ЯКІСТЬ ПРОДУКТІВ
Ні для кого не секрет, що якість вітчизняних продуктів харчування здебільшого у нас не найкраща. Попри те, що існує чимало органів, які контролюють виробника.
- Ми співпрацюємо із виробниками, тому добре знаємо, що їх часто перевіряють, проте це не завжди ефективно, - каже керівник проекту ІFC "Безпечність харчової продукції в Україні" Сара Окман. - На нашу думку, потрібен один орган, який займатиметься перевірками. Таким чином, буде відомо, хто і за що відповідає.
Адже виробництво продовольчих товарів - ключовий сектор української економіки, проте його подальший розвиток та експортний потенціал обмежені недосконалою системою харчової безпеки, яка потребує структурної реформи.
Для початку в Україні потрібно створити реєстр операторів харчового ринку, адже це сприятиме прозорості системи. Поки у нас подібний єдиний реєстр відсутній, проте у країнах Європи він є основою контролю харчової безпеки. Центральний реєстр не просто об'єднує усіх виробників та постачальників харчової продукції. На його основі формується база даних про стан цих підприємств, оскільки всі відповідні інспектори мають доступ до звітів, складених за результатами перевірок конкретних компаній. Це запобігає дублюванню функцій та зайвим перевіркам підприємств, проте є частиною системи управління якості державного контролюючого органу й дозволяє регулярно оцінювати його ефективність.
Навчання всіх інспекторів має проводитись регулярно. За потреби слід проводити спеціалізоване навчання їх відповідно до виду здійснюваних перевірок. Також інспектори найефективніших контролюючих органів із безпечності харчової продукції надають конкретні поради щодо можливості поліпшення процедур наступних перевірок, а отже, й підвищення рівня безпечності харчової продукції на підприємстві.
Поява Єдиного контролюючого органу - найбільш ефективний спосіб проведення прозорих, послідовних перевірок безпечності харчової продукції та захисту споживачів. У країнах із найбільш ефективним контролем безпечності харчової продукції функції та відповідальність чітко визначені зверху до низу по всій структурі контролюючого органу. Інформація також розподіляється послідовно по всій структурі. Окрім того, не потрібно забувати про сертифікати, що видаються органами влади.
Відбір зразків імпортованих продуктів має виконуватися згідно з правилами й має певні особливості. До них належать, приміром, наявні в документації невідповідності (попередній досвід роботи з тим самим імпортером чи виробником викликав занепокоєння; були отримані повідомлення щодо ризиків для безпечності певного харчового продукту через Міжнародну систему швидкого оповіщення або будь-яку іншу регіональну систему).
Усі ці рекомендації випливають зі світового досвіду реформ у сфері харчової безпеки. Зокрема йдеться про країни Балтії, Балкан та Східної Європи. Беручи до уваги цей досвід, Міжнародною фінансовою корпорацією й було розроблено проект "Безпечність харчової продукції в Україні".