Гроші напрокат

У вас немає грошей, а треба? Та не проблема — бери хоч цієї  секунди! Реклама, де вам пропонують різні споживчі кредити, — на кожному кроці! Навіть з доставкою додому. Безумовно, в критичних ситуаціях такі кредити справді виручають. Однак люди не завжди беруть їх від безвиході. Інколи спонукає бажання, подекуди спонтанне, притьмом отримати якусь «модну іграшку». І ось, буквально не відходячи від прилавка, вже оформляєте кредит… Та добре, коли все добре. Але трапляються й різні несподівані і неприємні ситуації. Тож ми вирішили проаналізувати кілька з них і порадитись із юристами — як не втрапити в кредитну халепу?

Аномальні явища у банках

Будь-якою ціною, і навіть усупереч законам, колектори готові домогтися повернення грошей від боржника. Є «м’які» колектори: приємний голос дівчини по телефону запитує, коли ви зможете повернути борг. Практикують і жорсткіші методи: переконують, пишуть листи, погрожують передачею справи до міліції. Все це не дуже нормально, якщо борги реальні. А от що робити, якщо колектори вимагають від вас оплати боргу, якого насправді не існує?

— Я працюю в Києві, а прописаний у Тернопільській області, там живуть мої батьки. На мою домашню адресу прийшов лист від колекторського департаменту одного з комерційних банків, в якому говорилося, що я повинен у найближчі терміни віддати кредит і виплатити відсотки, інакше фінансова установа вимушена звернутися до правоохоронних органів і проти мене можуть порушити кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу, — розповідає Володимир Кравченко (прізвище змінено з етичних міркувань). — Рідні, звичайно, були шоковані. Та і я теж. Тому що договору не підписував і жодній фінансовій установі нічого не заборгував. Як з’ясувалося пізніше, мене звинувачували в тому, що я нібито позичив гроші на купівлю мобільного телефону.

Відшукавши в Інтернеті координати банку, Володимир передзвонив у департамент кредитування фізичних осіб, щоб прояснити ситуацію і спокійно пояснити, що насправді боржником не є. За його словами, консультант фінансової установи ввічливо його вислухала, навіть поспівчувала: мовляв, ви не перший скаржитеся, у нас уже були проблеми з менеджером, яка оформляла документи. Але вона звільнилася. Оскільки по телефону дівчина відмовилася розв’язувати цю проблему, Володимиру довелося відпрошуватися з роботи, щоб відвідати найближче відділення банку.

— Я прийшов у відділення, написав заяву і віддав, — продовжує він. — Мене запевнили, що вона дійде до адресата і питання вирішиться. А через кілька днів я ще раз передзвонив у департамент кредитування фізичних осіб, дівчина знову була ввічлива, але сказала, що моєї заяви у них немає. І мені довелося її писати ще раз, але в іншому відділенні.

Цього разу молодий чоловік зробив собі ксерокопію зареєстрованої заяви. І незабаром на домашню адресу йому прийшов лист, в якому представники фінустанови обіцяли, що проведуть службове розслідування, а його залишать у спокої. Здавалося б, на цьому неприємний інцидент мав би бути вичерпаний. Але не так сталося.

Розуміючи, що відбувається щось недобре, чоловік знову вирушає в банк і просить повідомити, чи вилучили його з бази боржників. І йому — втретє, і так само ввічливо — кажуть, що він все ще є в базі як людина, яка зобов’язана повернути вже понад 14 тисяч гривень!

— Кілька років тому я купував мобільний телефон, оформивши кредит в одному з комерційних банків. Але я давно його виплатив, — каже чоловік. — Потім мені пояснили знайомі, що існує практика, коли менеджери змінюють роботу і своїх «старих клієнтів» переписують у «нові боржники». Можливо, зі мною сталося саме так, не знаю. Але я з чужої волі потрапив в історію, де страждала моя репутація, оскільки саме я повинен був доводити, що не є шахраєм.

Змучений цією ненормальною стресовою ситуацією, чоловік відправився в департамент банку, від якого йому приходили листи з вимогами повернути кошти. Але там йому показати кредитний договір, який він нібито укладав, відмовилися, пояснивши тим, що його там нібито немає. Але й знімати його з обліку як боржника теж не схотіли, пояснивши тим, що в електронній базі договір указано. Перемовини, що називається, зайшли в глухий кут.

