Експорт товарів за цінами, нижчими від внутрішніх, називається демпінгом. Про це явище заговорили ще під час Першої світової війни, коли підприємства з великими власними накопиченнями прагнули завоювати зовнішні ринки, постачаючи їм товари за нижчими навіть за собівартість цінами. Монополії могли собі це дозволити, покриваючи збитки від демпінгу за рахунок власних надприбутків на внутрішньому ринку.
Нинішній демпінг набуває хижацького характеру, стаючи однією з форм не лише несумлінної конкуренції, а й міжнародної цінової дискримінації. Тому його заборонено міжнародними правилами СОТ (у 1967 році ухвалено перший Міжнародний антидемпінговий кодекс, який передбачає застосування санкцій проти демпінгокористувачів), національним законодавством деяких країн.
В Україні з 1998 року чинне наближене до норм СОТ законодавство. Протягом усього періоду національні виробники активно його використовували для захисту внутрішнього ринку від недобросовісного імпорту. Тільки у 2016 році за скаргою Укркондпрому (до його складу входять кондитерська корпорація Roshen, Харківська бісквітна фабрика, кондитерська фабрика «Харків’янка» та компанія «Полтавакондитер») Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі почала антидемпінгове розслідування проти Російської Федерації щодо імпорту в 2012—2014 роках шоколаду та какаовмісних продуктів за заниженими цінами. А в грудні того самого року схвалила рішення про введення антидемпінгових мит на імпорт російських добрив.
2017-го порушено і проводяться антидемпінгові розслідування щодо імпорту в Україну солі кухонної виварної ґатунку екстра походженням з Білорусі, шприців з Індії, Туреччини та Китаю, арматури і катанки, карбамідо-формальдегідної продукції з Російської Федерації. На думку прес-служби Міністерства економічного розвитку і торгівлі, це позитивно вплине на фінансово-господарське становище національного товаровиробника, зокрема сприятиме відновленню прибутків, обсягів виробництва і продажу, збереженню й відновленню робочих місць.
В’язкий продукт
Про шоколад, какаовмісні продукти, добрива, сіль кухонну, шприци у цьому матеріалі не розповідатимемо, а ось про тривалий демпінговий імпорт з РФ карбамідо-формальдегідної продукції, який завдає величезної шкоди вітчизняним підприємствам не лише хімічної, а й деревообробної промисловості, поговорити хочеться.
Показова у цьому плані історія нерівної антидемпінгової боротьби українського ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» з Калуша Івано-Франківської області з російськими підприємствами — виробниками карбамідо-формальдегідної продукції «Метафракс», «Щокіноазот» і «Тольяттіазот».
ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» — єдине в Україні підприємство, де за європейською технологією виготовляють карбамідо-формальдегідний концентрат і карбамідо-формальдегідні, меламінові смоли — продукцію, що характеризується підвищеною механічною міцністю та вологовідштовхувальними властивостями класу Е1, Е0,5, Е0, яка в’яже плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності. У просочених методом гарячого пресування плитах значно подовжується термін експлуатації, поліпшуються екологічні характеристики. До речі, ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» — ще й єдиний в Україні виробник, який отримав європейський сертифікат якості на свою екологічно безпечну продукцію.
Усього цього на підприємстві досягають завдяки високій якості в’язкого продукту — карбамідо-формальдегідного концентрату, який випускають на власній заводській установці з використанням новітньої технології відомих європейських фірм. Високу якість калуської продукції підтверджують стабільні партнери підприємства — європейські й українські групи Swiss Krono, EGGER, Ikea. Вони останніми роками користуються карбамідо-формальдегідною продукцією, що дає змогу виготовити деревні плити пониженої токсичності Е0, Е0,5, Е1.
Сучасна технологія і вчасно проведені інвестиції дають змогу методом змішування у смоляному цеху отримувати високоякісну продукцію. І якщо 2007 року завод починав із двох її видів, то тепер випускає понад десять.
Також працюють калушани над виробництвом нової продукції — парафінової емульсії, добавок до смол, які сприяють зменшенню токсичності виробів фактично до нуля. Випускають тут формалін, який підприємство продає медичним установам, тепличним господарствам тощо.
У структурі заводу є сучасна лабораторія з контролю виробництва, оснащена новітніми приладами для проведення всіх видів контролю (вхідного, поточного, вихідного). Завдяки наявності дослідної установки одержання смол моделювання продукції за оптимальними для споживача параметрами мобільне і дає змогу підприємству швидко реагувати на побажання замовника.
