ТЕМА

 

«Урядовий кур’єр» поцікавився, як місцева влада виконує урядову постанову щодо підвищення рівня оплати праці медиків

 

Тільки лінивий медпрацівник не обговорює нині наступне підвищення заробітної плати. Хто з усмішкою, бо задекларовані суми враження не справляють, хто — з надією, мовляв, і на тому спасибі. Є й ті, кого беруть сумніви, а чи взагалі станеться заплановане. Розвіяти  скептицизм останніх ми запропонували Міністерству охорони здоров'я. Натомість отримали... витяг з урядової постанови. Тому й запропонували дослідити цю тему власкорам.

 ОДЕСА

Надбавку взяли та й відмінили
 

Зарплату медикам Одещини підвищують, але суто символічно, кадри в деяких лікарнях скорочують, але не задля того, щоб викроїти гроші на це символічне підвищення. «Якщо скорочення і проводяться, то лише в тих підрозділах, що є недостатньо завантаженими», — каже головний лікар Котовської ЦРЛ Олександр Жуковський.

— Ось, приміром, була в нас дільнична лікарня у Липецькому. План виконання ліжко-днів — 23%, із 25 ліжок постійно задіяними були чотири, і на цих чотирьох хворих припадало 13 осіб медперсоналу.

Такого марнотратства районна медицина собі дозволити не могла, тож лікарню вирішили перевести в режим денного стаціонару. Скорочення цілодобових ліжок тягне за собою відповідне скорочення медперсоналу. Олександр Вілійович запевняє, що скорочують лише пенсіонерів, і зауважує, що таку реорганізацію слід було б робити за будь-якого фінансового становища. Можливість отримати при цьому додаткові кошти для зарплат медпрацівникам він не вважає визначальним мотивом, хоча й каже, що подекуди це дасть змогу запровадити надбавки за інтенсивність чи, приміром, зробити ремонт.

В обласному центрі — найгустонаселенішому в країні — про порожні ліжка не йдеться. Черги до поліклінік теж виключають навіть думку про скорочення через недовантаження.

Медик однієї з таких лікарень каже, що працівників її закладу ні скороченнями не лякають, ні зростанням зарплати не тішать: 14-15 гривень цьогорічного підвищення навряд чи наздоженуть споживчі ціни. 

Тим часом констатує, що сьогоднішньою реальністю є скасування муніципальної надбавки, котра раніше виплачувалася молодим фахівцям. Особливо прикрий вигляд має ця обставина на тлі зростання середньої зарплати в місті аж на 552 грн, про що мер заявляє з чисельних білбордів як про здобуток своєї адміністрації. Тим часом молодий фахівець одного зі спеціалізованих медзакладів міста на ім’я Олексій ніяк не може збагнути, чому таке благо обійшло його кишеню, котра безпосередньо зав’язана саме на міську скарбницю. Зростання свого добробуту цьогоріч він вирахував на рівні 40 грн на місяць.

Тим часом головлікар Котовської ЦРЛ Олександр Жуковський озвучує такі нормативи: «Лікувальний заклад може повноцінно функціонувати, коли питома вага зарплати в його бюджеті становить 40%. Решта 60% — утримання закладу, купівля медикаментів  тощо. У нас же в області питома вага зарплати становить 80%». І цей потворний дисбаланс виник явно не через те, що одеським медикам надто багато платять. 

Іван ШЕВЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ЛЬВІВ

Підвищення незначне, якщо взагалі буде
 

Мало хто зі співрозмовників погодиться розповісти про свою зарплату — мовляв, дуже конфіденційна інформація. Усупереч існуючому табу на подібні розмови в українців до запозиченого із Заходу неписаного правила є своє доповнення: питати про доходи не прийнято у людей заможних або дуже багатих. Натомість люди з невеликими доходами, приміром, бюджетники, про них самі говорять.

Пані Анжеліка (назву співбесідницю на її прохання таким іменем, аби керівництво не впізнало, бо тоді клопотів не оберешся) в сімейні лікарі пішла однією з перших, дуже сподівалася обіцяного підвищення зарплати — її заробітку трохи більше 1625 гривень та чоловікового (теж лікаря) заледве вистачає, аби якось до наступного місяця дотягти. Та радість виявилася передчасною: у бухгалтерії Анжеліку попередили, що підвищення буде незначним, якщо взагалі буде. Бо коштів не вистачає.

