«УК» продовжує інформувати читачів про те, як планують скористатися правом об’єднання територіальні громади в регіонах.
Зважування на терезах: що отримуємо і втрачаємо
ЗАКАРПАТТЯ. Адмінреформа таки зрушила з місця у Тячівському районі Закарпатської області — найбільшому за кількістю населення серед сільських в Україні. Поринули у процес змін жителі нашого територіального куща, до якого належать селище Усть-Чорна, села Лопухів, Руська Мокра та Комсомольськ.
У кожній із громад обговорюють, з ким і заради чого об’єднуватися. Мій рідний Лопухів хоч і має 4 тисячі населення, але тупиковий. Тож село отримало пропозиції об’єднатися з «центральними» селищами — Усть-Чорною (віддалене від нас на 6 кілометрів, 1350 жителів) та Дубовим (18 км, 9600).
Закон і постанови Кабміну не вказують достеменно, навколо якої громади гуртуватися. Триває зважування на терезах: що отримуємо і що втрачаємо.
Усть-Чорна в минулому мала на своїй території найбільший лісокомбінат в Україні, а також завод електромеханіки. Обох промислових об’єктів давно не існує. Більш ніж десять років тому усть-чорнянці втратили будинок відпочинку, який продали приватникові. Колись могутня турбаза «Ялинка» не працює понад 3 роки. З усіх соціальних об’єктів в Усть-Чорній збереглися ЗОШ І—ІІІ ступенів на 250 учнів, дошкільний заклад на 4 групи, лікарня. Ще є пожежна частина, зареєстровано з десяток приватних підприємців.
Усть-Чорна дотаційна. Власних надходжень не вистачає навіть на перше півріччя. А ось на території Лопухівської сільської ради — Брустурянський держлісгосп, центр соціальної реабілітації, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, два ФАПи. А ще будинок культури на 450 місць, ЗОШ І—ІІІ ступенів на 550 місць, дошкільний навчальний заклад на 4 групи. У присілках Яблуниця і Прочка здавна існували початкові школи, на їхній основі створено навчально-виховні комплекси. Цю школу ми добудували і на її базі відкриваємо в серпні Прочківський НВК. Маємо і власну комунальну службу «Свидовець», яка надає послуги з випасання овець. Адже у власність громади перейшов 4301 гектар полонин, які раніше входили до земель запасу району.
Сумнівів, що гірські села нашого регіону мають об’єднатися, немає, але відкритим залишається питання, хто до кого.
За всіх інфраструктурних переваг Лопухового розуміємо, що географічний принцип скидати з рахунку не можна. Врахувавши всі «за» і «проти», ми готові передати Усть-Чорній функції центру громади. Адже об’єднатися — означає отримати преференції, прописані в законі. Звичайно, насамперед ідеться про кошти для розвитку громади.
І тут думаю про дорогу Усть-Чорна — Дубове. Її за п’ятиріччя жодного разу не ремонтували, а капітально — то й невідомо коли. Нею щодня проїжджають десятки «Уралів» та КаМАЗів зі зрубаною в довколишніх лісах деревиною. Навантаження на вісь чи не вдвічі перевищує норму, тож ці лісовози перетворили колись асфальтовану дорогу на грунтову з глибокими вирвами-ямами.
Шестикілометрова дорога загального користування Усть-Чорна — Лопухів — Купинець теж давно не бачила капітального ремонту. Про комунальні автошляхи нічого й говорити. Ми вже звикли не отримувати з держбюджету на ремонти доріг жодної копійки. Тому їх нестача для нашого регіону — питання найболючіше.
Сподіваємося, що, добровільно об’єднавшись, зможемо зламати цю тенденцію. Ідеться як про обіцяне проектом реформи переведення до місцевих бюджетів податків на доходи фізичних осіб, так і про субвенцію з держбюджету. Завдяки новим грошовим вливанням, гадаємо, вдасться поліпшити і стан соціальних об’єктів, насамперед здійснити капітальний ремонт Лопухівської ЗОШ І—ІІІ ступенів, яка перебуває в аварійному стані. Уже давно підготовлено кошторис, проведено експертизу, але цей ремонт затягується на роки.
З огляду на зацікавленість усть-чорнянців стати центральним пунктом громади лопухівці убезпечують себе договорами. Щоб уникнути в майбутньому конфронтації, пропонуємо поряд із перспективним планом розробити коаліційну угоду. Тож кожна з громад почуватиметься спокійніше і не чекатиме прикрощів від сусідів. Одна з умов коаліційної угоди — після розміщення центру громади в Усть-Чорній ми зберігаємо за собою 50% кількості робочих місць, які будуть в об’єднаній громаді. У найближчому майбутньому коаліційну угоду, в якій деталізуємо умови об’єднання сіл, розташованих довкола Усть-Чорної, буде підписано.