Тому нічого не залишалося, як подати позов до суду, зажадавши від банку відшкодування моральної шкоди. Тим паче, що Володимир втратив немало часу на з’ясування відносин з банком, які коштували йому не лише нервів, а й роботи. Роботодавці не шанують співробітників, яким телефонують на роботу клерки з банку, обговорюючи фінансові зобов’язання.

А колекторський департамент банку в свою чергу звернувся до міліції. Але правоохоронці відмовили у порушенні кримінальної справи стосовно Володимира через відсутність складу злочину, оскільки банк не міг надати кредитну справу.

У відповідь на заяву самого потерпілого правоохоронці повідомили, що в магазині мобільного зв’язку менеджер банку внесла в базу заявку на надання кредиту на ім’я Кравченка Володимира без оформлення необхідної документації і знову-таки кредитної справи. Але оскільки ця особа вже давно там не працює, а прописана в Сумській області, опитати її не вдалося...

Володимир кілька разів звертався до банку із заявою, в якій просив видати йому копії документів про наявність або відсутність кредиту, кредитного договору та додатків до нього, якщо такі є. Однак у видачі таких документів йому було відмовлено. Не вдалося ні Володі, ні його адвокатові добитися і письмових роз’яснень про суму боргу та за який період ця заборгованість нарахована. Тому молодий чоловік звернувся до суду про визнання договору недійсним. У позовній заяві він просив суд визнати, що у нього немає ніяких фінансових зобов’язань перед банком та стягнути з фінансової установи 20 тисяч гривень моральної шкоди. Коли в судовому порядку адвокат спробувала витребувати оригінали документів, що підтверджують, що Володимир брав у банку кредит, представник фінансової установи, нарешті, зізналася, що такий договір не укладався.

Суд частково задовольнив позовні вимоги. Згідно із судовим рішенням Володимир Кравченко не мав і не має жодних боргів і зобов’язань перед банком, який, у свою чергу, повинен виплатити йому 3 тисячі гривень за моральну шкоду.

КОМПЕТЕНТНО

Тетяна ЯСІНСЬКА, 
адвокат:

— Оформляючи кредит у банку, треба бути дуже обережним і розраховуватися вчасно, а також завжди брати довідку про відсутність заборгованості при погашенні останнього платежу, оскільки банки навіть при повному погашенні можуть додатково нараховувати кредитні зобов’язання, попереджають юристи. Наприклад, часто буває, що по одній і тій самій справі виноситься два виконавчих документи, або рішення і судовий наказ.

Простіше кажучи, за кредитним договором у людини накопичилася заборгованість. Банк звертається до суду, який видає судовий наказ про стягнення, відправляючи його на виконавчу службу. Людина борг погашає. Минає півроку, банк знову за тими самими договорами подає ще один позов, який теж задовольняється. Якщо підключається до судового процесу правозахисник, людині вдається відстояти свої права. Якщо приходить один, його, як правило, змушують платити повторно.

Важливо зауважити, що потрібно бути дуже уважними до всіх судових і банківських документів, які приходять на вашу адресу, і головне — вчасно реагувати в законному порядку.

 ЖИТЕЙСЬКІ ІСТОРІЇ

Зате ж веранда яка гарна!

Коли внучка 65-річної Віри Андріївни, приїхавши до бабусі в село на канікули, привезла ілюстрований журнал, бабуся почала з цікавістю його розглядати. Побачила в ньому фото ошатної, стильної веранди і втратила спокій. «Хочу таку!» Прибудувати її до приватного будинку — не проблема, але де взяти кошти? Пенсія мінімальна, хоч жінка й підторговує на базарі огірками-помідорами з власного городу, але там дохід невеликий. Однак знайшла вихід. Причому той же журнал рекламою підказав: іди до банку, дамо споживчий кредит! Пішла, попросила позичку на ремонт будинку п’ять тисяч гривень. Там пожаліли стареньку, в якої хата розвалюється, дали. Але ж цього  мало! А чи не спробувати щастя в іншому? Спробувала — вийшло, потім ще в одному… Загалом набралось майже 20 тисяч… На матеріали вистачило, а збудувати мрію допомогли чоловіки-родичі своєю працею. Коли спитали, звідки гроші, відповіла, що на базарі наторгувала.

Кілька місяців бабуся гасила платежі банкам, а потім перестала. Лише милувалась новою верандою Та коли працівники банків з різних боків почали «діставати» бабусю, правда виплила. «А я не буду платити! Вони що, не розуміють, що я жінка стара, живу лише на пенсію і грошей у мене немає? А банки — вони багаті, що їм, шкода?» — каже Віра Андріївна і не переймається, а її рідні дуже тривожаться, що це може призвести до серйозних наслідків.