Нічого втішного для жінки та її колег-лікарів  не повідомив директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олег Іщук.

У зв’язку зі встановленням нового розміру мінімальної заробітної плати і тарифного посадового окладу, повідомив посадовець мерії, працівникам першого тарифного розряду передбачене підвищення розміру зарплати. Але, за словами керівника департаменту, в місцевої влади немає достатньо фінансових ресурсів, аби виплатити збільшені зарплати.

Дефіцит коштів перевищує 20 млн. грн.. Вдалося акумулювати 10 млн. з власних резервів, а де взяти решту потрібної суми, зі слів посадовця, залишається серйозною проблемою. Розраховують на підтримку  держави. Проте досі жодної конкретики щодо надходження коштів із Києва немає. Відтак — ні грошей на рахунках мерії, ні жодної інформації про надання субвенції. Тож нові зарплати на папері є, а в гаманці «живі» гроші будуть нескоро.

Втім, медпрацівники не стільки про очікуване підвищення зарплати говорять, скільки про ймовірне скорочення медперсоналу. Бо керівникам лікувальних закладів тепер доведеться серйозну проблему розв’язувати, позаяк згідно з Бюджетним кодексом вони можуть діяти в межах наявних фінансових ресурсів. Тож іншого шляху, аніж скорочення чисельності працівників, навіть досвідчені керівники не бачать.

— Звісно, хотілося б, аби вчасно отримали доплати, — підсумувала  співрозмовниця, — хоча на сімейні бюджети таке підвищення суттєво не вплине: підрахували, що більшу частину від підвищення з’їдять податки.

Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»

 

ЖИТОМИР

Для області — унікальний рік

Саме так у головному фінансовому управлінні Житомирської облдержадміністрації прокоментували ситуацію із підвищенням зарплат працівникам бюджетних установ. Скупих на емоції фінансистів зрозуміти нескладно, адже за не таких уже далеких часів виконання широко розрекламованих постанов Кабміну про збільшення виплат освітянам і медикам перекладалось на… куці можливості місцевих бюджетів. Нині ситуація кардинально інша, адже всі додаткові витрати, обумовлені урядовими рішеннями, на дотаційній Житомирщині фінансуються з держбюджету.

Зрозуміло, що обіцяне до кінця року підвищення середніх зарплат у медсестер на 75 грн і в лікарів — на 200 грн декому видається не дуже вагомим, однак уже нині щомісячний фонд заробітної плати лише в медичній галузі області зріс на 5,7 млн грн. Крім того, з 1 вересня запроваджено надбавку педагогічним працівникам у розмірі 20% посадового окладу та встановлено доплату за вислугу років для зайнятих у соціальній сфері.

Неважко уявити, яким фінансовим колапсом обернулось би збереження колишньої порочної практики фінансування як для самих «облагодіяних», так і для місцевих бюджетів. А особливо з урахуванням того, що в області вже традиційно видатки на утримання мережі медичних і освітніх установ перевищують нормативний рівень. Обумовлено це насамперед тим, що на Житомирщині багато невеликих населених пунктів, в яких функціонують малокомплектні школи, де витрати на навчання кожного учня — на рівні найпрестижніших університетів. Не менш затратні окремі дільничні лікарні, з існуванням яких у більшості поліських районів доводиться миритися, бо йдеться про медичне обслуговування жителів віддалених сіл.

Втім, успішне виконання планових завдань із наповнення місцевих бюджетів дає змогу сподіватись, що нинішнього року навіть у найпроблемніших районах області працівників бюджетних установ не доведеться відправляти у вимушені відпустки. До того ж, розрахунковими показниками бюджетів 2012 року вже передбачено виконання постанов уряду про виплату медикам, фармацевтам та працівникам закладів культури щорічної допомоги на оздоровлення, що зробить ці вкрай потрібні суспільству професії значно престижнішими.

Віктор ШПАК,
«Урядовий кур’єр»

 

ЗАПОРІЖЖЯ

Допоможе державна субвенція

Запорізькі медики не ведуть розмов про підвищення розміру заробітної плати, втім, якщо вона збільшиться, тільки зрадіють, поділився наболілим із власкором «УК» отоларинголог Запорізької обласної клінічної лікарні Ігор Раскін.

