"Гроші є, але не в бюджеті"

За інформацією Державної фіскальної служби (ДФС), станом на 24 квітня 2018 року 107,6 тисячі суб’єктів господарювання в Україні (33,2 тисячі юридичних осіб із мільйона 100 тисяч та 74,4 тисячі фізичних осіб-підприємців з мільйона 700 тисяч) зареєстрували 280,5 тисячі реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Їх вони зобов’язані застосовувати (згідно із Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») не лише в мережах магазинів, кафе, їдалень тощо, а й під час прийняття готівки для подальшого переказу, купівлі-продажу іноземної валюти.

Не обурює, а дивує

Нещодавно під Верховною Радою відбувся кількатисячний мітинг афганців, чорнобильців, учасників АТО та шахтарів, які вимагали скасувати монетизацію пільг на проїзд, збільшити компенсацію ветеранам-інвалідам до 6—8 прожиткових мінімумів (нинішня пенсія в учасника бойових дій — атовця становить 2367 гривень, чорнобильця — 1435—4089 гривень), а також надати понад 6 мільярдів на розвиток вугільної галузі.

Окрім того, гірники трьох десятків шахт вимагали погасити їм  заборгованість із зарплати, яка становить понад мільярд гривень.

На початку нашої розмови із виконавчим директором асоціації «УкрЕККА» (Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати) Василем Маціпурою я згадав саме про цей мітинг під парламентом. Василь Васильович ніби чекав на таку зав’язку:

— Мене ця ситуація не стільки обурює, скільки дивує, — сказав керівник асоціації. — Бо коли говорять, що в держави немає грошей на погашення заборгованості із зарплати шахтарям, згадую офіційну відповідь ДФС, яка надійшла на наш запит. У ній ідеться, що 280,5 тисячі РРО, які використовують 107,6 тисячі суб’єктів господарювання,  торік зареєстрували 900 мільярдів гривень виручки. З них понад 200 мільярдів — податки (ПДВ та акцизи), сплачені кінцевими споживачами. Держстат же відзвітував, що 2017-го загальний роздрібний товарообіг усіх суб’єктів господарювання (а це понад 2 мільйони 800 тисяч підприємств та підприємців) становив 815 мільярдів гривень. 

Як таке можливо? 107 тисяч підприємств отримали виручку на 100 мільярдів гривень більшу, ніж 2 мільйони 700 тисяч їхніх колег, які працюють без кас! Країна четвертий рік перебуває у стані війни, не вистачає боєприпасів і сучасних озброєнь, поранені бійці лікуються та реабілітуються за власні кошти або з допомою волонтерів, шахтарі біля Верховної Ради вимагають від влади свій чесно зароблений мільярд гривень, а учасники бойових дій — задекларовані пільги, 60% населення живе за межею бідності й змушені звертатися по субсідію для оплати комунальних послуг, а 96% суб’єктів господарювання не обліковують і не показують торгову виручку й несуть податкове навантаження, яке становить лише 1,9% доходу.

Повз касу

Так і розговорилися: про надходження до бюджетів усіх рівнів, величезні кошти, які не потрапляють до державної скарбниці через незадовільне ведення контролю за їх обігом у торгівлі, сфері послуг тощо. Василь Маціпура такі втрати назвав не безгосподарністю, а злочином.

— В усьому світі (зокрема й багатих країнах) РРО жорстко обліковують проходження кожного витраченого споживачем цента, а ми дозволяємо сотням тисяч спритних ділків — юридичним та фізичним особам-підприємцям пропускати повз контрольну касу мільярди. Чи не тому в Україні лише 3,8% підприємців використовують РРО. І до їхнього числа входять далеко не всі торговельні мережі великих компаній. У багатих бутиках у центрі Києва, наприклад, сидять спрощенці, які пропускають через себе мільйони гривень без РРО. Бо в 2015 році наші депутати внесли зміни до Податкового кодексу й дозволили підприємцям, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ССО)  другої та третьої груп (якщо річний обіг в них не перевищував мільйон гривень), проводити розрахунки без касових апаратів. Такі нововведення, на мій погляд, дали змогу великому бізнесу за допомогою мережі ФОПів консолідувати великі обсяги готівки та без сплати податків безконтрольно продавати в Україні контрабанду, контрафакт на сотні мільйонів доларів, що лише погіршило готівкову ситуацію в країні: чимало торговельних компаній (з продажу наприклад побутової техніки та електроніки, ювелірних виробів, дорогого одягу, взуття тощо) мігрували в тінь, здійснюючи тіньовий обіг готівки.  Навіть елітні ресторани та готелі стали реєструвати бізнес на ФОП. Тож близько 65% всіх зареєстрованих в Україні ФОПів використовували 2017-го треті особи (реальні власники великого бізнесу) як внутрішній офшор.

Чи не тому статистика ДФС показує просто смішні цифри податкового навантаження (відношення суми сплачених податків до загального товарообігу): у власників РРО, які, вважається, працюють по-білому, цей показник становить 5,5%. А в того, хто не користується РРО, він ледь дотягує до 1,9%.

