ДОСЛІДЖЕННЯ
90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції
Сьогодні хімічна промисловість досягла таких висот, що виготовлення деяких продуктів та напоїв важко уявити без штучних добавок. Важко, проте можливо. Адже якщо розібратись, загалом натуральні інгредієнти є, але коштують вони значно дорожче за штучні. Тож постає риторичне запитання: навіщо виробникам платити більше і позбавляти себе додаткових прибутків?! Проте звичайні українці притримуються кардинально іншої точки зору. Так, 90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції. Про це свідчать дослідження, проведені центром «Социс».
Що добре для України, не дуже — для США
Споживаючи лимонади, часто ми й не замислюємось над тим, що саме п’ємо. Тому не дивно, що батьки без зайвих вагань купують та дають солодкі напої дітям, які їх ой як полюбляють. Так, нещодавно моя знайома на зауваження, що малечі до трьох років не бажано давати «шипучку», сказала, мовляв, за кордоном діти її п’ють — і нічого страшного. Щоправда, тут є одне, проте суттєве «але» — хоч ці напої схожі та й називаються однаково, та склад у них дещо різний. І якщо в деяких європейських країнах у лимонад додають підсолоджувачі рослинного походження, то в Україні здебільшого використовують штучний аналог.
На жаль, про цей вагомий нюанс знають далеко не всі. Як свідчать результати дослідження, 70% опитаних щось чули або взагалі нічого не знають про те, що використання деяких хімічно синтезованих підсолоджувачів заборонено або обмежено в США чи в країнах Європи. І лише 21,4 % знають, що ці харчові добавки не можна додавати в продукти харчування в інших країнах. Зауважимо що в цьому дослідженні взяло участь 1600 респондентів. А проходило воно у восьми великих містах України: Києві, Запоріжжі, Харкові, Донецьку, Львові, Одесі, Вінниці, Дніпропетровську.
— Почнемо з того, що не всі харчові добавки страшні й шкідливі. Деякі просто необхідні, як, наприклад, консерванти, які подовжують термін придатності продуктів, — роз’яснює ситуацію керуючий партнер аналітичної групи DA VINCI AG Олександр Колпаков. — Проте є хімічно синтезовані добавки, які використовуються як альтернатива натуральним. Виграє від їх застосування лише виробник, оскільки штучні добавки значно дешевші за натуральні. Наприклад, дуже відомий світовий виробник безалкогольних напоїв, а саме в них найчастіше використовуються підсолоджувачі, в своїй продукції для одних країн використовує рослинні інгредієнти, а для інших, в тому числі й України, хімічно синтезовані — аспартам. І якщо до рослинних підсолоджувачів у експертів у світової спільноти немає питань, то до хімічно-синтезованих — дуже багато.
Загалом більшість споживачів готові доплачувати «за натуральність» продуктів, але за умови, що така націнка не буде надто високою. Так, 36,4% опитаних споживачів можуть доплатити за використання натуральних продуктів 5—15% від вартості товару. На 20—30% більше могли б заплатити 23,3% споживачів. Оптимальною є надбавка в 10%, вважає 35—50% опитаних. Взагалі не хочуть доплачувати 18%.
Солодкі хімічні добавки призводять до збільшення ваги. Фото з сайту wallpaper.zoda.ru
Обираємо натуральне
У ході проведення опитування цікаві відповіді дали респонденти на питання: чи знаєте ви, що це таке — харчові добавки. Добре знає, що це таке ,—третина, більше половини опитаних щось чули. А от щодо того, які саме добавки додають у продукти, споживачі не дуже обізнані. Лише 25% приблизно знають, про всі чи більшість добавок, а більше половини або взагалі не знає, або лише здогадується, що ж насправді додали в їжу.
Приємним є те, що українці знають про шкоду, яку можуть заподіяти добавки, якщо їх постійно вживати. Про це заявило 53,6% респондентів. 40% щось подібне чули, і лише 6% не обізнані з цього питання.
— Більшість опитаних інтуїтивно розуміють, що попри те, чи доведено науково, чи ні, але вживання продуктів, де є хімічно синтезовані добавки, шкодить здоров’ю, — зазначає провідний менеджер проектів центру соціальних і маркетингових досліджень «Социс» Олександр Чашковський.
На запитання дослідників, що б люди вибрали — напій, у якому є натуральний цукор, чи хімічно синтезований підсолоджувач, — більшість, 97,3%, зійшлись на думці, що краще звичайний солодкий пісок. При цьому майже кожен українець бажає знати якомога більше про вплив харчових добавок на здоров’я. Таких серед опитаних 84,5%.
При цьому 23,3% респондентів не знають, споживають чи ні продукти, в яких є хімічні добавки. А 45,9% свідомо знають, що «їдять» штучні добавки. І лише 28,5% впевнені, що їхній раціон чистий від цієї хімії. Найбільше українців споживають хімічні добавки разом із солодкими безалкогольними напоями, потім у рейтингу йде так звана «кава три в одному», після якої соєвий соус вартістю приблизно 20 гривень, і жувальна гумка. 35,6% респондентів нічого з цих продуктів регулярно не вживає. Бо це переважно люди похилого віку, які звикли харчуватись правильно.
Законодавству потрібні зміни
Як доводять дослідження, невдоволені вітчизняні споживачі й тим, наскільки чесно виробники інформують їх щодо вмісту добавок. 84,4% опитаних переконані, що підприємці недостатньо або взагалі не інформують споживачів про вміст у своїй продукції добавок та про можливі наслідки від їх вживання для організму. Цікаво, що 61,4% споживачів не довіряють вказаній у маркуванні інформації.
Тож не дивно, що українці підтримують посилення державного контролю щодо використання синтезованих добавок у продуктах харчування. Так, 96,2% опитаних підтримують прийняття закону щодо обмеження використання хімічно синтезованих підсолоджувачів продуктів, які виробляються в Україні. При цьому за ініціативу повної заборони харчових добавок, шкідливих для здоров’я, виступає ще більше, а саме 97% опитаних.
— На нашу думку, державний регулятор має замислитись над цим питанням та навести законодавчий лад у цій галузі, — зазначає Олександр Колпаков. — Сьогодні вітчизняне законодавство занадто загальне, рамочне і фрагментарне.
На запитання, що звичайним споживачам від того, знають вони чи ні про шкоду тих самих підсолоджувачів, директор аналітичної групи DA VINCI AG Анатолій Баронін зауважив, що пускати ситуацію на самоплив не можна.
— Ми готуємо рекомендацію щодо посилення вимог до обігу підсолоджувачів на українському ринку. Безумовно, ці рекомендації мають грунтуватись не лише на світовому досвіді та наукових дослідженнях, а й на ставленні населення до цього питання, — впевнений фахівець. — Тому для нас дуже важливо, перед тим як давати рекомендації профільному комітету Верховної Ради, Мінохорони здоров’я, МінАПК, дізнатись думку населення. Адже це дає можливість зрозуміти, наскільки українці готові підтримати подібні ініціативи.