— На жаль, цей випадок не поодинокий, — коментує ситуацію юрист Денис Гречко. — Часто люди переоцінюють власні можливості й оформлюють кредити одночасно в різних фінансових установах. Вірі Андріївні можна порадити: по-перше, якщо ви не можете сплачувати внески за кредитом в повному обсязі, варто відносити в банк щомісяця бодай по десять гривень. Тоді вас не  звинуватять у шахрайстві. Навпаки — це лише зіграє на вашу користь у суді, якщо до нього дійде. По-друге, не ховатись від банку, а намагатись домовитись щодо отримання розстрочення чи реструктуризації залишку кредитного боргу.

Телефон «з’їв» зарплату

Нещодавно знайома розповіла сумну «кредитну історію». Вона отримує зарплату на банківську картку.

Якось її дочка дуже захотіла придбати новий мобільний телефон. Студентка мала невеликий підробіток, та збирати гроші на недешевий гаджет їй довелося б півроку. Ось і попросила маму взяти кредит у банку. Марина Василівна довго не погоджувалася, адже добре знає прислів’я: береш чуже, а віддавати своє будеш. Та Юлія переконала маму, що з власних заробітків потихеньку віддасть усі гроші. І материнське серце здалося — вона оформила кредит на рік і дочка отримала-таки омріяну «іграшку» під чесне слово повернути гроші банку вчасно і всі до копійчини.

З того часу минуло два роки. Аж ось Марина Петрівна прийшла до банкомату, щоб зняти зарплату. Та з’ясувалося, що готівки на картці немає. Здивована та обурена, вона  завітала до головного офісу банку. І там їй пояснили, що гроші із її зарплатної картки зняли… за невиплачений борг по кредиту. Пані Марина дуже здивувалася. Й одразу зв’язалася із дочкою. Був чималий скандал, Юля зізналася, що спочатку  виплачувала кредит щомісяця. Та потім підробіток закінчився і в неї не стало грошей на виплату.

Сказати про це мамі побоялася і не придумала нічого кращого, ніж просто перестати платити. Час спливав, з банку її не турбували. Вона й подумала, що все само минулося.

Та не так сталося, як гадалося. У банку Марині Василівні пояснили, що кредит був сплачений лише наполовину. За рік же набігли відсотки. І ось на цей час її борг становив 4 тисячі гривень. Рівно стільки, скільки і її зарплата за місяць. Тому всі гроші із картки й зняли.

— Поки діє кредитний договір, банк керується його умовами та нараховує відповідні штрафні санкції за кожен день прострочення оплати,  — коментує ситацію юрист Денис Гречко. — Однак повідомляти про виникнення заборгованості — це право банку, а не обов’язок. Банк може виставляти вимоги щодо сплати простроченого боргу, а може чекати, поки боржник сам погасить прострочений платіж та нараховані штрафні санкції.

На жаль, у практиці трапляються випадки, коли фінустанови тривалий час свідомо не повідомляють про несплату кредиту та не стягують прострочену заборгованість для збільшення нарахованих штрафних санкцій та отримання, в підсумку, додаткових коштів. Крім того, стороною в договорі виступала Марина Василівна, тобто банк надав гроші саме їй. Той факт, що донька не вносила платежів, не стосується відносин банку та боржника, адже донька не є стороною кредитного договору.

На запитання: чи мали право працівники банку без попередження зняти гроші саме із зарплатної картки, відповім: на жаль, так. Відповідно до ст. 26.1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Якщо в кредитному договорі зазначено, що позичальник надав банку відповідний дозвіл, то банк правомірно здійснив таке списання.

ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ

Санкції за неповернення коштів

Денис ГРЕЧКО,
керівник відділу управління
проектами Павлоградського БФ
«Горєніє», член Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги:

— Насамперед, надзвичайно важливо уважно читати умови кредитного договору перед його укладанням. Якщо ви не розумієте всіх положень договору, попросіть його копію та проконсультуйтесь з юристом. Якщо ж ви уклали кредитний договір та не вносили відповідних платежів за ним, можуть бути неприємності. Спочатку позичальникові нагадують про борг працівники банку телефонними дзвінками. Якщо немає реакції, йому зазвичай висилають письмове повідомлення про необхідність погасити борг за кредитом, де дають термін для погашення близько 10–15 днів. Якщо й це не допомагає — банк звертається до суду із заявою про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, відсотків і штрафних санкцій.