До речі, життєвий цикл калуських смол не завершується після їхнього відвантаження споживачам і вивезення з території заводу. Між лабораторіями технічного контролю ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» та замовниками існує постійний зв’язок щодо відповідності показників продукції інформації, заявленій у сертифікаті якості. Ця інформація зберігається на складі підприємства і в споживачів упродовж усього процесу виробництва. Тому технологи ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» ведуть свій заводський в’язкий продукт фактично до кінцевого пункту призначення — виготовлення на деревообробних підприємствах пресованих плит.
І працюють у збиток
Ось такий важливий для України завод уже майже кілька років працює собі в збиток.
— 2016-го ми намагалися ще якось оптимізувати власні витрати і процеси (наприклад закупівлю сировини), інвестувати в осучаснення технології. А нині бачимо, що впливати на зменшення ціни російськими виробниками не можемо, — каже директор ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» Галина Перегіняк. — Тож змушені були проявити ініціативу щодо проведення антидемпінгового розслідування на предмет ввезення в Україну концентратів і смол за демпінговими цінами. Якщо це питання не вирішать позитивно, тобто не введуть антидемпінгових мит, завод доведеться законсервувати або ж закрити зовсім.
Працювати потужності заводу дають нам змогу, але реалізувати продукцію, конче необхідну підприємствам деревообробної промисловості, які використовують її у своєму технологічному циклі (особливо в західних областях України), не можемо. Бо конкурувати з російськими виробниками, які продають на українському ринку подібну продукцію за цінами, на понад 30% нижчими не тільки від наших, а й від середніх в РФ, — шлях до банкрутства.
І Галина Володимирівна навела приклад: на Івано-Франківщині є підприємство з виробництва плит ДВП та ДСП. З минулого року воно стовідсотково споживає карбамідо-формальдегідну продукцію російського виробництва. На запитання пані Перегіняк, чому відмовилися від використання в технологічному процесі кращої української сировини, відповіли: «Вибачте! Нічого особистого: бізнес є бізнес! Ми купуємо там, де дешевше».
— А як же почуття патріотизму? — не витримую.
Директорка розводить руками: «На українському ринку ми втратили через демпінг вже 50—60% споживачів. Те, що продаємо тепер, робимо фактично собі у збиток. Бо злочином вважаємо втратити підприємство, майже 80 робочих місць, сучасні технології, провідних спеціалістів. Та й ринку не повернеш, якщо підеш з нього: твоє місце одразу ж займе конкурент».
Атаки на підприємство
До речі, ведучи гібридну війну проти України, РФ намагається знищити нашу державу й економічно: наші північні «брати» не гребують поширенням в інтернеті не зовсім коректної інформації про ТОВ «КАРПАТСМОЛИ», постійно атакують сайт підприємства. У Калуші бачать, звідки надходить «доброзичлива» пошта, але автора наклепів, навіть не професіонала у цій справі, встановити не можуть.
Яскравим прикладом демпінгових цін слугує статистика, яка свідчить, що вартість продукції в РФ у 2016 році становила 345,3 долара США за тонну, а для України ціни навмисно демпінгували до 234,12 долара.
— Через те обсяги виробництва товариства з 2014 по 2016 рік впали на 58,4%, рентабельність продукції — на 125%. Однак наше підприємство, побудоване з нульового циклу, за майже 10 років роботи потрапило до 20 підприємств Прикарпаття з найвищою зарплатою, — підсумовує Галина Володимирівна.
А податки платять
І нині, попри економічні негаразди та проблеми, завод фактично не знизив сплати податків. Бо добре розуміємо, в якому скрутному становищі перебуває держава. За 9 місяців 2017 року до всіх бюджетів ТзОВ «КАРПАТСМОЛИ» сплатило 32 мільйони гривень податків та обов’язкових зборів (2014-го — 33,9 мільйона). Калуш від цього отримав 3,6 мільйона (у 2014-му — 3,012 мільйона). Якщо держава застосує антидемпінгові заходи проти російських виробників карбамідо-формальдегідної продукції, ми зможемо значно збільшити відрахування і в державний бюджет, і в бюджет Калуша, який отримає на розвиток інфраструктури, виконання соціально-економічних програм та культурний розвиток не 18 мільйонів гривень, як за період з 2014 року по вересень 2017-го, а значно більше. Це дасть змогу додатково закупити комплекти меблів і ліжечок для садочків, осучаснити матеріальну базу шкіл тощо.
Боротьба з недобросовісним демпінгом триває в усьому світі. І Україна повинна брати приклад, скажімо, із країн — членів ЄС. Згідно з офіційним сайтом СОТ, протягом 1995—2016 років було ініційовано 5286 антидемпінгових розслідувань, за результатами яких застосовано 3405 антидемпінгових заходів. Це свідчить про те, що члени СОТ активно захищають національних виробників від демпінгового імпорту й Україні варто взяти відповідний приклад.