Україні, попри війну, вдалося втримати макроекономічну та макрофінансову стабільність. Але цього замало — потрібно повністю перезапустити економіку, змінити економічну модель і закладати фундамент для відновлення. Тому Кабмін за дорученням Президента України розробив нову економічну стратегію та нові програми стимулювання розвитку економіки. Один із центральних елементів стратегії — підтримка малого та середнього бізнесу. На цьому перед черговим засіданням уряду акцентував Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він додав, що вже знижено податки, є змога отримувати кредити під 0%, запроваджено декларативний принцип роботи за ліцензіями, скасовано більшість перевірок. А тепер уряд упроваджує новий великий проєкт грантової безповоротної підтримки нових бізнесів.

На засіданні затверджено три програми грантового фінансування і ще три програми, зокрема щодо галузей переробки й IT буде схвалено найближчим часом. Важливий акцент усіх цих програм — створення нових робочих місць та можливість онлайн-оформлення заяви на отримання гранту. Усі ці програми об’єднано під загальною назвою «єРобота».

«єРобота» дасть роботу 

Перша ухвалена програма — мікрогранти до 250 тисяч гривень на такий  мікробізнес, як пошив одягу і взуття, хімчистка, сервісний чи ремонтний центр, СТО, монтажні роботи тощо. Хто не працює на інших підприємствах та не веде іншого бізнесу, але має бізнес-план і тверді наміри розпочати власну справу, може розраховувати на таку підтримку держави. Заплановано видати 20 тисяч таких грантів за рік. Річний бюджет програми — 5 мільярдів гривень.

«Для отримання гранту треба буде подати заявку через портал «Дія» чи відділення Ощадбанку, додавши до заявки бізнес-план. Протягом 10 робочих днів експерти Ощадбанку та Державного центру зайнятості оцінять проєкт на відповідність критеріям програми. Грантові кошти буде перераховано на окремий банківський рахунок. Готівкою кошти не надаватимуть. З рахунку можна буде купити обладнання, сировину, матеріали, інструменти, частково оплатити оренду. Банк контролюватиме відповідність платежів затвердженому бізнес-плану», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну. 

Додатково нові підприємці зможуть отримати дешевий кредит за програмою «5—7—9» обсягом до 2,5 мільйона гривень на будівництво чи реконструкцію приміщень, придбання додаткового обладнання, фінансування оборотного капіталу.

Друга програма — часткової компенсації вартості створення теплиць. Розмір гранту — 5—7 мільйонів гривень. Очікувана кількість грантів — 3 тисячі на рік. Бюджет програми — 7 мільярдів. Розрахована на приватних підприємців, аграрні компанії й фермерські господарства, які мають у власності або в оренді землю на строк не менш як 25 років. Кошти можна буде витратити на будівництво, закупівлю технічного обладнання, посівного матеріалу та добрив. Введено принцип співфінансування: для першої тисячі учасників 70% вартості проєкту фінансує держава, а 30% — підприємець. Щоб отримати грант, потрібно подати заявку через «Дію» або уповноважений банк. Ключова вимога — працевлаштування робітників та сплата податків.

«Створення нових тепличних комплексів для вирощування овочів і фруктів сприятиме збільшенню експорту та насиченню українського ринку якісними продуктами», — зауважив Денис Шмигаль.

Третя програма, що теж стосується АПК, — гранти на підтримку садівництва, ягідництва та виноградарства. Ідеться про часткову компенсацію вартості садів. Держава надаватиме від 300 до 400 тисяч гривень на гектар садів. Це приблизно 70% середньої вартості висадки. Заплановано гранти для висадження 10 тисяч гектарів нових садів. Бюджет програми — 4 мільярди гривень. Отримувачі грантів повинні мати або власну землю, або землю в користуванні щонайменше на 25 років. Проєкт саду може бути від 1 до 25 гектарів. Кошти також надходитимуть на банківський рахунок для прозорої закупівлі саджанців, обладнання, систем поливу, добрив тощо.

Частину коштів на ці програми нададуть іноземні партнери.

Усі мають наближати перемогу

Уряд започаткував реформу всієї сфери зайнятості. Прем’єр розповів, що офіційно зареєстрованих безробітних, яких протягом 30 днів не працевлаштовано, залучатимуть до оплачуваних суспільно корисних робіт. Це може бути розбирання завалів, будівництво захисних споруд, благоустрій, ремонтні чи сільськогосподарські роботи. Зарплата — в розмірі мінімальної. Що саме потрібно робити в кожному конкретному регіоні, визначатиме місцева влада. Усувається можливість, коли люди отримували кошти від держави та відмовлялися від запропонованої роботи. В умовах воєнного часу в держави немає для цього ресурсів. Усі мають або захищати Батьківщину, або працювати на її перемогу.

Статус та виплати у зв’язку з безробіттям втрачатимуться, якщо людина перебуватиме за кордоном більш як 30 днів під час воєнного стану.

Загалом нова економічна політика допоможе країні вистояти, перемогти, почати стрімко відновлюватися й відбудовуватися. 

Відділ новин 
«Урядового кур’єра»