ПЕРСПЕКТИВА
Комплексний підхід до розв’язання проблем та чітке планування дають можливість господарникам навіть за несприятливих умов залишатися на плаву
Містечко Шпола на Черкащині все більше виявляє свою самобутність. Того, хто не відвідував його якийсь десяток років, неодмінно вражають зміни, зокрема нові ошатні будівлі на центральних вулицях, інші позитивні новації в облаштуванні та благоустрої райцентру. Особливий колорит надають приміщення підприємств торгівлі та обслуговування, що виросли останнім часом. У місті навіть з’явився свій маленький Біг-Бен. Вежу обладнали годинником, циферблат якого підсвічується. Годинник до того ж відбиває кожну повну годину і програє мелодію, що додає Шполі, поблизу якої розташований географічний центр України, особливого затишку.
Все це свідчить і про те, що підприємництво тут при всіх складнощах сучасного буття таки пробиває собі дорогу. Щоб не навантажувати читача цифрами (їх достатньо надали нам у райдержадміністрації та інших районних структурах) зауважимо: з кількох тисяч осіб, зайнятих у малому бізнесі, чимало підприємців — успішних. Серед таких вам обов’язково назвуть Павла Мальчика.
Намітив — виконай
Його зустріли на занедбаній будівлі колишнього будинку культури поблизу цукрового заводу. Тепер — це гарне приміщення, яке завдяки старанням підприємця відродилося з руїн. Викупивши його свого часу на аукціоні, від чого міська казна поповнилася майже 200 тис. грн, Павло Олексійович уже вклав у будівельні роботи до 2 млн грн. Приміщення з кількома залами, де незабаром розмістяться спортивні снаряди, різні тренажери, устаткування для спортивних ігор та оздоровчих процедур, невдовзі має перетворитися на потужний спортивно-оздоровчий комплекс, де зможуть тренуватися й відпочивати жителі районного центру. Однак для цього, як розповів підприємець, треба вкласти ще з мільйон гривень, аби збудувати котельню, змонтувати систему опалення, підвести газопровід.
Як довів на практиці, все задумане чи заплановане звик доводити до завершення. Мабуть, у цьому й є ота прихована родзинка його успіху, якої дехто марно шукає, зважаючи на те, що багато хто, розпочавши власну справу, спасував перед труднощами. Часто-густо посилаються то на прорахунки місцевої влади, яка неспроможна підтримати малий бізнес, то на хибні кроки уряду, то на кризу.
Біг-Бен відлічує "підприємницький час". Фото Романа КИРЕЯ
— А мені, скажу відверто, — зізнається Павло Олексійович, — нічого не заважає. Тільки б не змінювали законодавство, не втручалися у бізнес, а я свій зиск матиму. Ставши підприємцем 16 років тому, всього добився сам, а свій первинний капітал наживав наперекір усталеній думці чесною працею, спочатку в торгівлі (тоді доводилося без перебільшення обом з дружиною працювати вдень і вночі), а потім — створюючи виробничі потужності. Поступово розширював виробництво, давав робочі місця молоді. І ось тепер, приміром, про послуги з ремонту автомобілів відомо навіть за межами області. Маючи устаткування європейського рівня та висококваліфікованих спеціалістів, його ремонтники блискуче обслуговують автомобілі всіх видів. Окрім того, організував продаж машин, запасних частин, виготовлення столярних виробів на замовлення, виконання будівельних робіт, торгівлю продуктами харчування та канцтоварами…
Сам Павло Олексійович очолює районний осередок Спілки підприємців і власників. Його прізвище занесене до переліку «100 кращих підприємців України». Бере активну участь у розбудові підприємництва в районі та надає спонсорську допомогу при проведені різних районних заходів. Це він, прагнучи долучити земляків до розвитку культури й духовності, надав приміщення громадській організації «Союз українок» для створення громадської районної культурно-просвітницької студії-музею «Наш родовід».
Він був одним із перших
Власне, в районі з прізвищем Павла Мальчика пов’язують розвиток підприємництва. Він – серед перших, хто починав свою справу самостійно, в той час, коли слово «підприємець» прирівнювалося до слова «спекулянт». Важко розвивався тут малий бізнес — як у районному центрі, так і на селі. Далеко не всі районні та міські керівники щиро хотіли допомогти підприємцям, багато хто чинив перешкоди. Не раз і він наштовхувався на глуху стіну байдужості та нерозуміння, що виливалося в нашестя перевірок, незаконні штрафи. Якось довелося навіть з рушницею оборонятися від заїжджих рекетирів. Але, побачивши, що Павло Мальчик — твердий горішок, відступили.
А він як будував, так і будує, створює, розширює, зміцнює матеріальну базу для продуктивної роботи. Окрім автосервісу та магазину запасних частин, виросли цілі підприємства, де господарюють кваліфіковані молоді робітники. Звичайно ж, на першому місці – прибуток. Без цього підприємництво втрачає смисл. Однак прибуток — не будь-якою ціною. Тут і суспільна значимість його проектів багато важить, і забезпечення послугами городян. Та й про те дбає, щоб працювалося на його підприємствах комфортно, щоб заробіток був належний. Ось тоді й сам він відчуває від своєї підприємницької місії задоволення.
