З чим ідуть фінансові установи держави в новий 2014 рік? Чи витримають вони випробування часом та економічними складнощами сьогодення й майбутнього?
На всі ці запитання найкраще відповість статистика. А вона, як відомо, — річ уперта. Хоча цього року показник прибутку українських банків і не такий високий, як минулого (2,1 мільярда гривень та 3,8 мільярда гривень відповідно), фінансова система країни залишається стабільною.
Проблемних позик не бракує
За оцінками Fitch, рівень прострочених більш ніж на 90 днів кредитів в українських банках становить 19%, реструктуризованих позик — 25% (разом — 44%). Такі показники спостерігаються в 12 банках, які рейтингує агентство (контролюють 45% активів системи). Порівняно з 2012 роком рівень проблемних кредитів зменшився (торік у жовтні називали показник 48%). Залишається ще чималий обсяг проблемних кредитів у роздрібному сегменті, зокрема в іпотеці та автокредитуванні. Проте це результат значного обсягу виданих до девальвації валютних позик.
Саме через це, попри значні позитивні моменти розвитку, вітчизняна банківська система вже кілька років не виконує практично своєї головної функції — активного й доступного кредитування населення та бізнесу. Справедливо в жовтні цього року Прем’єр-міністр Микола Азаров критикував банкірів саме з цього приводу. За його словами, жоден бізнес, окрім спекулятивного, не може нормально розвиватися, коли фінансові ресурси коштують понад 20% на рік.
Ще раніше Президент України Віктор Янукович поставив завдання задіяти всі можливі механізми для здешевлення кредитного ресурсу для підприємств до кінця 2013 року хоча б до рівня 14% річних. Глава держави наголосив, що основним генератором зростання наступного року повинна бути саме доступність кредитів для бізнесу.
Захмарні відсотки для підприємців
І як же фінансові установи відреагували на це наприкінці року? Хоч як це дивно (а може, й цілком очікувано), результат такий: кредитні ставки залишаються високими і не вигідними для малого бізнесу, та й середнього теж.
Так, за даними ПростоБанкКонсалтингу, станом на 9 грудня цього року середня реальна ставка мікрокредитів терміном на 1 рік становить 23,79%, на 3 роки — 22,85%. Кредити малому та середньому бізнесу на купівлю обладнання терміном на 1 рік сьогодні видають під 23—30% річних, на поповнення обігових коштів — під 21—28%. Звісно, тут, як і в позиках для населення, не враховують ще дуже відомих кожному так званих прихованих комісій, що робить такі кредити просто драконівськими.
Що стосується кредитних ставок для населення, то «УК» неодноразово про це писав. І картина нині має такий вигляд: споживче кредитування — від 30 до 150% річних, автокредитування — 15—17% річних, іпотека — 19—26% річних.
Втім, як зауважує голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук, брак позитивної динаміки у справі кредитування підприємств пояснюється дуже високою ризикованістю заставних позик. «Сьогодні банки не надають кредитів під заставу і не надаватимуть завтра, тому що ми досі не вийшли із судів за цими заставами. Крім того, велика кількість документів на право власності на застави має спірний статус та не гарантує це право», — заявив він на одному з банківських форумів, який нещодавно пройшов у Києві.
Ситуація не поліпшується, коли фінансисти додають, що видавати беззаставні кредити під звітність потенційних позичальників банки також не наважуються, оскільки вона, як правило, не показує реального стану справ на підприємствах. І фінустанови тут можна цілком зрозуміти.
Вихід із цього непростого кола проблем пан Лавренчук бачить так: для зростання кредитування потрібно законодавчо убезпечити банки, які надають заставні позики, а також забезпечити прозорість фінансової звітності підприємств та застосовувати жорсткіші санкції до нечесних позичальників.
Які зміни плануються у фінансово-банківській сфері, аби вона в 2014 році працювала ефективніше? За словами голови правління Нацбанку Ігоря Соркіна, повинні посилитися вимоги до розміру капіталу фінустанов. Також фахівці очікують на так званий стрес-тест за рекомендацією МВФ (задля боротьби з економічною кризою, щоб бачити «прогалини» в роботі та накреслити шляхи їхнього подолання). Значно поліпшить роботу банківської системи подальше зниження ліміту готівкових розрахунків, а також пом’якшення монетарної політики.
Стандарти вже світові
Що стосується впливу на роботу банківської системи можливого підписання Угоди про асоціацію з ЄС, то чимало банкірів впевнені: вітчизняний ринок уже відповідає більшості міжнародних стандартів роботи банків.
Старший радник «Альфа-Банку» (Україна) Роман Шпек вважає, що підписання цього документа і подальша євроінтеграція України може пришвидшити процес консолідації в банківській системі. «Підписання угоди сприятиме зниженню кількості кептивних банків, які на сьогодні часто сумнівними інструментами обслуговують інтереси українських фінансово-промислових груп», — зазначив він.
А голова правління «Укргазбанку» Сергій Мамедов вважає, що після підписання угоди українські банки об’єднуватимуться для виживання в нових умовах конкуренції. «На відміну від багатьох країн ЄС, в українській банківській системі високий відсоток вітчизняного капіталу. Це важливий чинник уникнення монополізації ринку іноземцями. Але для виживання в умовах прямої конкуренції наші будуть змушені консолідуватися, що неминуче призведе до зменшення кількості банків», — вважає банкір.
Таким чином, 2014 рік може стати доволі революційним і цікавим для фінансово-банківського сектору, де існуватиме здоровіша конкуренція й можливі навіть кардинальні зміни в депозитно-кредитній політиці установ.
Звісно, бути на 100% у цьому впевненими неможливо. Втім, як вважає Роман Шпек, банки не можуть багатіти за рахунок статутного або регулятивного капіталу, а свої прибутки заробляють за умови активного кредитування.