Суд на підставі поданих банком документів виносить рішення про стягнення грошей. Якщо боржник не оскаржить рішення суду, через 10 днів воно набуде законної сили. А далі вже державні виконавці його виконуватимуть. По-перше, вони намагатимуться накласти арешт на майно боржника, яке можна реалізувати, а виручені кошти державний виконавець направить банку. Тут варто врахувати, що арештоване майно, швидше за все, оцінять дешевше за його реальну вартість! Якщо ж таке майно у боржника відсутнє, але він має офіційну роботу чи отримує пенсію, державний виконавець звертатиме стягнення на зарплату чи пенсію боржника. До речі, стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності у нього коштів на рахунках у банках чи інших фінустановах, відсутності чи недостатності майна для відшкодування в повному обсязі належних до стягнення сум (ч. 1 ст. 68 Закону «Про виконавче провадження»).

Також, можливо, щодо боржника буде винесено заборону на виїзд за межі країни — згідно з вимогами статті 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України». Тоді боржник не зможе не тільки з’їздити на відпочинок за кордон, а й не зможе відвідати родичів, що живуть у ближньому зарубіжжі.

Якщо у громадянина-боржника немає майна для погашення кредиту і цей громадянин не починатиме жодних дій щодо його погашення, банк направить заяву в правоохоронні органи для порушення кримінальної справи стосовно боржника.

БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

«Безвідсоткових кредитів не існує»

Виконавчий директор
БО «Всеукраїнська коаліція
з надання правової допомоги»
Віталій МІСЯЦЬ

Мабуть, найпривабливіші споживчі кредити — ті, які називаються безвідсотковими. Справді, вигода очевидна: скільки взяв, стільки й віддав. Однак на практиці не все так просто. Про «підводні камені» споживчого кредитування розмовляємо з юристом, виконавчим директором БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги» Віталієм Місяцем.

—  Віталію Петровичу, кажуть, що безплатний сир буває лише в мишоловці. Багато хто до такого «сиру» відносить і безвідсоткові споживчі кредити. Та все ж чимало людей вірять у ці атракціони нечуваної щедрості…

— Необхідно раз і назавжди запам’ятати, що банк чи інша фінансова установа — зовсім не дружній вам благодійник, який хоче допомогти грошима у скрутну хвилину. Банк — це свого роду магазин або великий супермаркет, де продаються гроші. І їх вартість дуже рідко буває меншою від 50% на рік, тобто від половини тієї суми, яку ви взяли «напрокат».

Насправді банкам не так уже й вигідно встановлювати такі високі відсоткові ставки, але значний розмір проблемного кредитного портфеля змушує їх до цього. Значно вигідніше для них видати більше кредитів з меншими відсотками — так вони більше зароблять на обороті. Якщо кожен позичальник добросовісно виконуватиме умови договору, зрештою, споживче кредитування стане більш доступним.

—  У такому разі, що ж таке безвідсоткові кредити?

— Майте на увазі, що не існує ніяких безвідсоткових кредитів! Ніколи! Вам же не продадуть безкоштовно ковбасу в магазині? Чи бензин на заправці?

Те ж саме і з нульовими ставками кредитів. Тут заробіток фінансової установи відшкодовується або за рахунок страхування, або за рахунок підвищення ціни на сам товар. Особливо це стосується купівлі в кредит різної побутової техніки. Порівняйте ціну на цей товар в різних магазинах, — і дуже ймовірно, що там, де пропонують «вигідний» нульовий кредит, ціна є завищеною якраз на суму вартості кредиту. Плюс вас попросять заплатити комісію за видачу кредиту, щомісячну комісію за його обслуговування (близько 1% в місяць, але вдумайтесь, це 12% протягом року).

—  Але не завжди позичальнику перед укладанням договору чітко повідомляють, скільки реально він має заплатити...

— А тим часом банк зобов’язаний повідомити вам перед видачею кредиту про повну вартість кредиту в грошовому та процентному виразі з урахуванням всіх можливих додаткових послуг (оцінки, послуг нотаріуса, різних комісій тощо). Це обов’язок фінансової установи згідно зі ст.11 Закону «Про захист прав споживачів». Тобто перш ніж підписати кредитний договір, ви повинні чітко знати, скільки точно грошей вам потрібно буде повернути банку та витратити на інші супутні послуги.

Якщо ж кредитний агент (експерт) не може вам чітко цього сказати, мабуть, варто шукати іншого кредитора.