Розробивши перспективну програму розвитку виробництва, головними завданнями якої є розширення матеріально-виробничої бази, ритмічна робота всіх підрозділів, оновлення устаткування, зменшення непродуктивних затрат, підприємець вважає, що обов’язково досягне поставленої перед собою мети.
Його називають подвижником, новим українцем. Він у відповідь тільки усміхається:
— Нам давно треба навчитися самим забезпечувати своє благополуччя й добробут, а не чекати, поки хтось прийде та створить нам щасливе та заможне життя.
Новаторство значить «Відродження»
Власне, так вважає й інший керівник колективу зі Шполи — генеральний директор сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» Юрій Ляшенко. Створивши підприємство 12 років тому, Юрій Васильович, досвідчений інженер, економіст, давно переконався: яку б політику щодо підприємництва не проводили, які б труднощі не виникали, а настала епоха господарів. Створивши і очоливши господарство нового типу, Ляшенко сміливо повів його стежкою нових економічних відносин і не помилився, бо тільки завдяки цьому зараз у «Відродженні» відчутні результати праці і стабільні економічні показники.
Господарство має в обробітку землі загальною площею 7500 га з виробничими дільницями в шести населених пунктах Шполянського та Городищенського районів. До двох тисяч власників земельних паїв довірили підприємству свої грунти.
У вирішенні досить непростих економічних питань господарства на виручку й допомогу керівнику приходить його критичне та новаторське мислення, вміння швидко реагувати на проблеми, щоденно вчитися.
Звідки черпає раціональне зерно інноваційно-технологічної та організаційно-управлінської практики? Тісно співпрацюючи з аграрниками-науковцями, Юрій Васильович та спеціалісти «Відродження» багато подорожують світами, по дрібці збираючи досвід інтенсивного тваринництва, досягнення науки. Не одне господарство відвідали, не цуралися просити поради у зарубіжних і вітчизняних учених та практиків. Ось так, шляхом пошуків, ціною виснажливих днів і недоспаних ночей, мобілізувавши спеціалістів і працівників галузі, вдалося підібрати поголів’я перспективних селекційних ліній, запровадити новітні технології годівлі і утримання тварин, налагодити виробництво високопоживних комбікормів, належний ветеринарний та зоотехнічний нагляд. Колективна праця дала свої плоди.
І тепер справжня гордість району — його племінний завод великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи. В результаті рік у рік зростають надої молока. Навіть торік, коли умови видалися далеко не найкращі, тут від кожної корови одержали по 6401 кг молока, що набагато вище показників попередніх років. Тепер уже у «Відродження» звідусіль приїздять за досвідом. Сьогодні тут утримують 1122 голів великої рогатої худоби, з них 448 високопродуктивних корів, 469 голів племінного молодняка, на відгодівлі — 205 бичків, 255 свиней.
Господарство — лідер розвитку і досягнень у тваринницькій галузі району, у десятці кращих господарств області. Щорічний незмінний учасник всеукраїнських та міжнародних виставок агропромислового виробництва на території Національного комплексу Експоцентр України (ВДНГ) в Киє?ві, звідки завжди привозять почесні дипломи, інші різноманітні відзнаки. А їх просто так не дають.
Найбільша гордість
Так само послідовно, творчо, перспективно розв’язують проблеми у землеробстві. Ставка робиться на особливо дохідні, високоврожайні та максимально ліквідні культури — соняшник, ріпак, кукурудзу, пшеницю, ячмінь. Юрій Васильович як людина соціально орієнтована, ініціював укладення колективної угоди, цим самим забезпечивши регулювання трудових відносин на виробництві, відповідний захист працюючих.
А ще, як вважає керівник, головним завданням господарювання є не лише одержання якомога більшого прибутку, а й спрямування його значної частини на соціальні потреби, незалежно від криз та політичних погод. Так, активно проводиться газифікація с. Іскрене. Для потреб міста за символічну ціну переданий грейдер. Школам надаються кошти на ремонт приміщень та продукти харчування в шкільні їдальні. Дбає керівник і про розвиток культури, виступаючи спонсором колективів художньої самодіяльності сіл-переможців обласних та всеукраїнських фестивалів творчості. Спільно з виконкомами сільських рад господарство піклується про благоустрій населених пунктів, охоплені увагою інваліди Великої Вітчизняної війни, солдатські вдови, учасники бойових дій, учасники війни, одинокі громадяни-власники паїв (безоплатна організація підвезення хворих в районну лікарню, забезпечення приватних господарств сіном, соломою тощо).
Все, що зроблено й досягнуто, далося великими щоденними зусиллями працівників «Відродження» на чолі з генеральним директором Юрієм Ляшенком.
Низка почесних відзнак і нагород прикрашають кабінет керівника: за честь, за труд, за здобутки, за вірність своєму покликанню і обов’язку, за заслуги перед народом. Та головне, що відчуває Юрій Васильович, — задоволення й гордість від того, що він — господар.
***
Звичайно, двома прикладами успішних підприємців (а вони саме такі) розвиток бізнесу в конкретно взятому районі не вичерпуються. Є й чимало невирішених проблем, пов’язаних із практикою оподаткування, банківського кредитування, функціонування дозвільної системи. Однак, коли за справу беруться люди порядні, цілеспрямовані, умілі, ніякі перепони їм не страшні.