Група диверсантів, яку координує ГУР, знищила за три дні два стратегічних бомбардувальники Ту-22МЗ та пошкодила ще два літаки на аеродромах шайківка та сольці в ерефії. Спецназ батальйону «Шаман» Головного управління розвідки знищив один з підрозділів ворожих ракетних військ спеціального призначення й просувається вглиб окупованих ворогом територій на лівому березі Дніпра в Херсонській області. А недавно під час проведення операції в Чорному морі біля острова Зміїний, поблизу так званих вишок Бойка, бійці спецпідрозділу «Артан», випустивши з бойового катера ракету, пошкодили російський бойовий літак, який вимушений був тікати до найближчого свого аеродрому. Українські військові не зазнали втрат. 

Вивчають партнери з-за кордону

Це лише про кілька успішних операцій, які стали підсумком спільної роботи бійців Головного управління розвідки Міністерства оборони України з іншими підрозділами Збройних сил із перших днів російсько-української війни. Задля цього в березні 2022 року було створено міжвідомчий координаційний центр з питань застосування спеціальних підрозділів під керівництвом начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майора Кирила Буданова, який планував і планує, проводив і проводить спільні операції на тимчасово окупованих і ворожій територіях. Унікальний досвід гурівців стали вже вивчати за кордоном їхні партнери: там визнають винахідливість і силу українських розвідників під час ведення визвольної війни й будують усі взаємини з ними на принципах поваги та бажання допомогти один одному. Адже росія — загроза не лише для України, а й усіх вільних суспільств Заходу. Особливо нині цінують досвід протистояння ЗСУ великій за розміром країні з ядерним арсеналом та амбіціями світового лідера, які ми похоронили в перші місяці віроломної російської агресії проти держави Україна.

Однак у спецпідрозділах головних розвідників країни на свої досягнення дивляться скромніше, не вважаючи їх особливими. Тут переконані, що кожен український військовослужбовець — піхотинець, штурмовик, артилерист, зенітник, сапер, пілот, танкіст, ракетник, прикордонник, який ризикує власним життям на фронті заради захисту українського народу та визволення України, — еліта. Вона демонструвала силу та звитягу, обороняючи Гостомель та не допускаючи прориву російських загарбників до Києва, проводила повітряні рейди в оточений Маріуполь, визволяла острів Зміїний, висаджувалася на окупованих територіях Херсонської області та АР Крим. Одне слово, здійснені розвідувальні, бойові, інформаційно-психологічні операції, активні заходи, про які, мабуть, стане відомо вже після війни, сприймають нині як звичайну роботу.

Дуже важливі дії співробітників Воєнної розвідки України, спрямовані на звільнення з полону наших захисників, які після знущань і тортур ворога змогли нарешті повернутися додому. Дехто з них навіть повернувся в бойовий стрій.

А нещодавня  спеціальна операція з кодовою назвою «Синиця», коли російський пілот перегнав на нашу територію вертоліт Мі-8 пкс рф з деталями до бойових літаків та цінною секретною документацією, унікальна.

«Ми показуємо результат»

До речі, у спецпідрозділах ГУР МОУ служать лише добровольці. Сюди просяться ті, хто хоче навчитися по-справжньому воювати і показувати, як сказав один з командирів, результат. Хоч навіть із великим бажанням стати членом бойової гурівської команди нелегко. 

«Кандидат має відповідати певним критеріям та вимогам, — каже  Кирило Буданов. — Це і фізична підготовка, і морально-психологічна стійкість, і мотивація. Перевагою до вступу може бути бойовий досвід. У нашому відомстві немає гендерної дискримінації, тож у підрозділах служать жінки, які захищають Україну так само, як і чоловіки.  Звісно, не називатиму прізвищ чи позивних тих воєнних розвідників, кого відзначено за особливу сміливість державними нагородами, але повірте, таких багато і вони продовжують знищувати ворога.

Цього ж дня хочу передати найкращі вітання всім співробітникам ГУР МО України, воїнам-розвідниками, які виконують бойові завдання та наближають нашу перемогу».