— Медикам мають виплачувати гідну заробітну плату, — вважає Ігор Аркадійович. – Тому слід також нарешті вирішити питання і  про впровадження тарифної сітки. Без неї виходить, що молодий лікар  отримує заробітну плату майже на рівні з прибиральницею. А це суттєво знижує рейтинг нашої професії.

В управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації підтвердили, що  підвищувати зарплату медикам у четвертому кварталі таки будуть.

— Ми неухильно  виконуємо всі постанови Кабінету Міністрів, а постанову про підвищення заробітної плати медпрацівникам виконаємо з особливою  радістю, — запевнила авторку цих рядків начальник управління Наталя Мотовиця. — Правда, бюджетом 2011 року таке підвищення не передбачене, додаткові кошти не були закладені у фонд оплати праці при його формуванні. Втім, ми звернулись до уряду з проханням виділити для цього цільову субвенцію з держбюджету. Щодо скорочення персоналу задля виконання такого завдання, то можу запевнити — жодного працівника не буде скорочено. Адже мусимо забезпечити належне надання медичної допомоги населенню. А успіх виконання цього завдання залежить у тому числі і від кількості фахівців, які її надають.

За словами начальника головного фінансового управління Сергія Медвідя, нині питання про надання держсубвенції розглядають у Мінфіні.

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

ЛУГАНСЬК

Голодний лікар — поганий помічник
 

Дев’ять лікарів, у тому числі троє — зі статусом вищої категорії, втратили роботу після реорганізації лікарні у селищі Іванівка Антрацитівського району. Але колишній (28 років відслужив на цій посаді) головний лікар колись земської лікарні (побудована у 1904 році) Микола Войнов воліє говорити навіть не про зарплату.

— Медична допомога віддалилася від людей на відстань у 30 км, — підкреслює хірург вищої категорії. — Шкода людей.

За його даними, реорганізація колишньої земської лікарні в Іванівці, звільнення фахівців так і не розв’язали проблему фінансування, на що сподівалися організатори реформ. Так само не вистачає коштів на заробітну плату тим, хто тепер працює в лікарні, що перетворилася на амбулаторію. Нічим годувати хворих. А ті, хто їде по допомогу в місто, найчастіше повертаються в кращому випадку без копійки в кишені.

— Охорону здоров’я не можна переводити на ринкові рейки, виходячи з тези, що лікар повинен сам себе годувати. Голодний лікар — поганий помічник хворому. Він призначає операції, яких можна уникнути, оцінює хворого тільки з точки зору платоспроможності. Це неприпустимо, — вважає Микола Войнов.

Його гарячковість поділяють жителі селища Іванівка — вони вже кілька листів направили до Міністерства охорони здоров’я і Прем’єр-міністру, сподіваючись повернути колишній статус своєї лікарні, своїх цілителів і доступну медичну допомогу.

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

КОМПЕТЕНТНО

Юрій БАЛКОВИЙ,
начальник обласного фінансового управління:

— Питання підвищення заробітних плат бюджетникам не можна вважати чисто економічним. Після затвердження держбюджету поточного року ми отримали 69 млн грн додаткових дотацій з центру на підвищення заробітних плат. За рахунок цих коштів планували поступове зростання доходів лікарів, учителів, працівників сфери культури в розмірах, визначених законодавством. Але при цьому ми намагалися чесно жити за коштами. І оптимізували мережу лікувальних закладів, зайвий раз не виплачували премії та надбавки, аби укластися в рамки фінансового документа. Тож сьогодні в області немає місцевих рад, які б були боржниками із виплати заробітної плати бюджетникам, як би напружено не доводилося розраховувати обов’язкові статті витрат.

Тепер поставлено питання нового підвищення рівня оплати праці працівників бюджетної сфери. Але в останніх урядових документах, що забезпечують таку можливість завдяки збільшенню дотації з держбюджету, коштів для Луганської області не передбачено. Ми сподіваємося, що таке рішення не остаточне, і наша область отримає додаткові фінансові надходження, як і Львів або Чернігів.