Восени стартує цільове фінансування інноваційних наукових проєктів. Уже з вересня це відбуватиметься за новим принципом, що має забезпечити ефективне використання коштів платників податків. У Міністерстві охорони здоров’я розповіли про нові справедливі правила фінансування, про те, які заклади отримають більше коштів і про переваги змін. Тож як змінилося фінансування закладів, що займаються медичною наукою? МОЗ повідомляє, що заклади вищої та післядипломної освіти, а також наукові установи, що належать до сфери управління міністерства, надали звіти про наукову діяльність. За цими звітами комісія відомства з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок оцінила результати їхньої діяльності, й тепер більше коштів отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні та публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях.
До комісії МОЗ входять члени Наукової ради Нацфонду досліджень та Наукового комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій. Щоб забезпечити прозорість і об’єктивність, а також виключити корупційну складову, кожен звіт надавали комісії без вказування назви установи та виконавців. Інформацію, подану закладами, щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор, перевіряла Національна наукова медична бібліотека, в якої є доступ до наукометричної бази даних Web of Science. Імпакт-фактор — це показник співвідношення цитування міжнародних наукових журналів, їхньої значимості. Залежно від кількості публікацій в наукових виданнях з різним імпакт-фактором можна оцінити актуальність дослідження та його доброчесність. Медична наука не може розвиватись в ізоляції. Існує універсальна наука. Тому імпакт-фактор дає змогу справедливо порівняти результативність наукових робіт українських інституцій та стимулювати найсильніших.
Наприклад, Національний інститут раку матиме найбільше коштів — 4,26 мільйона гривень (раніше за розподілом згідно зі штатним розкладом інститут отримував 2,64 мільйона). Харківському національному медичному університету передбачено 3,22 мільйона гривень (раніше — 1,46 мільйона). Декотрі заклади не отримали фінансування з державного бюджету, а виконання деяких науково-дослідних робіт завершать до вересня 2019 року з таких причин: дослідження не мали актуальності, практичного значення, наукової новизни й необхідних результатів; надання недостовірних даних про публікації у журналах, які входять до міжнародних наукометричних баз, що є академічно не доброчесним (наприклад, вказані у звіті дослідження не стосувалися теми роботи, публікувалися не в роки виконання роботи).
У МОЗ наголошують, що наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та подовжити життя пацієнта. Старий принцип фінансування науково-дослідних робіт не був орієнтований на результат: державні кошти йшли не на наукові розробки, а на фінансування ставок. Переваги нового принципу фінансування: орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, які визнають на міжнародному рівні та публікують у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та/або Scopus та мають імпакт-фактор; інтеграція української медичної науки в світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінують за кордоном; можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти. МОЗ уже організувало кілька безкоштовних семінарів, де науковців та освітян вчать особливостям подачі заявок на гранти й міжнародні проєкти, встановленню ефективних контактів із міжнародними партнерами.
Принцип «гроші ходять за ефективними дослідженнями» — це чесна конкуренція між науковими командами за наявні в держави кошти. Науковці орієнтуватимуться на публікацію своїх досліджень у журналах, які мають високий імпакт-фактор. Що більше кращих дослідників візьмуть на роботу керівники закладів, то більше він отримає фінансування. Наразі всі державні наукові установи чи заклади мають змогу подати заявку на безкоштовне підключення до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science та Scopus.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»