Головному гурівцю дуже хотілося назвати прізвища побратимів, але через відомі причини зробити цього він поки що не може. Я ж усе-таки дозволю собі згадати одного із спецпризначенців з позивним «Конан», який прославився на цілий світ тим, що під час виконання бойової операції опинився за бортом плавзасобу в Чорному морі. Про те, як боєць не лише протримався 14 годин  у холодній воді, добре розуміючи, що на порятунок можна довго чекати і що він сам може бути ціллю для ворога, багато писали у ЗМІ. Але хочу особливо відзначити, що перемогти в такій ситуації могла лише сильна духом українська людина, яка спроможна мобілізуватися в потрібний момент і до кінця боротиметься за виживання. «Конан» — приклад саме такої людини. Тому й дочекався на порятунок побратимів.

Гурівців надихає на подвиги сам командир: генерал-майора Кирила Буданова, який носить під серцем уламок міни (цими не відомими раніше подробицями український розвідник №1 поділився з журналом NV), намагається наслідувати кожен боєць. І не лише бійці: 37-річного начальника ГУР МОУ поважають усі українці, ненавидять та бояться москалі. Вони вже понад десяток разів організовували  замахи на нього, але Бог, кажуть, любить героїв, тому й оберігає.

Командир Інтернаціонального легіону Вадим Попик, який першого дня широкомасштабної війни перебував на Острові, тобто в головній будівлі ГУР МО України, розповідав журналістам, що завдяки діям Кирила Буданова, який «усіх заспокоював, намагався діяти чітко й розумно», вдалося вистояти.   Сам же генерал зізнався пізніше, що «на початку війни думав: якщо ми витримаємо два тижні, то в росіян нічого не вийде».

Гурівці ж додають: «Ви, мабуть, чули, що кремлівські пропагандисти клеймлять начальника ГУР МО України українським Отто Скорцені. Це кумедно, бо весь світ бачить, де насправді у ХХІ столітті на планеті Земля у владі перебувають божевільні воєнні злочинці та послідовники нелюдських практик нацизму».

У кросівках та шапках

Нині бійці елітних підрозділів ГУР МОУ виконують найскладніші завдання. Один з бійців «Шаману» розповів виданню The Times, що підрозділ успішно відправляє на концерт до кобзона високопоставлених російських офіцерів. Згідно з даними української сторони, з лютого 2022 року у війні проти України вбито 15 генералів російської армії. За словами гурівця, вони вже провели чимало успішних операцій за останнього пів року. А ще завдали великої шкоди інфраструктурі, яка життєво важлива для бойових дій кремля.

Видання The War Zone  повідомляло про «кілька таємних рейдів на територію росії, куди спецпризначенців уночі закидав гелікоптер, перетинаючи кордон на низькій висоті». Серед бійців батальйону були ті, хто працював у ворожому тилу, підриваючи колони росіян ізсередини. 

Воїни згадують про моменти, коли перебували за кількадесят метрів від рашистів і навіть чули, про що ті розмовляли.  Бійці батальйону акцентували, що, працюючи місяць в тилу московитів, бачили їхні воєнні злочини. Коли ворог не ховався за цивільними, захисники користувалися ситуацією й коригували по рашистах артилерію. В інших ситуаціях самі цілили у ворога із гранатометів.

Читаючи скупі розповіді бійців «Шаману», дивуєшся: як могли, на перший погляд, прості чоловіки, які пішли воювати у кросівках та шапках, бити русню буквально з початку широкомасштабної війни? У ГУР МОУ згадують, як підрозділи спецпризначення та місцевого опору знищили в Гостомелі 20 броньованих машин загарбників. Бійці підрозділу здійснили кілька успішних операцій в Бучі та Ірпені. А з 5 по 21 березня брали участь у битві за Мощун, перебуваючи в авангарді 72 омбр.

Безжальними та непереможними воїнами (до речі, назва батальйону ГУР МОУ «Артан» походить від Артанії — державного утворення групи племен, які, за свідченням середньовічних істориків, жили на території сучасної України, були безжальними й непереможними воїнами) залишаються спецпризначенці й нині. На жаль, вони гинуть на полі бою, але гурівці свято бережуть пам’ять про них. Загибель Воїна, вважають тут, — трагедія для його сім’ї й болюча втрата для нації, бо воїни — це найкращі її люди. Пам’ятаємо всіх своїх полеглих побратимів, шануємо їхні імена та підтримуємо їхні родини.