ЖНИВА-2013

Львівщина, яка не є хлібною областю, цього року збере понад мільйон тонн зерна 

В області вже намолочено 650 тисяч тонн зерна, а буде понад мільйон тонн, прогнозує заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Роман Верещинський. За його словами, львівські аграрії намолочують з кожного гектара у передкарпатській зоні у середньому по 34,9 центнера. У господарствах багатьох районів, зокрема, Буського та Кам’янсько-Бузького, урожайність ще вища.

Хто більше вклав, той більше взяв

Є господарства, де зібрано рекордний урожай: 80 (!) центнерів зерна з гектара. Таким урожаєм можуть похвалитись у ТзОВ «Агрокультура Захід» та «Агромарк-Юкей», продовжує Роман Верещинський. Це стало можливим завдяки високій культурі землеробства сільгосппідприємств, які не поскупились і вклали у кожен гектар 6 тисяч гривень замість 1,9 тисячі, які у середньому по області інвестували у ниву аграрії. І земля їм щедро віддячила.

Зерно цьогорічного урожаю набагато вищої якості, додає представник аграрного відомства Львівщини. Нині 60% зерна, яке надходить на елеватори та зерносховища, — четвертого  класу. Загалом в області працює 338 зерносховищ загальною місткістю 511,2 тисячі тонн та 17 сертифікованих зернових складів на 303,4 тисячі тонн. У стадії будівництва ще зерносклад на 4,5 тисячі тонн зерна у Золочівському районі, на 20 тисяч тонн — у Буському та два великі елеватори у Мостиському районі на 100 та 200 тисяч тонн зерна. ТзОВ «Прогрес-Плюс» планує здати цього року в експлуатацію суперсучасне сховище на 200 тисяч тонн зерна, що, на думку Романа Верещинського, істотно вплине на формування ціни на зерно.

— Дотепер львівські агроекспортери втрачали значну частину вартості кожної тонни через високі затрати на його транспортування до портів України, а маючи зерносклади поблизу кордону з ЄС, куди прокладено колію євростандарту, менше затрачатимуть на його доставку і не віддаватимуть урожай за півціни, — каже він. — Саме розуміння, що сучасна матеріально-технічна база зберігання сприятиме ціновій стабілізації ринку зерна та зменшить амплітуду цінових коливань у період збирання, спонукало агробізнес активно споруджувати зерносховища, щоб уже найближчим часом здати в експлуатацію чотири елеватори загальною потужністю 324,5 тисячі тонн (у Мостиському, Золочівському та Буському районах).

Збирання насіння ріпаку теж на фініші, залишилось обжнивувати окремі площі. Цією культурою було засіяно в області 55,2 тисячі гектарів і зібрано вже 150 тисяч тонн. При цьому урожайність становить  27,2 тонни з гектара, або на 2 центнери більше, ніж торік.

Земля віддячила дбайливим аграріям рекордними врожаями. Фото з сайту si.wsj

Ріпак не панацея, але й не загроза

— В області триває дискусія, і є чимало невдоволених, що значні площі відводять під ріпак, бо він нібито приносить великі прибутки аграріям, але виснажує грунт, — каже начальник відділу виробництва, маркетингу продукції рослинництва та технічного забезпечення департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації  Ігор Вус. — Хотілось би заспокоїти населення. Насправді під ріпак відведено шосту частину всіх посівних площ, а це науково обгрунтовані норми, які дають змогу господарствам дотримуватися сівозмін і не виснажувати грунтів. У всьому іншому від вирощування ріпаку більше користі, ніж шкоди. По-перше, ця культура виконує роль фітосанітара — знищує  шкідників, а глибока коренева система (до 4 метрів) — функції природного дренажу грунту. По-друге, його висока рентабельність (понад 200%) гарантує непоганий заробіток навіть за нинішнього зниження вартості (до 3 тисяч гривень за тонну) через ліквідацію дотацій європейським виробникам біопалива і надає можливість аграріям покривати витрати на вирощування інших сільгоспкультур. Адже як розвиватися господарству за нульової рентабельності?

Вітчизняні аграрії, за словами фахівця, не зацікавлені займатися виробництвом біопалива (для цього потрібна підтримка держави), хоч Україна спроможна замінити мінеральне паливо біологічним, відвівши під посіви ріпаку менш як 15% посівних площ. Цей напрям частково розвивається на Львівщині, але тільки на ентузіазмі. Так, фермер із Самбірського району Іван Кільган налагодив виробництво такого екологічно чистого палива на власному переробному підприємстві (поки що єдиному на Львівщині) і використовує ріпак, вирощений на полях господарства. Він заправляє екологічно чистим паливом власну сільгосптехніку та легковий автомобіль, який, до речі, їздить лише на  біопаливі.

«Не варто побоюватися, що через високу рентабельність ріпак  витіснить із полів Львівщини інші культури, — переконує Ігор Вус. — За такою ціною аграрії не гнатимуться. Тому й не варто дискутувати, хто почуватиметься королевою карпатської ниви».