Україна та Євросоюз підписали Угоду про асоціацію. В рамках цієї угоди наша держава зокрема взяла на себе певні зобов’язання щодо імплементації європейського законодавства у чітко визначені строки. «УК» дізнавався, яких змін чекати пересічним українцям.
Після підписання угоди ціни на продукти харчування в Україні не зростуть, а навпаки знизяться, впевнений директор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький. Адже на український ринок ввозитиметься багато якісної і дешевшої європейської продукції, й нашим виробникам нічого не залишиться, як підвищувати свою конкурентоспроможність, модернізуючи виробництва й знижуючи ціни виробництва та продукції або йти з ринку. Тож від цього однозначно виграють звичайні українці-споживачі. Щоправда, деякі експерти зауважують, що це відбудеться не миттєво, а протягом 5—6 років.
Посол США в Україні Джеффрі Пайєт теж переконаний, що з підписанням Угоди для українських виробників вітчизняна продукція подешевшає щонайменше на 15%. Завдяки тому, що українським виробникам не доведеться більше проходити окрему сертифікацію в країнах Європи. Це позитивно позначиться на популярності українських товарів у Європі та збільшенні обсягів їх експорту.
«Ще більше ми виграємо від зниження митних зборів на українську продукцію, а також від збільшення квот на поставки до Європи. Це також позитивно позначиться на ціні. А також — на українській економіці. З одного боку, збільшиться виробництво всередині країни. З іншого — зросте приплив іноземної валюти, що дасть змогу зробити гривню ще стабільнішою», — переконаний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Шкідливі звички не дуже додадуть у ціні
ПОДАТКИ. «Україна вже багато зробила на шляху гармонізації свого законодавства з правилами ЄС у податковій сфері», — каже керуючий партнер аудиторської фірми «Аксьонова та партнери» Олена Макєєва. Так, наприклад, механізм оподаткування акцизним податком (АП), запроваджений Податковим кодексом України, цілком відповідає вимогам Директиви Ради ЄС від 21 червня 2011 р. №2011/64/ЄС щодо структури та ставок АП на тютюнові вироби. Стаття 221.1 ПКУ передбачає, що обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками. Аналогічні види податків передбачені й зазначеною директивою. Різниця полягає лише у ставках.
У 2003-му Всесвітня асамблея охорони здоров’я, вищий керівний орган Всесвітньої організації з охорони здоров’я (ВООЗ), прийняла Рамкову конвенцію з боротьби проти тютюну, сторонами якої нині є 177 країн світу. Конвенція, яка набула чинності у лютому 2005-го, містить обов’язкові положення щодо цінових та податкових заходів. Директива ЄС, по суті, є виконанням вимог цієї конвенції ВООЗ. У травні 2013-го Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію, глобальною метою якої є, зокрема, скорочення до 2025-го розповсюдження тютюну на 30%. Україна є членом ВООЗ з 1992 року, а тому поступове збільшення акцизів на тютюн пов’язане в першу чергу з вимогами резолюцій ВООЗ, а не з директивою ЄС, констатує експерт.
Олена Макєєва нагадує, що Директива ЄС зобов’язує країни ЄС виконати такі основні вимоги: розмір АП повинен бути не менше 57% від середньозваженої роздрібної ціни на цигарки і не менше 64 євро на 1000 цигарок, незалежно від роздрібної ціни. Згідно із ст. 215.3.3 ПКУ, мінімальний АП на тютюнові вироби становить 289,63 гривні за 1000 штук (сигарети з фільтром), або всього 18 євро. У країнах із середнім рівнем доходів, у тому числі в Україні, податки становлять лише 27%. Для порівняння, за даними Європейської комісії найвища ставка АП у Великобританії (майже 70% від роздрібної ціни), в багатьох європейських країнах вона значно перевищує 60%. Тенденція до збільшення ставок АП зберігається щороку, дедалі більше країн у такий спосіб приєднуються до боротьби проти тютюну.
Згідно з Угодою про асоціацію, положення Директиви ЄС мають бути впроваджені в Україні протягом 2 років із дати набрання чинності Угоди, за винятком окремих статей, до яких графік імплементації буде встановлений Радою Асоціації. Йдеться про статті стосовно мінімальних споживчих податків на тютюнові вироби, повного акцизу (специфічний та адвалорний акциз) тощо. Цілком очевидно, що Україні буде надано перехідний період для виконання вимог щодо ставок акцизного податку. Адже такі країни, як Болгарія, Естонія, Греція, Литва, Латвія, Угорщина, Польща та Румунія вже отримали перехідний період до 31 грудня 2017 р. А тому не слід очікувати в Україні на суттєве збільшення АП у найближчому майбутньому. Проте ставки акцизу, а відтак і роздрібні ціни, будуть збільшуватися, оскільки це є світовою тенденцією боротьби проти куріння.
