Війна спричинила страждання не тільки людям, а й тваринам. Багато їх залишилося без домівок та господарів під обстрілами. У перші місяці повномасштабного вторгнення на вулицях Харкова можна було побачити чимало безпритульних собак та кішок, серед яких породисті. Окремі втекли якнайдалі від гучних обстрілів та загубилися, інших залишали напризволяще самі господарі, тікаючи від війни. Тепер у місті ситуація з безпритульними тваринами налагоджується, адже знайшлися добрі люди, які взялися піклуватися про них, давши їм та собі нове життя. 

Потребують захисту 

Велику роль у порятунку тварин під час війни відіграють волонтерські організації, які опікуються саме допомогою хвостатим і пернатим. Завдяки їм врятовано велику кількість тварин, особливо у прифронтових районах та зонах бойових дій. Лише громадська організація «Порятунок тварин. Харків» із 24 лютого 2022 року врятувала на Харківщині й у Донецькій та Луганській областях понад 10 тисяч тварин. Серед них не тільки собаки і кішки, а й птахи, рибки та інші дрібні хатні тваринки, велика рогата худоба і навіть дикі звірі. 

Багато життів братам нашим меншим урятували українські військові, знаходячи їх у небезпечних прифронтових зонах та місцях бойових дій. Дуже часто тварини, ховаючись від обстрілів, самі приходять до них по захист. Потім воїни їх передають волонтерам, які вже піклуються про них далі. А окремі залишаються серед військових і допомагають їм. 

Під час війни з’явилося багато нових притулків для котів і собак. Їх створюють звичайні люди, які залишилися на місцях і дуже люблять тварин. Наприклад, на Харківщині у селі Черкаські Тишки, яке було певний час в окупації, одна з жительок прихистила в себе понад 70 собак і котів. Більшість із них — сусідські тварини, яких покинули під час евакуації жителі села. Інна Фьодорова разом із чоловіком та мамою, попри всі ризики, залишилася вдома і стала піклуватися про чотирилапих. Так вони пережили окупацію і надалі наглядають за підопічними, витрачаючи на їхній порятунок власні кошти. 

Через війну тварини, як і люди, не тільки втрачають домівки, а й зазнають поранень, часто гинуть. Тож нині велике навантаження і на ветеринарну медицину. Клініки приймають поранених пацієнтів і надають їм допомогу різної складності. Навіть почали протезувати покалічених тварин. 

Повноцінне життя для Тора

Нещодавно в Харкові вперше провели біоінтегроване протезування лапи собаці, який зазнав поранень під час обстрілу. Унікальність цієї операції в тому, що вперше в Україні, а за словами головного лікаря Харківського ветеринарного шпиталю Віталія Клубаня, можливо, й у світі, імплантат встановили тварині завважки понад 30 кг. 

Трирічного чорного тер’єра на кличку Тор було поранено 2022 року під час воєнних дій у місті Балаклія Харківської області. російські загарбники, ведучи наступальні дії на місто, застосували заборонені касетні боєприпаси. Під один з таких обстрілів потрапив Тор. Власники собаки попри труднощі змогли переправити поранену тварину через лінію фронту, де Торові надали кваліфіковану допомогу. На жаль, собака втратив частину лапи. До фахівців Харківського ветеринарного шпиталю він потрапив, коли рана на ампутованій кінцівці повністю загоїлася. 

«Було дуже багато сумнівів щодо можливого проведення операції із встановлення імплантата, адже у світі я не знав прецеденту, щоб тваринам із такою вагою його встановлювали. Вважають, що він не витримає навантаження і зламається», — поділився Віталій Клубань.

Однак провівши не одну консультацію, зокрема з біоінженерами, Віталій Клубань і його команда все-таки взялися за відновлення кінцівки собаки. Подібні операції вони вже проводили тваринам у воєнний час, але їхня вага була значно меншою: кіт, якого врятовували у Бахмуті, й пес із Кропивницького, якому у Львові харківські ветеринари встановили біопротези одразу на дві кінцівки. До речі, це була перша в Україні операція із встановленню такого протеза собаці. 

«Робити імплантати та протезувати кінцівки тваринам у нас з’явилася можливість перед початком повномасштабного вторгнення. На певний час процес зупинився. А наприкінці минулого року ми встановили біопротез собаці у Львові. У Харкові це вперше», — зазначив лікар.

За його словами, була складною не сама операція, а підготовка до неї, яка тривала три місяці. Провели консультації не тільки ветеринари і фахівці з комп’ютерної томографії, а й інженери і біоінженери, які розраховували всі навантаження, які має витримувати цей протез. Але головне те, що над ним працювали тільки українські фахівці, і виробництво самого протеза — також в Україні. У Києві на спеціальному 3D-принтері його надрукувало підприємство «3Д Метал Тех». Тобто весь процес вітчизняний.

Тепер Тор почувається добре і звикає до нової лапи. Процес адаптації в собак дуже швидкий. Якщо людині потрібна тривала реабілітація, то тварина за два-три дні вже відчуває опору і ходить після встановлення протеза. Та за словами лікарів, поки що в їхнього пацієнта триває загоєння. Приблизно за три тижні буде зрозуміло, чи прижився встановлений імплантат. Тоді можна буде впевнено говорити про прорив в українській ветеринарній медицині. 

«Сподіваємося на швидке одужання нашого чотирилапого пацієнта. Дякуємо власникам, що не покинули свого улюбленця в такі тяжкі часи. Коли вони розповідали, як його, пораненого, переправляли через лінію фронту, кров холола в жилах», — поділився Віталій Клубань.

Насамкінець. Велика подяка всім добрим людям, які навіть у ці важки воєнні часи не кидають напризволяще тварин, рятують їх, годують, лікують і знаходять їм нові домівки. Брати наші менші нині як ніколи потребують нашої уваги та захисту. 

«Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Цей філософський вислів, який ще під час Другої світової війни у казці «Маленький принц» написав французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері, актуальний і тепер.