— Простий українець, який чесно працює на заводі, і то більше сплачує податків державі з кревно зароблених, — Василь Васильович розводить руками. — З місячної зарплати на підприємстві в нього вираховують 18% ПДВ та 1,5%  військового збору. Окрім того, ще 22% ЄСВ завод сплачує за нього державі, хоч за кордоном ці кошти працівникові видають на руки. Нарешті 20% держава отримує від трудяги податками ще й у вигляді ПДВ за куплені ним товари чи послуги. Виходить 58,5%. Із простого українця! А з ФОПу, який орудує мільйонами, —  1,9%. Як вам така статистика?

Український кешбек

На думку фахівців, змінити цю ситуацію можна за рахунок виховання нової фіскальної культури в кожного споживача й представника бізнесу. Покупець має бути впевненим у тому, що ПДВ від сплаченого ним у магазині за товар обов’язково надійде до державного бюджету. А представник бізнесу повинен використовувати в роботі РРО (атоматичний лічильник, який передає дані в ДФС), а не звичайний так званий кухонний принтер, який лише друкує товарний чек, але не обліковує податків. Чимало з таких РРО  у базі даних ДФС не значаться.

У цьому переконався, зайшовши після роботи до сільського магазину: купив пакет молока і пакет сметани. При виході каса вибила мені на звичайнісінькому папері, який нічого не вартий як документ (бо не містить чіткої інформації про продавця, виробника касового апарата тощо) чек на 48,85 гривні. Ще й подякувала за покупку.

Отже, я поклав до кишені власника магазину як мінімум 9,77 гривні ПДВ з купленого товару. І таких, як я, за день, тиждень, місяць у цій торговій точці тисячі. ФОП-магазин сплатить ДФС лише 840 гривень податку за місяць, а решту готівки привласнюватиме.

Покласти цьому край в Україні за допомогою так званого кешбеку взялася коаліція з детінізації — група вітчизняних підприємств, які працюють по-білому. За взірець вона має досвід Південної Кореї: кожен покупець тут перевіряє на предмет фіскальності отриманий у магазині касовий чек в офіційній базі даних податкової служби. Якщо свого чека не знаходить, на продавця накладають штраф (200% вартості товару). Покупцеві за пильність видають винагороду у вигляді половини суми штрафу. Завдяки такому контролю споживача Південна Корея привчила всіх учасників фіскальних операцій до порядку за кілька місяців.

А в Італії штрафують за безчекову роботу і продавців, і покупців. Останніх після виходу з магазину з покупкою може зупинити поліцейський. Якщо в покупця не буде чека, його вважатимуть злодієм, що вкрав товар на торговельному підприємстві.  Теж подіяло.

В Україні в середньому за день друкують 18 мільйонів фіскальних чеків, копії яких передають у ДФС. Уявіть, які гроші ходять в тіні!

Пілотна система

Щоб розв’язати позитивно проблему чекалізації, до цієї справи долучився уряд: він схвалив рішення про запровадження пілотного проекту з використання як новітніх касових апаратів смартфонів і планшетів. Передбачають, що цей проект триватиме до кінця 2019 року. За цей час вивчать експлуатацію новітніх апаратів для РРО, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, доцільність їх упровадження в промислову експлуатацію та подальше застосування суб’єктами господарювання поряд із традиційними моделями РРО.

— Ми підтримуємо будь-яку ініціативу, спрямовану на поліпшення податкового обліку, автоматизацію всіх облікових і контрольних процесів, розширення сфер застосування РРО. Урядову зокрема, — підсумовує нашу розмову Василь Маціпура. — Але нам не відомі технологіїї належного захисту податкової інформаціїї у фіскальних системах на основі гаджетів з відкритими операційними системами. Неприпустимо скасування вимог щодо видачі покупцеві паперового фіскального чека і з точки зору забезпечення фіскального громадського контролю, і забезпечення захисту прав споживачів. Не кожен власник пристрою-гаджета поділятиме задум Кабміну і, як сам собі адміністратор, може встановити на цю систему й інше програмне забезпечення для корегування фіскальних даних і зменшення податкових зобов’язань, яке спеціалісти класифікують як Zappersand Phantomware.

Швидкість роботи та кібербезпека вертикально інтегрованої комп’ютерної мережі з тисячами неконтрольованих терміналів і захист її від хакерських атак та вірусів — надскладне і дороге технічне завдання. Минуло менш як рік після кібератаки PetyА, ми вже забули, як вірус розповсюдився, і це могла бути тільки репетиція. Сьогодні ніхто не дасть гарантії, що інцидент не повториться завтра чи в інший час, коли хтось із генералів гібридної війни натисне червону кнопку і зупинить систему розрахунків України чи знищить фіскальні дані.

Асоціація «УкрЕККА» впродовж 20 років існування активно співпрацює з державними інституціями у впровадженні найкращих світових технологій автоматизації обліку розрахункових операцій, готова до подальшого конструктивного співробітицтва і впевнена, що інноваційні програмно-технічні комплекси наших виробників успішно пройдуть випробування під час експериментального проекту і ще довго працюватимуть в інтересах народу України, бізнесу, держави.