Щодо алкогольних виробів, то директор юридичного департаменту Міжнародного центру перспективних досліджень Сергій Кіщенко нагадує, що з 1 липня діють нові ставки АП (підвищилися на 25%) як на тютюн, так і на алкоголь.
«Нині АП за літр 100% спирту — 70,53 гривні, а в Європі мінімальний акциз для спирту 5,5 євро, або 88 гривень. Тобто ми фактично наближаємося. Згідно з Угодою про асоціацію, Україна має 5 років, щоб прирівняти внутрішні ставки до рівня мінімальних у країнах ЄС. До речі, в останніх ставка у розмірі 5,5 євро не діє, вона наближається до 20 євро. Якщо говорити про таку позначку для України, то, насамперед, треба розуміти наш внутрішній ринок, рівень контрабанди (якщо говоримо про тютюн), рівень контрафактної продукції (якщо говоримо про алкоголь) і можливості контролерів, які борються з таким явищем. Тому можемо і сьогодні легко встановити таку ставку, але може одразу побільшати нелегальної продукції, що позначиться на податкових надходженнях», — пояснює експерт.
Він переконаний, що у нас ще кілька років АП на спирт має залишатися на нинішньому рівні, а якщо й підвищуватимемо, то динаміка має бути поступовою. Тож горілка не дуже додасть у ціні.
Холодильники з телевізорами подешевшають
ПОБУТОВА ТЕХНІКА. Великою радістю для пересічних українців стане те, що ця затребувана побутова техніка виробництва країн ЄС стане дешевшою на 5—10%. Річ у тім, що відмінять десятивідсоткове мито на ці товари. Така обставина буде великим сюрпризом і для компаній, які імпортують та збувають побутову техніку. Адже зниження її вартості вплине на збільшення попиту на ці товари. Бо, як вважають фахівці, приміром відомої мережі «Ельдорадо», нині європейські компанії, що виробляють побутову техніку, переживають далеко не найкращі для себе часи. Так, попит на ці товари безпосередньо в ЄС останніми роками впав, тож, звісно, вони матимуть чудову нагоду для збуту техніки в країнах, які підписали Угоду про асоціацію з європейським співтовариством, зокрема й в Україну.
Однак справедливості заради слід зазначити, що після відміни ввізного мита в Європу українські виробники побутової техніки матимуть чудову нагоду для збільшення поставок у країни ЄС. Не треба думати, що наші товари там не чекатимуть: фахівці зазначають, що на Заході ми успішно можемо збувати холодильник, газові та електричні плити, компресори та промислові кондиціонери. Наші товари мають непогану якість (чимало з них пройшли європейську сертифікацію), а коли мит не буде, то ціна на них у Європі на 15—25% буде дешевше, ніж тамтешня побутова техніка. А як воно буде насправді, можна побачити через півроку.
У банківській сфері чимало сюрпризів
ПОСЛУГИ. Зміни у галузі діяльності фінустанов будуть дуже приємними, як для них, так і для пересічних клієнтів. Так, по-перше, це стосується зниження реальних відсоткових ставок, причому, як за депозитами, так і за кредитами.
Як зазначає аналітик МЦПД Олександр Жолудь, не виключено, якщо в найближчі 5 років інфляція в Україні становитиме 3—5% на рік, то до кінця цього п’ятиріччя номінальні ставки за депозитами будуть 6%, а за кредитами — 10%.
«Хоча треба розуміти, якщо рівень інфляції через різні причини буде більше вказаних розмірів, то досягти такого рівня кредитно-депозитних ставок не вдасться», — зазначає він.
Ще треба сказати про інший приємний для споживачів фінансових послуг момент. Так протягом чотирьох років наша країна повинна перейти на європейський стандарт «Базель-3», що має привести значне зростання суми гарантування вкладів для фізосіб — до 100 тисяч євро.
Однак аналітики ринку впевнені в тому, що в цьому разі важливим є не абсолютна сума, а правильно працюючий механізм відрахування різними банками коштів до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Олександр Жолудь вважає, що треба ввести таку норму, яка б змушувала віддавати більше коштів до Фонду саме від ризикових банків.
Таким чином, надійні фінустанови сплачували б до цієї організації значно менші гроші.
У принципі, згідно зі стандартом «Базель-3», українські банки повинні значно наростити свої капітали. Однак на сьогодні зробити це буде важко, проте цьому допоможуть іноземні вливання до фінустанов, а також злиття 5—6 банків в один потужний. Це значно убезпечить чимало ризиків для пересічних вкладників.
Ми в Google+