Одна з умов угоди — адмінбудинок сільської ради залишиться у власності лопухівців. Ба більше: пропонуємо частину установ, які діятимуть на території новоствореної громади, розмістити в Лопухові, адже у селі є відповідні приміщення.
Щоб вирішити ці та решту питань й урегулювати відносини між жителями сусідніх населених пунктів, план розвитку громади повинен бути максимально конкретним.
Михайло ФІЦАЙ,
Лопухівський сільський голова,
для «Урядового кур’єра»
Обриси окреслено
СУМЩИНА. На недавній сесії депутати Сумської обласної ради з другої спроби таки затвердили план формування територіальних громад.
Поки що окреслено тільки контури — поглиблена робота над документом триває. Адже від її результатів визначальною мірою залежатиме насамперед добробут місцевих жителів і комфортність їхнього проживання.
На цьому наголосила заступник голови Сумської обласної ради Віра Лаврик, виокремивши як головне питання прозорий і чіткий діалог з жителями певних територій. Саме вони повинні остаточно визначатися у розв’язанні стрижневих проблем.
Як розповіла директор регіонального Офіса реформ Ніна Мельник, робоча група залучила до співпраці не тільки місцеві ради і посадовців, а й громадськість. Такий підхід додає впевненості, що документ матиме практичний характер і дасть змогу реформувати територіальний устрій з максимальним урахуванням побажань населення.
На сьогодні передбачено створення 51 об’єднаної тергромади. Найбільше — 9 — на території Сумського району, 7 — Роменського, по 5 — Глухівського і Охтирського. А ось у Великописарівському, Краснопільському, Кролевецькому, Лебединському, Путивльському і Шосткинському районах — по одній. У решті — від 2 до 4.
До уваги беруть усі тонкощі й нюанси, що характеризують території: віддаленість від центру громади, наявність шкіл, дитячих садків, лікарень, кадрових ресурсів тощо. Саме це передбачає визначена урядом методика.
Представницьким органом новоствореної громади стане рада, а малі села, які входитимуть до її складу, будуть представлені в ній депутатами, у виконкомі — сільськими старостами з правом вето на рішення виконкому.
Під час консультацій вносять зміни стосовно не тільки кількісного входження, а й територіального. Виникають питання, що потребують додаткового врегулювання на законодавчому рівні.
Серед них уточнення прав та обов’язків старости і апарату об’єднаної тергромади, можливість приєднання до них не лише сільських чи селищних рад, а й окремих населених пунктів, пропозиції стосовно сплати податку на доходи фізичних осіб за місцем реєстрації працівників.
Так, поки що податок на доходи фізичних осіб сплачують за місцем реєстрації підприємства, а сільські та селищні голови пропонують сплачувати його за місцем реєстрації працівника. Це значний фінансовий ресурс для розвитку місцевих територій.
Громади, які об’єднаються відповідно до методики і плану, матимуть прямі відносини з державним бюджетом та додаткові фінансові ресурси: 60% ПДФО, 100% — єдиного податку, податку на прибуток підприємств.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
Самостійності без грошей не буває
ВОЛИНЬ. Депутати Волинської обласної ради схвалили проект перспективного плану формування майбутніх тергромад регіону. У сесійній залі його автори підкреслили, що цей документ розроблено для утворення у майбутньому громад, які зможуть самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати всі питання місцевого самоврядування. А попередньо у кожному адміністративному районі області вже відбулися обговорення вкладених у нього новацій.
До уваги депутатів автори проекту запропонували мапу, що відображає межі 66 нових територіальних громад області, які виявили бажання об’єднатись на базі 412 сільських, селищних та міських рад, їхні потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їхнього складу. Представили і 66 паспортів громад. У них — кількісні характеристики населення та площі кожної територіальної громади, закладів соціальної інфраструктури, обсяги доходів, наявність приміщень для розташування державних органів, установ, органів місцевого самоврядування тощо.
У Володимир-Волинському районі хочуть зробити 6 тергромад із центрами в Березовичах, Володимирі-Волинському, Заріччі, Зимному, Овадному та Устилузі. Ще більше їх (7) буде у Горохівському районі із центрами в Берестечку, Горохові, Мар’янівці, Мирному, Підбереззі, Сенкевичівці та Шклині. А рекордсменами стали Ковельський та Луцький, де пропонують створити по 8 громад, і Маневицький та Любешівський, де центри нових адмінодиниць бачать у Маневичах і Колках та Любешові й Ветлах відповідно.
Заступник голови ОДА Сергій Кошарук повідомив, що до цього переліку додано ще тергромади з центрами у селах Піща та Світязь Шацького району. Деякі громади вже зараз говорять про укрупнення, бо розуміють, що після реформи треба буде фінансово утримувати медицину, освіту, дороги тощо.
— Проект передамо уряду, і якщо до нього не буде зауважень, говоритимемо про наступний етап реформи — власне об’єднання тергромад, — підкреслив голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик.
Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»