — на вітер?

Співаківський сільський голова Галина Ліннік стукає в усі двері, щоб запобігти ліквідації фельдшерського пункту.

«Це для нас нагальне питання. У капітальний ремонт медичного закладу комунальної власності району було вкладено майже мільйон державних бюджетних гривень, — пояснює Галина Іванівна. — А на початку січня цього року фельдшера попередили, що переводять на 0,75 ставки, а з 1 червня посаду скорочуватимуть. Мовляв, тому, що за умовами медичної реформи фельдшерський пункт може функціонувати тільки в населеному пункті, де 750 жителів та більше. У Співаківці жителів менше, тож фельдшерського пункту в нас не може бути? Невже це по-державницькому: руйнувати те, що на превелику силу вже зроблено за державний кошт і могло б служити людям?»

Галина Ліннік і фельдшер Влад Непийвода проводять екскурсію медичним закладом. Тут є чим гордитися: кабінети денного стаціонару, маніпуляційний, приміщення для вакцинації (тут спеціальне обладнання для зберігання ліків), автономне опалення (твердопаливний котел працює на дровах і вугіллі).

«Як сільський голова можу сказати, що ми залишаємося без єдиного медичного працівника! — гарячкує Галина Ліннік. — Так, наше село приєднано до амбулаторії сімейного лікаря села Штормове. До нас медик приїжджає на прийом усього двічі на місяць, а допомога часто потрібна негайно!»

Сільський голова розуміє, що фельдшер без роботи не залишиться, бо за 12 кілометрів звідси — районний центр. Медичні кадри на прифронтовій Новоайдарщині у дефіциті. Та й у Польщі охоче приймають наш медичний персонал на роботу. Хто замість Влада Непийводи буде у Співаківці на велосипеді об’їжджати тутешніх пацієнтів?

«Щойно селяни почали відчувати зміни на краще», — з гіркотою констатує Галина Ліннік. І питає поради, до кого ще можна звернутися, щоб у прописаній медичній реформі врахували таку ось особливу ситуацію.

Варто скористатися досвідом

 У відповідь на пропозицію «Урядового кур’єра» прокоментувати ситуацію в обласному департаменті охорони здоров’я повідомили, що «всі роз’яснення надано зацікавленим сторонам».

Представники Новоайдарського центру первинної медико-санітарної допомоги доповіли, що вивчають досвід, як з аналогічної ситуації виходила Немирівська міська рада на Вінниччині. Там «для збереження мережі ФАПів та ФП рішенням міської ради передбачено видатки з місцевого бюджету для їхнього утримання». Те саме пропонують зробити й сільським радам населених пунктів Новоайдарщини. Схожа ситуація була у селі Чабанівка. Там теж мали звільнити місцевого фельдшера. Тепер Чабанівська сільська рада сплачує йому заробітну плату. Адже всі й у районі, і в селі згодні: якщо не буде медичного закладу (навіть якщо це лише фельдшерський пункт), поступово зникне й сам населений пункт.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»