Двоє з трьох любителів подимити тютюном хочуть позбутися згубної звички. Це дані загальноукраїнського опитування курців, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології торік у вересні-жовтні. Якщо точніше, то кинути бажають 69% опитаних, а 70% респондентів уже робили принаймні одну спробу. При цьому 34% курців хотіли б відмовитися від вживання тютюну протягом найближчого місяця, а більш як половина з них (23% опитаних) уже самостійно роблять спроби кинути курити чи шукають сторонньої допомоги.
Чому ж спроби роздружитися з тютюновим димом часто закінчуються невдало? Бо нікотин, який міститься в тютюні, — наркотик, що спричиняє залежність подібно героїну й кокаїну. Більшість споживачів тютюну мають залежність від нікотину, і їм складно самостійно перестати курити. До того ж за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вживання нікотину спричиняє залежність, а під час спроби кинути — абстиненцію (ломку).
Ти адна нє ізмєняєш…
Нікотин — надзвичайно сильна гидота. Маю родича, який за кілька годин без цигарки стає дратівливим і навіть агресивним. Бачу щоранку колегу, яка біля входу до редакції «заряджається» на робочий день — хоч у спеку, хоч у лютий мороз. Раніше вона, як і інші жертви нікотину, обкурювала сходовий майданчик на верхньому поверсі, але коли пожежники знайшли там під час рейду недопалки і пообіцяли оштрафувати за порушення правил безпеки, то стала спускатися вниз.
Але річ не тільки у вмісті цигарки. Залежність формує не лише нікотин, а й самі обставини, пов’язані з курінням. Для багатьох насолодою стає ритуал викурювання цигарки. Зокрема й тому, що це довгоочікувана перерва у нудній роботі, хвилинка спілкування з друзями або просто нагода нарешті потеревенити, почути або розповісти анекдот чи байку. Це привід ще на кілька хвилин продовжити обідню перерву або вийти нарешті із загальної кімнати з-під недремного ока начальства. Ті, хто відслужив строкову службу, розкажуть про чимало ситуацій, коли після команди «перекур» некурців знущально змушували і далі махати лопатою чи мітлою. Жодних переваг не мали (і не мають) некурці у трудових колективах, хоч вони не витрачають робочий час на перекури.
Фізіологи називають таку прив’язаність «динамічним стереотипом», причому, крім позитивного підкріплення на кшталт описаного, може бути й негативне. Стрес, проблеми — рука курця лізе до кишені по рятівні паперово-тютюнові палички. Клацання запальнички, затяжка — і курець отримує сигнал: світ не перевернувся догори дриґом, звичний порядок речей не зруйновано, неприємності минуть. Недарма ж такою популярною стала пісня про сігарєту, яка одна лиш «нє ізмєняєт». Результат: «я люблю тєбя за ето, ти сама об етом знаєш» — звичка відповідати на всі проблеми насамперед затяжкою стає дедалі міцнішою.
Не залишати людину із залежністю
Є такі, що кидають курити легко і без видимих зусиль, а є ті, кому потрібна підтримка і порада. Причому нерідко — сторонньої людини. Бо друзі замість порадіти за товариша/товаришку починають відверто глузувати, піддрочувати, «перевіряти на міцність»: «та лише одненьку» або «постій з нами за компанію». Хоч саме з «одненької» чи втягування диму чужої сигарети і відбувається збій, патефонна голка свідомості вмить і найкоротшим шляхом зіскакує на заїжджену нікотинозалежну доріжку.
«Відповідно до результатів різноманітних досліджень, проведених в Україні, від 0,5 до 1,5 мільйона курців на рік роблять спроби перестати курити і мають потребу отримати для цього зовнішню допомогу. Це свідчить про те, що попит на професійні послуги з відмови від куріння великі. На жаль, на сьогодні в Україні немає допомоги, яка б могла задовольнити цю потребу, тому маємо докласти зусиль для її створення», — зауважує Тетяна Андреєва, експерт з охорони громадського здоров’я та головний редактор журналу Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe.
Українці, які хочуть звільнитися від тютюнової залежності, готові користуватися різноманітними сучасними засобами отримання поради й допомоги. Майже 30% хотіли б звернутись до лікаря або психолога. Ще 21% швидше обрали б веб-сайт, а 19% — телефонну консультацію. Сподіваюся, незабаром така можливість у них з’явиться. І сайт, і телефонні консультації планує відкрити одна з громадських організацій у межах реалізації спільного проекту Всесвітньої організації охорони здоров’я та Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва.
А де гроші від акцизів?
До ресурсів, необхідних для створення такого сервісу, входять витрати на технічне розроблення (створення веб-сайту, організацію роботи телефонії тощо) та на людські ресурси (найм і оплату праці консультантів, організацію навчання та робочих місць для них). Досвід країн, які мають безкоштовні телефонні лінії для надання допомоги курцям, показує, що після початку роботи сервісу найбільше коштів витрачають на телефонію, консультантів та рекламу лінії (найбільші суми). За деякий час видатки на рекламу істотно скорочуються, однак збільшуються витрати на консультантів і телефонію, адже із зростанням попиту потрібно залучати дедалі більше фахівців та приймати і здійснювати більше дзвінків.
Одне слово, задоволення не з дешевих. І швейцарцям, звичайно, варто сказати спасибі. Але де ж наша держава? Тільки не кажіть, що у бюджеті на це немає коштів. За сім років (з 2008-го по 2015-й) середні акцизи зросли з 29 до 304 гривень (на тисячу сигарет). Доходи держбюджету — з 3,6 до 22,2 мільярда гривень. Додам, що кількість курців скоротилася за цей час з 10,1 до 6,7 мільйона. Успіх? Так. Але ця цифра могла б бути значно більшою, якби з акцизних мільярдів хоч шість мільйонів (розрахунки громадськості) було витрачено на відновлення здоров’я українців, зокрема телефонні консультації тощо для нікотинозалежних. Обіцянку надати цю мізерну порівняно із зібраними коштами суму давав кожен із шести останніх міністрів охорони здоров’я. Позиція нинішнього міністра щодо цього не відома. Пропоновані новою командою МОЗ України реформи медичної галузі обома руками підтримую. Але навантаження на лікарів і держбюджет відчутно скоротилися б уже сьогодні, якби куріння стало менш поширеним у нашому суспільстві. Зокрема, завдяки допомозі від держави у створенні сервісу підтримки майбутніх некурців. Досить покладатися на іноземців і економити копійки, втрачаючи мільярди гривень.