Крім того, в договорі має бути чітко прописана сукупна вартість кредиту з урахуванням відсотків та всіх інших послуг, пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту. При цьому забороняється ускладнювати прочитання споживачем тексту розшифровки реальної вартості кредиту, в тому числі друкування його шрифтом, меншим за шрифт основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону тощо.

—  А які умови не повинні бути прописані, але інколи банки їх включають?

— Фінансові установи не мають права включати до договорів так звані несправедливі умови. Наприклад, у деяких випадках фінустанова зобов’язує вас покласти всю або частину суми на депозит як забезпечення виконання кредитного договору або ж у договорі міститься вимога укласти інший правочин, який ніяк не пов’язаний з видачею та обслуговуванням кредиту. Чи коли в договорі передбачають можливість зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку, чи зміни вартості обслуговування кредиту. Необхідно знати, що з цих правил є винятки, але загалом такі несправедливі умови можуть бути визнані недійсними.

Також не може бути в договорі і умови про заборону дострокового погашення кредиту. Така умова, згідно із законом, є нікчемною, тобто такою, що не тягне за собою жодних юридичних наслідків, навіть якщо вона і прописана в договорі великими літерами.

—  Чи має право людина, яка, піддавшись спонтанній спокусі, наприклад, у магазині, взяла споживчий кредит, передумати і відмовитись від нього?

—Так, якщо ви взяли кредит, а через кілька днів передумали, ви можете відмовитись від кредитного договору, сплативши відсотки лише за час фактичного користування позиченими грошима. Це можна зробити протягом 14 днів з моменту вручення вам примірника кредитного договору, абсолютно не пояснюючи жодних причин такого рішення. Відкликання згоди оформляється письмовим повідомленням, яке можна вручити уповноваженому представнику, але краще надіслати поштою, щоб мати докази надсилання такого повідомлення. Зрозуміло, що при цьому все отримане за кредитним договором ви маєте також повернути. Жодних додаткових плат за це стягувати з вас не можна.

Винятки тут складають іпотеки, кредити на придбання житла і кредити на купівлю послуги виконання, що сталося до відкликання вашої згоди на кредит.

—  Справді, підводних каменів багато. Тож на що б ви як юрист порадили звертати увагу, зважуючись на таку позичку?

— Брати такий кредит чи ні, кожен має вирішити для себе сам. Але загалом кредитування — це можливість володіти омріяною річчю ще до того, як ви на неї заробили. Крім того, щомісячний платіж за кредитом буде менш обтяжливим для сімейного бюджету, ніж одноразова виплата за якусь недешеву річ. Тому моя думка: якщо потрібно, то брати. Я й сам не раз користувався послугами споживчого кредитування. Але завжди приймайте зважене рішення. Поспіх тут поганий порадник. Перед тим, як брати кредит, порівняйте умови кредитування в різних банках.

Зауважу, що найбільшим ризиком для позичальника є ризик не впоратись із кредитним тягарем. Перш ніж брати кредит у банку, треба дуже ретельно проаналізувати всі «за» та «проти». Зважити доходи на момент отримання кредиту та доходи, які у вас будуть протягом дії кредитного договору. І наостанок — будьте відповідальними і своєчасно виконуйте свої зобов’язання, аби вберегтися від можливих неприємностей.

НА ЗАМІТКУ

Кредит без першого внеску дорожчий за кредит із хоча би 10%-им внеском. Знову ж таки через те, що такі кредити дуже часто виявляються неповернутими і, природно, ці затрати банку лягають на ваші сумлінні та добросовісні плечі.

Кредит без довідки про доходи завжди дорожчий, ніж з довідками, оскільки там доволі великий відсоток неповернення. Сумлінно сплачуючи за таким кредитом, ви сплачуватимете також за недобросовісних позичальників. Тому відкладіть покупку на день-два та потурбуйтесь про довідку про доходи.

ДОВІДКА «УК»

Кредитні відносини між фінансовою установою та отримувачем кредиту регулюються кредитним договором, який визначає всі умови отримання та повернення кредиту. Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитні договори укладаються в письмовій формі і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Тобто якщо людина оформила кредит, вона повинна виконувати всі умови, передбачені договором, сплачуючи «тіло» кредиту, відсотки за користування кредитом та визначені комісії фінансової установи, а також — у разі прострочення термінів сплати — відповідні штрафи та інші фінансові санкції, прописані в договорі.

Матеріали підготували Інна КОСЯНЧУК, Тетяна БОДНЯ, Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур’єр»