Як наголошує директор Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Євгенія Бистрицька, цей проєкт не лише матиме реалізацію, а й подальше продовження. Адже йдеться про надзвичайно важливий аспект воєнного сьогодення, а саме створення механізму соціального супроводу дітей військових, загиблих воїнів, полонених та військовослужбовців, які пропали безвісти, на основі використання різноманітних засобів арттерапії. Як один з підсумків — підготовка практичного посібника із соціальної реабілітації означеної категорії представників юного покоління.

Задум успішно реалізовано в партнерстві із громадською організацією «Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Сумській області», яку заснували 2015 року місцеві добровольці, повернувшись із фронту. Саме робота з дітьми завжди була пріоритетною для ГО.Партнерство, продиктоване воєнним часом

За словами представниці організації Юлії Гукаленко, свого часу активісти проводили активну роботу з патріотичного виховання молоді: ветерани відвідували навчальні заклади, розповідали дітям про свою участь у захисті України. Із початком повномасштабного вторгнення більшість членів ГО пішли добровольцями на фронт. Тимчасово діяльність організації призупинилась, і лише після того, як ситуація на Сумщині трохи стабілізувалася, почали діяти. Поштовхом стала перемога в конкурсі фінансування Варто + ГО від Українського ветеранського фонду.

За словами організаторів проєкту, умови життя на Сумщині, прикордонні території якої й нині перебувають під обстрілами, обмежують навчання, спілкування, самореалізацію дітей. Особливо це впливає на синів і доньок загиблих воїнів, які перебувають удома, де дорослі також переживають горе. Психологічні труднощі відчувають дітлахи, чиї батьки нині на фронті, і це стало значною психологічною проблемою. Тож і звернулися до надійних партнерів — Центру культури, який організовує обласні заходи, фестивалі, конкурси, має великий досвід, а громадські активісти добре знають цільову дитячу аудиторію. Склали конкретний план, розділивши його на етапи і поставивши на вершину кута максимальну турботу про дітей, які перебувають у стані стресу. 

«Я бачила перед собою цю дитину…»

Ось що розповідає одна із членів команди проєкту Людмила Гураль: «У мене є знайома, чоловік якої загинув на Донеччині 2014 року. Їхня дитина опинилась у складному психологічному стані й не могла досить тривалий час із цим упоратися самотужки. Ми допомагали хлопчикові знайти його улюблене заняття, пропонуючи різноманітні види активного відпочинку. Він обрав гру на гітарі, і це справді допомогло. Тож коли обговорювали актуальність проєкту, оцінювали нинішні потреби дітей воїнів, я бачила перед собою цю дитину. І команда однодумців мене підтримала. Ми хочемо, щоб кожна дитина, яка перебуває у складній ситуації, побачила розмаїття активного відпочинку, захоплень, занять, у яких вона зможе знайти себе, відволіктись і так поступово повернутися до повноцінного життя».

Просто неба

Важливим етапом проєкту стали заходи просто неба, які відбулися в Ромнах, Конотопі та Сумах і в яких взяли участь 300 хлопчиків і дівчаток означеної категорії віком 6—14 років. Цьому передувала активна підготовча робота, щоб діти налаштувалися на відповідну світлу хвилю, відчули святковість і піднесення.   

Команда проєкту не просто провела одноденні свята, а прагнула виявити приховані здібності кожної дитини і розробити програми майбутньої соціальної реабілітації засобами арттерапії. Найменші учасники були в захваті від лялькотерапії, коли вільно спілкувалися з дорослими через гру, відкриваючи свої мрії та дитячі потаємні бажання, танцювали, брали участь у співочих майстер-класах. Старші створювали колажі, знайомилися одне з одним, спілкувалися. Найцікавішими, за спостереженнями організаторів, стали заняття з ізо- та глинотерапії. Кожен з її видів мав вплив на дітей, допоміг їм хоч на якийсь час відволіктися від сумних думок, налаштуватися на спілкування з ровесниками, обрати те чи те заняття, близьке душі й серцю. 

Душевних яскравих барв додавали музичний і звуковий супровід, команди аніматорів, наявність ростових ляльок, інші красномовні штрихи. А завершальним акордом ставала розмаїта шоу-програма з повітряними кульками та мильними бульбашками. Окрім того, всі дітлахи отримали подарунки. Заходи просто неба фіксували на світлинах, відеокадрах, що ввійдуть до практичного посібника як кінцевого підсумку проєкту.

Практична допомога

За словами Людмили Гураль, узагальнений досвід роботи з дітьми ветеранів та захисників вони передадуть до міст, селищ, сіл, де живуть такі хлопчики і дівчатка. Посібник стане корисним у роботі соціальних працівників, фахівців закладів культури, освіти, позашкілля, громадських активістів, волонтерів. Уже зібрано та систематизовано дієві кейси з реабілітації, фото-, відеоматеріали із заходів, а також зворотний зв’язок від учасників. До роботи долучатимуться професіонали для формування порад.

Тобто зроблено і роблять усе можливе, щоб набутий досвід допоміг багатьом іншим дітям, які зазнали тяжких психологічних травм, знайти себе в цьому складному житті.